Навчання в початковій школі

2026-2027: сучасні вимоги Нової української школи (НУШ) та актуальні нормативні оновлення.

​

​

​

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 847 “Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні”, 2026/2027 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року.

Перший урок 2026 року: “Мова гідності”

​

​

Головна мета такого уроку:

• Культура поваги: формування усвідомлення цінності кожної людини та розуміння багатоманіття суспільства.
• Безбар’єрність у спілкуванні: розвиток навичок використання недискримінаційної мови, що базується на принципах рівності, інклюзії та взаємоповаги.
• Безпечний простір: створення середовища, у якому кожна дитина та дорослий — незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження чи мови спілкування — почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації.

Навчальні заняття за семестровою системою, організовані в таких термінах: І семестр з 1 вересня по 24 грудня 2026 року;

ІІ семестр з 11 січня по 28 травня 2027 року;

Осінні 26.10.2026р. – 01.11.2026р.;

Зимові 25.12.2026р. – 10.01.2027р.;

Весняні 22.03.2027р. – 28.03.2027р.

Компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат і освітніх розривів до 30 червня 2027 року.

Щоб допомогти закладам освіти організувати освітній процес у правовому полі, МОН оприлюднило інструктивний лист від 28.07.2026 № 1/16209-26.

​

Про що йдеться:

• Тривалість і структура навчального року: скільки триватиме 2026/2027 навчальний рік та які автономні рішення може ухвалювати педагогічна рада щодо графіків, канікул і розкладу.
• Безпека, форма навчання та енергетична стійкість: вимоги до укриттів, умови для очного й дистанційного навчання, а також превентивна підготовка інфраструктури шкіл до автономної роботи.
• Нові правила поділу класів на групи: які суттєві зміни набули чинності з 2026/2027 навчального року для 1–4 класів (поріг у 24 учні)
• Цифровізація, ПАК АІКОМ та нові е-додатки: важливі кроки для верифікації даних (зокрема для ініціативи “Пакунок школяра”) та як використовувати нові інтерактивні електронні додатки до підручників для 4, 8 і 9 класів.
• Інклюзія та універсальний дизайн: як забезпечити рівний доступ до освіти для дітей з особливими освітніми потребами та налагодити роботу команд супроводу.
• Навчання дітей на ТОТ та за кордоном: заходи для збереження зв’язку з українською системою освіти, педагогічний патронаж, українознавчий компонент та перезарахування оцінок.
• Харчування та медичні вимоги: особливості організації харчування у пристосованих приміщеннях, проходження медоглядів та правила щодо

​

Відповідно до статті 23 Закону України “Про освіту”, держава гарантує закладам освіти академічну та організаційну автономію.

​

​

​

Педагогічна рада закладу освіти самостійно розглядає та затверджує:

• структуру і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять та відпочинку між ними;
• форми організації освітнього процесу в межах часу, передбаченого освітньою програмою;
• рішення з урахуванням вікових, фізичних і психологічних особливостей дітей та безпекової ситуації в регіоні.

Школа також має право ухвалювати такі рішення:

• Гнучкий графік канікул та навчальних днів: збільшення тривалості зимових канікул за рахунок весняних, перенесення занять на червень, перехід на шестиденний тиждень або навчання у дві зміни.
• Адаптація навчальних програм: використання асинхронного формату, ущільнення матеріалу, гнучкий графік консультацій учителів.
• Підготовка середовища: заповнення LMS-систем (Google Classroom тощо) матеріалами на період з листопада по лютий, використання ВШО та створення “паперового резерву”.

​

Нові правила поділу класів на групи у 2026/2027 навчальному році

​

З 2026/2027 навчального року застосовуються зміни до Порядку поділу класів на групи (набули чинності 23.03.2026, наказ МОН від 20.02.2002 № 128 зі змінами).

Основне:

• 1–4 класи (початкова школа): встановлено новий поріг для поділу класів на групи під час вивчення української та іноземних мов — 24 і більше учнів у класі.
• Форма навчання більше не перешкода: здійснювати поділ класів на групи тепер можна як під час очного, так і під час дистанційного навчання.

​

Інклюзивний освітній простір, е-додатки до підручників та кібербезпека

​

Забезпечення права кожної дитини з особливими освітніми потребами (ООП) на якісну освіту залишається одним із ключових пріоритетів. Інклюзивне навчання має базуватися на принципах універсального дизайну в освіті та розумного пристосування.

Ключові орієнтири для закладів освіти:

• Комплексна підтримка: реалізація Індивідуальної програми розвитку (ІПР), застосування необхідних адаптацій та модифікацій освітнього процесу з урахуванням можливостей і потреб дитини.
• Ефективна команда супроводу: тісна співпраця вчителів, асистентів, фахівців Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) та батьків (інших законних представників).
• Безбар’єрне середовище: забезпечення фізичної, інформаційної та цифрової доступності шкільного простору й навчальних ресурсів.
• Інклюзивна культура: розбудова освітнього середовища, заснованого на повазі до людської гідності, рівності, недискримінації, взаємоповазі та партнерстві.

