Наші права – щасливе дитинство

Права людини – це забезпечені державою можливості задоволення людиною своїх життєвих потреб та інтересів.

Основний документ із прав людини – загальна декларація прав людини.

Що треба знати, перш ніж говорити про права дитини

Декларація – документ, у якому викладено важливі правила, обов’язки для всіх людей.

Конвенція – (лат. слово) – це угода, міжнародний договір із певних питань. У даному випадку – з питань прав дитини.

Статті конвенції про права дитини

Стаття 1. Дитиною вважається людина віком до 18 років.

Ти ще ростеш, ходиш до школи, одним словом – формуєшся фізично і духовно.

Стаття 2 . Діти є рівними у своїх правах.

Всі діти, незалежно від походження, кольору шкіри, національності, статті, мови є рівними у своїх правах.

Стаття 3. Усі діти мають право на любов та піклування.

Дитина має право на піклування батьків, громади, держави. Інтереси дітей є першочерговими.

Стаття 7. Кожна дитина має право на ім’я.

Стаття 8. Дитина має право на індивідуальність.

Стаття 9. Ніхто не має права розлучити дитину з батьками.

Стаття 11, 35. Право на захист від викрадення та продажу.

Стаття 12 – 13. Дитина має право вільно висловлювати свою думку.

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятися увага при вирішенні будь-яких питань, що стосуються даної дитини.

Стаття 16. Усі діти мають право на особисте життя, недоторканність житла.

Діти мають право на захист від втручання до їхнього особистого та сімейного життя. Не можна втручатися в листування дітей, порушивши їхню честь і гідність.

Стаття 17. Діти мають право на інформацію.

Держава забезпечує доступ дітей до всебічної інформації. Заохочує до розповсюдження засобами масової інформації матеріалів, що стосуються соціальних, культурних питань розвитку дитини. Держава запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації.

Стаття 19, 37. Діти не повинні стати жертвами насильства.

Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі.

Стаття 20, 21. Особлива турбота про дітей – сиріт.

Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню.

Стаття 23, 25. Особлива турбота про дітей – інвалідів.

Дитина – інвалід має право на особливе піклування та умови життя, які забезпечують її гідність та участь у житті суспільства.

Стаття 24. Усі діти мають право на медичну допомогу.

Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров’я.

Стаття 27. Усі діти мають право на повноцінне харчування.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, соціального розвитку, батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного життя дитини. Держава ж створює відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Стаття 28. Усі діти мають право на освіту.

Дитина має право на освіту, і обов’язок державаи – забезпечити доступну для кожної дитини безкоштовну обов’язкову початкову освіту та заохотити її до отримання середньої освіти

Стаття 29. Усі діти мають право на розвиток талантів.

Кожна дитина має певні обдарування. Завдання держави полягає в тому, щоб не лише вчасно помітити талановитих дітей, а й сприяти розвитку талантів та обдарувань.

Стаття 30. Усі діти мають право на національну самобутність.

У кожного народу є своя мова, свої традиції, релігія, обряди. Діти мають право на свою національну культуру, рідну мову та віросповідування.

Стаття 31. Усі діти мають право на відпочинок.

Діти мають право на відпочинок, дозвілля та участь у культурному та творчому житті суспільства.

Стаття 32, 36. Діти не повинні залучатися до примусової праці.

Дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може нести загрозу її здоров’ю. Держава встановлює мінімальний вік для прийому на роботу і визначає вимоги до умов праці.

Стаття 33. Захист дітей від наркоманії.

Стаття 37, 39. Жодна дитина не може бути скривджена.

Стаття 37, 40. Захист прав неповнолітніх правопорушників.

Дитина, яка порушила закон, має право на таке поводження, що сприяє розвиткові в неї почуття власної гідності та зміцнює повагу до прав і свобод людини.

Стаття 38. Дітей не можна залучати до бойових дій.

Держава повинна вживати всіх можливих заходів, щоб діти не брали участь у військових діях.

Стаття 42. Усі діти мають знати свої права.

Держава зобов’язана якнайширше знайомити як дорослих, так і дітей із правами, відображеними Конвенції ООН про права дитини.

Стаття 45. 22. Усі діти мають право на міжнародну допомогу.

Діти, з вини дорослих політиків чи через стихійне лихо (землетрус, повінь, радіоактивне ураження) стали біженцями, мають право на отримання міжнародної гуманітарної допомоги, яку надають міжнародні, урядові організації, а також прості люди, яким небайдужа доля дітей, постраждалих від стихійного лиха чи воєн.

​

А хто порушує ці права, той має відповідати за законом.

Презентацію підготувала бібліотекар Добровеличківського ліцею «Лідер» Молєва Т. А.

Дякую Вам за увагу!