У другій половині 1940-х рр. українська проза широко відображає героїку відбудови й прагне правдивіше окреслити головну постать напруженої доби — людину-сучасника, що самовіддано працює в місті чи селі.
3 of 11
Олесь Гончар
Навчався у Харькові.
Після третього курсу пішов добровольцем. Приймав участь у війні як сержант-мінометник, зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті.
Пише трилогію «Прапороносці», який був виданий у 1948 році.
В цей час Олесь Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде».
Відроджував українську культуру, мову та націю, довгий час був депутатом Верховної Ради.
4 of 11
Володимир Сосюра
Належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.
У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією.
Написав патріотичний вірш «Любіть Україну!», щоу 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
Після смерті Сталіна з’являються нові книги віршів «За мир» (1953), «На струнах серця» (1955), «Солов'їні далі» (1957).
5 of 11
Михайло Стельмах
1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту
1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений.
Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943 році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського.
1972 — був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
6 of 11
���Іван Багряний
16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність. Засуджений на 5 років заслання.
У 1937 тікає на Україну. 1938 року повторно арештований та відсидів у в’язниці на Холодній горі 2 роки і 7 місяців. Про це написав у романі «Сад Гетсиманський»
1944 р. І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА й сам емігрував до Німеччини.
Публікуються романи «Люба», «Тигролови»
У 1945р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР(Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).
7 of 11
Андрій Малишко
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини» і в партизанській газеті «За Радянську Україну»
Малишко видав збірки: «Батьківщина» (1936 р.), «Лірика», «З книги життя» (1938 р.), «Народження синів» (1939 р.), «Листи червопоармійця Опанаса Байди»
Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті».
У 1944-1947 рр. Малишко працював відповідальним редактором журналу «Дніпро».
У 1950 р. з’явилась збірка «За синім морем».
8 of 11
�Юрій Збанацький
У 1948 р. вийшла повість «Таємниця Соколиного бору», яка принесла йому славу й визнання.
Його повісті «Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог», роман «Сеспель» були екранізовані на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Написав «Поліські билиці» — короткі оповідання з життя його знайомого вчителя Каленика Переплигнигопченка.
Повсюдне визнання здобули такі збірки творів Збанацького, як «На все життя» (1950), «Над Десною» (1951), «Старший брат» (1952), «Крилатий гонець», «Незабутнє» (1953)
9 of 11
Остап Вишня
Перший сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна»(1919)
26 грудня 1933 р. заарештован; 23 лютого 1934 р. визначено міру покарання — розстріл, а З березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув’язненням.
1944 — перший твір після заслання «Зенітка».
Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети «Самостійна дірка» (1945), «Весна-красна» (1949), «Мудрість колгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великі ростіть!» (1955)
Був членом правління Спілки письменників України
10 of 11
Леонід Смілянський
Член літературних груп Гарт, ВУСПП і «Молодняк».
У перший період творчості уявою письменника повністю заволоділа ідея «жити комуною». У цейчас написани повісті «Мехзавод» (1930), «Периферія» (1933).
Другим періодом є проза про Велику Вітчизняну війну: повісті «Золоті ворота» і «Дума про Кравчиху» (1942), роман «Євшан-зілля» (1943)