ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА, �ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших.�� �Які ж існують способи передачі чужого мовлення?�
Чуже мовлення
Пряма мова
Непряма мова
передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації
що передається не
дослівно, а зі
збереженням лише
основного змісту
висловлювання
ПРЯМА МОВА
супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить
Наприклад: Діти кажуть: «Ми Вітчизну нашу любимо святу!» (П.Тичина)
Слова автора є синтаксичним центром, що організовує конструкцію з чужим мовленням, а також є засобом уведення його в розповідь.
РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:
слів автора
прямої мови
об'єднуються за змістом та інтонаційно, без допомоги сполучників
Розділові знаки в реченнях� із прямою мовою
А: «П». А: «П!(?)»
�Наприклад: Учитель підійшов і спитав: «Що тут у вас діється?» (Б.Грінченко). Хлопець одягся і говорить: «Ходім, тату, надвір!» (Нар.тв.).
«П», - а. «П!(?)» - а.�Наприклад: «Орел, а не козак», - каже знову Василь Невольник (П.Куліш). «А де то?» – питають (А.Свидницький).�
«П, -а,- п». «П, -а,- п!(?)».�Наприклад: «Здоров, - кажуть, - здоров, Кішко Самійле, гетьмане запорозький!» (Нар.тв.).�
Розділові знаки в реченнях�із прямою мовою
«П! –а.- П». «П? –а.- П». �Наприклад: «Ти ба! – дивується Данило, високо зводячи брови. – Сиплються, як горох» (Г.Тютюнник).
«З якою бригадою? – раптом поповзли брови офіцера. – Поблизу Одеси наших бригад немає» (А.Михайленко).�
НЕПРЯМА МОВА
На письмі непряма мова в лапки не береться.
Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з'ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників
що, щоб, ніби
і сполучних слів (сполучників)
хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як
�Наприклад: Андрій сказав, що пшениця в цьому році вродила на славу. Марія подумала, що, мабуть, уже скоро світатиме.
«Ну й чого ж ти мовчиш?» - спитала жінка.
Під час заміни прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова - підрядним
УВАГА!
ПОРІВНЯЙТЕ!
Пряма мова
Непряма мова
Жінка спитала, чого він мовчить.
ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НЕПРЯМОЮ | ||
Вид речення, яким передано пряму мову, за метою висловлювання | Слово, яким слід поєднати частини складного речення | Приклади |
РОЗПОВІДНЕ | сполучником що | Дідусь сказав: «Пахне суницями» Дідусь сказав, що пахне суницями. |
ПИТАЛЬНЕ | питальними словами: займенниками хто, що, який, чий, котрий у формі певного відмінка прислівниками де, куди, коли і под. або сполучником чи | Півник запитав: «Хто знайшов колосок?» Півник запитав, хто знайшов колосок. Примітка. Якщо питальні слова відсутні, речення поєднуються сполучником чи. Усі питають: «Буде злива?» Усі питають, чи буде злива. |
СПОНУКАЛЬНЕ | сполучником щоб | «Тосю, ану йди сюди!» —закричав Юрко. Юрко закричав, щоб Тося підійшла. |
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Тренувальні вправи
Завдання 1
Відредагуйте речення з прямою мовою
Самоперевірка
Завдання 2
Розставте пропущені розділові знаки, накресліть схеми речень із прямою мовою
1. Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!» ( А:«П!» )
2. «Роби добро, - мені сказала мати,- і чисту совість не віддай за шмати!» ( «П, -а, -п!». )
3. «Я знаю, - тихо мовила Горпина. – Усе те я знаю».
( «П,- а. – П». )
4. «Ходімо зі мною», - запропонувала подруга. ( «П»,- а. )
5. «Ти ще не зібрався?- стривожилась мати. –Спізнитися можеш». ( «П? – а.- П». )
Самоперевірка