​

​

Цифровізація освіти: інтерактивні електронні додатки до підручників

​

Нововведенням 2026/2027 навчального року є використання інтерактивних електронних додатків (е-додатків) до паперових підручників. Вони розширюють можливості традиційної навчальної літератури та сприяють подоланню освітніх втрат і розвитку самостійності учнів.

Що містять е-додатки?

• Інтерактивні вправи, тести та засоби для самоперевірки.
• Відео- й аудіоматеріали, анімації та віртуальні симуляції й моделі.
• Можливість працювати з матеріалом у різних форматах незалежно від того, де перебуває учень чи за якою формою навчається (очною чи дистанційною).

За кошти державного бюджету вже придбано інтерактивні е-додатки до підручників для 4, 8 та 9 класів. Доступ до них відкритий через державну платформу “Всеукраїнська школа онлайн” (ВШО) та платформи видавців.

​

Кібербезпека та захист дітей у цифровому просторі

Створення безпечного цифрового середовища є важливою складовою реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Головні завдання шкіл у сфері кібергігієни:

​

• Обмежити доступ учнів до шкідливого контенту (зокрема сцен насильства, пропаганди ворожнечі й тероризму, матеріалів про зброю, наркотики, алкоголь, тютюн, азартні ігри та контенту для дорослих).
• Впроваджувати ефективні інструменти фільтрації інтернет-трафіку в закладах освіти.
• Підвищувати рівень кіберграмотності серед педагогів, дітей та батьків.

Українознавчий компонент і визнання оцінок

Збереження зв’язку з українською системою освіти для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або за кордоном, — це стратегічно важливе завдання для кожної школи.

Навчання дітей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ)

Для реалізації права дітей на ТОТ на здобуття української освіти заклади можуть застосовувати такі форми навчання:

• дистанційну, екстернатну, сімейну (домашню);
• педагогічний патронаж — один із ключових механізмів, який забезпечує індивідуальний підхід, враховує безпекову ситуацію та потреби дитини й гарантує безперервність навчання за українськими стандартами.

Українознавчий компонент та навчання за кордоном

Для учнів, які перебувають за межами України, діє спрощена система здобуття освіти через вивчення предметів українознавчого компонента (українська мова, українська література, історія України тощо).

Визнання результатів навчання, здобутих за кордоном

Визнання оцінок, отриманих у закордонних школах, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2025 № 734.

Для застосування єдиного підходу МОН рекомендує керуватися:

роз’ясненнями з листа МОН від 29.05.2026 № 1/11568-26;

• інформаційними презентаційними матеріалами МОН.

​

У 2026/2027 навчальному році освітній процес у початковій школі ЗЗСО спрямовують на реалізацію Державного стандарту початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року зі змінами у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688) та підготовки до впровадження оновленого Державного стандарту початкової загальної освіти з 01.09.2028 року, затвердженого Кабінетом міністрів України (Постанова від 26 грудня 2025 р. № 1810).

Організація освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в 2026/2027 навчальному році здійснюватиметься відповідно до освітніх програм, розроблених закладами освіти на основі Типових освітніх програм:

на рівні початкової освіти - на основі:

• Типової освітньої програми для учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
• Типової освітньої програми для учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

Оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року № 813

​

У процесі педагогічного спостереження рекомендовано звертати увагу не лише на рівень досягнення очікуваних результатів навчання, а й на сформованість навчальної мотивації, пізнавальної активності, самостійності, уміння співпрацювати, особливості комунікації та емоційний стан дитини.

Головним пріоритетом організації нового 2026/2027 навчального року в українських школах є гарантування максимальної безпеки дітей та вчителів у поєднанні з психоемоційною підтримкою. Для учнів початкових класів це питання є найскладнішим, оскільки діти 6–10 років потребують постійного супроводу дорослих, чітких ігрових інструкцій та адаптованого підходу.

Ключові аспекти безпеки в початковій школі, сформовані на основі рекомендацій МОН України, ДСНС та нового законодавства про посилення безпеки в закладах освіти.

​

Фізична безпека та алгоритм дій під час повітряної тривоги.

​

• Робота захисних споруд: Очне навчання дозволяється лише за наявності облаштованого сховища безпосередньо в школі або на відстані не більше 500 метрів від неї. Кількість учнів у зміні не повинна перевищувати місткість укриття.
• Адаптована евакуація: Для дітей початкових класів шлях до укриття має бути чітко відпрацьований у формі гри (наприклад, квест «Швидкі равлики»).
• Евакуаційний рюкзак: Батьки мають забезпечити дитину індивідуальним наплічником. У ньому обов'язково мають бути: пляшка води, поживний батончик, записка з контактами батьків та вказаною групою крові, індивідуальні ліки.
• Простір укриття: Сховище для молодших школярів облаштовують зонами для ігор, відпочинку та психологічного розвантаження, щоб знизити рівень стресу під час тривалих тривог.

