Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.
§ 29
Доба “Руїни”
План�
���Особливості тогочасної української архітектури���
1
Бароко – стиль у європейському мистецтві, для якого характерні масштабність, зовнішній блиск, парадність, декоративність, емоційність
Європейську архітектуру другої полови ни XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру бароко.
термін
Українське /козацьке/ бароко
Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана І. Мазепи
Частина східного фасаду Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Кінець XVII – початок XVIII ст.
Георгіївська церква Видубицького монастиря. 1696– 1701 рр.
Споруджена коштом стародубського полковника М. Миклашевського, є хрестоматійним прикладом пам’яток архітектури українського бароко
1
харківський Покровський собор
Типова тридільна трибанна церква
перший кам’яний храм Слобожанщини
Іллінська церква в Суботові
збудована коштом Б. Хмельницького
Будинок полкової канцелярії в Чернігові.
Кінець XVII ст
корпус Київської академії.архітектор Шедель
�� Cвоєрідність образотворчого мистецтва ��
«Руїна» негативно вплинула на деякі види мистецтва. Так занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри
2
Відомими граверами доби були Олександр і Леонтій Тарасевичі, Інокентій (Іван) Щирський.
Гравюра І. Щирського до книги П. Орлика. 1698 р
1702 р
«Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича
Образотворче мистецтво
У малярстві переважали релігійні сюжети, хоча розвивався й світський живопис
У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви.
«Зустріч Марії з Єлизаветою»
Західноукраїнські майстри:
Іван Руткович , Йов Кондзелевич
Архангел Михаїл. Художник І. Руткович.
Вознесіння Христове. Ікона з церкви Воздвижения Чесного Хреста. Художник Й. Кондзелевич
Йов Кондзелевич – український Рафаель у рясі єромонаха
Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. 1698-1705 рр.
Упродовж другої половини XVII – XVIII популярною в Україні стала ікона Покрову Богородиці.
Ікона Покрову Богородиці із зображенням
Б. Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки
Популярності набув портретний живопис
Портрет Михайла Миклашевського. 1705 р
Портрет Григорія Гамалії. Кінець XVII ст
�� Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська академія ��
3
початкова школа
Сільські і міські школи
Слобідська Україна
129 шкіл,
Гетьманщина
866 шкіл,
школи утримували громади
західноукраїнські землі
Братські школи
колегіуми
середня освіта
Чернігівський (1700), Харківський (1726) , Переяславський (1738)
Будівля Чернігівського колегіуму.
1674–1702 рр.
Вищі навчальні заклади в Україні
Києво-Могилянська академія
1701 р.
1634 р.
колегія
�� Становище православної церкви��
Московія підпорядкувала собі українську церкву
У другій половині XVII – на початку XVIII ст. різко погіршилося становище Київської митрополії
4
1686 р.
Після смерті Б. Хмельницького царський уряд заходився підпорядковувати Київську митрополію Московському патріархатові.
Патріарх Константинопольський за хабар ціною 200 золотих і 120 соболиних шкурок погодився надати Патріархові Московському право висвячувати митрополита Київського.
- У 1710 р. у Київській митрополії запроваджено церковну цензуру.
духівникам єретичними.
титулу «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» було надано титул
архієпископа Київського та Малої Росії
Київська митрополія –перетворилася на єпархію Російської православної церкви.
Шляхи руйнації української культури
Переманювання вчених,богословів, письменників і педагогів з українських земель до Росії
З України почали вивозити історичні пам’ятки, рідкісні книги,
Єпископ Стефан Яворський став
митрополитом Рязанським, президентом Синоду;
Феофан Прокопович
став новгородськи архієпископом, заступником президента Синоду.
Ст.207
1720 р.
«у всіх монастирях... оглянути й забрати давні жалувані грамоти та інші оригінальні листи (і також книги історичні, рукописні й друковані)».
Указ Петра І
Домашнє завдання
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: