«ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ �(В УМОВАХ КАРАНТИНУ)»

Кринична О. С.

Студентка 2 курсу

спеціальності 053

«Психологія»

науковий керівник:

Дмитрова Т. В.

к. психол. н., доцент

​

• Об’єктом дослідження виступає психоемоційне вигорання особистості.
• Предмет дослідження – особливості психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій в умовах карантину.

​

• Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій в умовах карантину.
• Гіпотеза дослідження: ми припускаємо, що робота в он-лайн режимі за карантинних обмежень має специфічні психологічні, нікому раніше не відомі, особливості; праця в таких умовах є своєрідним «стрес-фактором», який провокує розвиток додаткового психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій.

​

​

Завдання:

• 1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій в умовах карантину.
• 2. Емпірично вивчити проблеми психологічних особливостей психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій в умовах карантину.
• 3. Розробити програму профілактики та корекції синдрому психоемоційного вигорання для працівників соціономічних професій.

​

• Методи та методики дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів:
• а) теоретичні: аналіз та узагальнення здобутої інформації, системний аналіз, узагальнення теоретично-методологічних підходів до досліджуваної проблеми;
• б) емпіричні: спостереження, опитування, тестування (методика «Діагностики рівня емоційного вигорання» (В. Бойко), методика «Визначення психічного «вигорання» (О. Рукавішніков), опитувальник «Оцінка професійного стресу» (К. Вайсман), методика «Синдром «вигорання» у професіях системи «людина-людина» (Г. Нікіфоров), опитувальник «Визначення нервово-психічного напруження» (Т. Немчин).
• в) статистичні: встановлення рівня значущості відмінностей за критерієм Стьюдента для кореляційного аналізу.

​

Індивідуальні чинники вигорання (нейротизм, емоційна збудливість, чутливість, непевність у собі, низька самооцінка, дисфункціональна система мотивів та цінностей, низький рівень емпатії, авторитаризм, хибні уявлення про роботу)

Чинники виникнення професійного вигорання

Чинники, пов'язані зі змістом і специфікою праці (висока психоемоційна напруга, висока інтенсивність праці, насиченість дій, інтелектуальні навантаження, необхідність інтенсивного сприйняття, переробки й інтерпретації великих обсягів інформації, прийняття рішень у невизначених ситуаціях з підвищеною відповідальністю)

Організаційні чинники вигорання (дефіцит часу, нечітка організація й планування праці, недостатність необхідних засобів, недооблік автономності й надмірний контроль)

Соціально-психологічні чинники вигорання (негативний соціально-психологічний клімат, наявність напруженості у стосунках)

Основні напрямки роботи щодо психологічних засобів корекції феномену

Зниження робочого навантаження, доцільний розподіл робочих завдань, розподіл відповідальності, навчання навичок керування стресом, саморегуляції, релаксації

Оптимізація організації праці − розробка системи організації праці з урахуванням специфіки й напрямку професійної діяльності установи. Основні напрямки оптимізації – структурування роботи, чітка регламентація праці, організація робочих місць.

Оптимізація взаємин у колективі й з керівництвом, поліпшення соціально-психологічного клімату за допомогою проведення комунікативних тренінгів, спрямованих на навчання навичок спілкування, стратегій поведінки в конфлікті; організація корпоративного відпочинку; надання співробітникам соціальної підтримки.

Корекція особистісних особливостей, мотиваційної сфери. Застосування психокорекційних технік, спрямованих на підвищення самооцінки, упевненості в собі, рівня емпатії. Корекція мотивів уникнення невдач.

�1. Це Ваш перший досвід віддаленої роботи?��

�Чи подобається Вам працювати дистанційно?

�Що заважає працювати дистанційно?�

�Результати дослідження професійного вигорання серед працівників соціономічних професій за методикою В. Бойка� (в умовах карантину)�

�Результати дослідження рівня психічного вигорання �за методикою О. Рукавішнікова�

�Результати дослідження професійного стресу� за методикою К. Вайсмана

Результати дослідження синдрому «вигорання» у професіях системи «людина-людина» за методикою Г. Нікіфорова

Результати дослідження нервово-психічного напруження �за методикою Т. Немчина

Програма профілактики психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій

в умовах карантину.

​

Мета: розробка та апробація заходів корекції та профілактики професійного вигорання працівників соціономічних професій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ В. БОЙКА В КОНТРОЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ В. БОЙКА

В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ПСИХІЧНОГО ВИГОРАННЯ �ЗА МЕТОДИКОЮ О. РУКАВІШНІКОВА У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ПСИХІЧНОГО ВИГОРАННЯ �ЗА МЕТОДИКОЮ О. РУКАВІШНІКОВА У КОНТРОЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ ЗА МЕТОДИКОЮ К. ВАЙСМАНА

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИНДРОМУ «ВИГОРАННЯ» ЗА МЕТОДИКОЮ Г. НІКІФОРОВА �В КОНТРОЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИНДРОМУ «ВИГОРАННЯ» ЗА МЕТОДИКОЮ

Г. НІКІФОРОВА В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГРУПІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО НАПРУЖЕННЯ� ЗА МЕТОДИКОЮ Т. НЕМЧИНА

• Практична значущість результатів дослідження. Розроблено та апробовано профілактично-корекційну програму для подолання наслідків психоемоційного вигорання працівників соціономічних професій, що передбачає вироблення ними індивідуальних тактик і стратегій нейтралізації травматогенного синдрому вигорання та вироблення успішних навичок просоціальної адаптації, а також розроблені концептуальні положення й отримані експериментальні дані може бути використано у процесі професійної діяльності практикуючих психологів, з метою профілактичної, консультативної, корекційної роботи.