Психосоціальна підтримка та ментальне здоров'я

• Профілактика стресу: : На уроках активно впроваджуються хвилинки психологічного розвантаження, вправи на дихання та практики заземлення від ЮНІСЕФ.
• Тематичні уроки: МОН рекомендує розпочинати рік із фокусом на повагу до людської гідності та безбар'єрне спілкування.
• Робота з тривожністю: Учителі проходять спеціальні тренінги для розпізнавання ознак гострого стресу, панічних атак чи ПТСР у дітей.

Навчання правил життєдіяльності (БЖД)

У перші тижні навчання з учнями початкової школи обов’язково проводять інструктажі за такими напрямками:

• Мінна безпека: Правило «Не підходь, не чіпай, дзвони 101» відпрацьовується за допомогою спеціальних мультфільмів (наприклад, про пса Патрона) у спеціально створених Класах безпеки.
• Дорожня безпека: Спільне з батьками моделювання безпечного маршруту від дому до школи із визначенням укриттів на випадок тривоги в дорозі.
• Кібербезпека: Оскільки частина навчання може відбуватися дистанційно, дітей навчають базових правил цифрової гігієни та безпечного поводження в інтернеті.

Ключові освітні тренди у початковій школі у 2026-2027 н.р.

• Пріоритет стабільного офлайн-навчання: Міністерство визначає очний формат як найефективніший для соціалізації та подолання освітніх втрат у дітей 1–4 класів (за умови наявності облаштованого укриття).
• Психосоціальна підтримка та ментальне здоров'я: Інтеграція практик резильєнтності, турботи про психоемоційний стан дітей та адаптація до тривалого перебування в укриттях.
• Гнучкість та автономія шкіл: Педагогічні ради самостійно формують графік навчання, канікул, структуру дня й адаптують плани під безпекові умови регіону. .
• Штучний інтелект та цифрові додатки: Активне використання ШІ для підготовки уроків, а також стабільне впровадження електронних додатків до нових підручників НУШ..
• Обмеження та безпека гаджетів: Посилення фокусу на регулюванні використання смартфонів під час занять та забезпечення кібербезпеки для найменших учнів..

Ключові пріоритети для вчителя початкових класів

• Безпека та адаптивність. Учитель має бути готовим миттєво переводити процес в укриття або комбінувати формати навчання. Згідно з новими правилами, також запроваджено оновлений регламент поділу класів на групи, який діє як для очної, так і для дистанційної форми навчання.
• Компенсація освітніх втрат. Діагностика знань на початку року та впровадження діяльнісного підходу. Матеріал має подаватися через гру, дослідження та STEAM-моделювання, щоб надолужити втрачені через стрес навички читання, письма й лічби.
• Ціннісні орієнтири та безбар'єрність.Перший урок нового року офіційно рекомендовано присвятити темі «Мова гідності». Пріоритетом вчителя є формування безбар'єрного, недискримінаційного середовища та впровадження культури рівності.
• Нові правила інклюзії та доброчесності. З 1 серпня 2026 року набув чинності Оновлений Порядок організації інклюзивного навчання, за яким обов'язковою є індивідуальна програма розвитку учнів з ООП без прив'язки до кількості дітей у класі. Також вчитель має формувати культуру академічної доброчесності з перших класів відповідно до нового профільного закону.
• Апробація нових матеріалів та оцінювання.Учителі початкових класів залучаються до практичного оцінювання оновленого змісту Державного стандарту початкової освіти та нових підручників, безпосередньо впливаючи на якість дидактичних

Україна вперше за 30 років ухвалила окремий закон про академічну доброчесність. Закон № 4742-IX набрав чинності 1 лютого 2026 року, а з 31 липня 2026-го року він почав діяти, включно зі змінами до Закону «Про повну загальну середню освіту».

Див. Новий закон «Про академічну доброчесність»: що змінилось для шкіл з 31 липня 2026 року. https://nus.org.ua/2026/08/11/novyj-zakon-pro-akademichnu-dobrochesnist-shho-zminylos-dlya-shkil-z-31-lypnya-2026-roku/

Новий закон уперше:

•⁠ ⁠зводить усі правила в один документ - від школи до докторантури, охоплюючи й вступні кампанії, конкурси та наукову експертизу;

•⁠ ⁠дає вичерпний перелік із 13 видів порушень: від академічного плагіату до академічного саботажу;

•⁠ ⁠вперше прямо поширює вимоги доброчесності на вступників, а не лише на тих, хто вже навчається;

•⁠ ⁠окремо регулює недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом (коли учень видає текст, зображення чи розв’язок, створені ШІ, за власну роботу, не зазначивши цього).

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

​

УСПІШНОГО СТАРТУ!