І.С.Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
«Кайдашева сім’я» — один із найпопулярніших творів
І. Нечуя-Левицького. У ньому митець не намагався показати українців дріб’язковими, сварливими, чим йому несправедливо дорікали окремі сучасники.
Уважний читач зрозуміє, що родина Кайдашів – не типова модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців.
Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.
Складання таблиці.
Позитивне й негативне в ментальності українців, засвідчене художнім словом І.С.Нечуя-Левицького.
Позитивне | Негативне |
здатність до справжнього кохання; ніжність, поетичність; працелюбність, прив’язаність до землі, до хліборобської праці; майстровитість, любов до дітей; рішучість у відстоюванні своєї людської гідності (Мелашка, почасти Мотря). | пияцтво, забобонність; егоїзм, покладання в громадських справах на тезу «якось –то воно буде», «моя хата скраю»; довірливість (історія із шинком); жадібність, заздрість. |
Кайдашева сім’я - це модель усієї України. Змінилися часи, а повість Нечуя - Левицького не «постаріла». Це означає, що справа не у прив’язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Нечуй – Левицький блискуче розкрив деякі небажані, негативні риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать на тільки українцям середини ХІХ ст.
Україна початку ХХІ ст. теж залишається схожою на Кайдашеву сім’ю. Отже, письменникові вдалося показати те, що, на жаль, швидко не зникає.
Однією з найяскравіших композиційних особливостей повісті
І.С. Нечуя-Левицького є сцени, виписані в гумористично - сатиричному дусі.
Засіб комічного | Приклад із тексту |
Використання комічних ситуацій, сцен (нагадують народні анекдоти або навіть невеличкі інтермедії) | Мотря з курячими яйцями в пазусі на горищі в Кайдашихи, помилкове залицяння ченця до баби Палажки, поїздка Кайдашів на розглядини на Западинці тощо |
Широке вживання комічних діалогів | Карпо і Лаврін розмовляють про дівчат і вибір майбутніх дружин; розмова Кайдашихи з малими дітьми Балашів під час оглядин тощо |
Використання кумедних описів | «В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горщику, підіймаючи затужавілий вершок угору…» |
Вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів | «Видроока Кайдашиха», «пані економша». Мотря тримала за пазухою «делікатний крам» - яйця; Кайдашиха вдарилася у Балашів об одвірок і зробила на очіпкові «правдиві Западинці»; «свекрушище» тощо |
Застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йде мова; вживання різних стилів мовлення | «Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха…»; «В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш преподобним жонам»; «Пом’яни, Господи, раба Божого Омелька, та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савгирю і ще тую, що телятиною обшита… Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах…» |
Введення автором у текст жартівливої пісні, причому досить грубої | Її співає Мотря на зло лихій свекрусі |
Використання жартівливих народних прислів’їв, приказок, фразеологізмів | Лаврін говорить Мотрі: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею здіймали, чи що?»; у Мелашки,коли вона місить тісто, «дядьки з носа виглядають»; Кайдашиха запросила бабу-знахарку до хворого чоловіка, а та так загоріла на жнивах, що Маруся подумала: «Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка» |
Вправа «Мікрофон»
Твір І.С.Нечуя-Левицького примусив мене замислитися над…
Щоб не стати сучасними Кайдашами, треба…
Я вважаю І.С.Нечуя-Левицького…