Тема:  � Українські землі у  складі Польщі.

1921-1939

Мета:  розкрити особливості становища та розвитку українських земель у  складі Польщі; з’ясувати �етапи політики правлячих кіл Польщі щодо українства; пояснити зміст основних термінів і  понять; розвивати в  учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; виховувати їх у  дусі поваги до історії свого народу.

Основні терміни та поняття: � Осадники – польські колоністи� Асиміляція – процес злиття одного народу з іншим з утратою одним із них своєї мови, культури, релігії, національної самосвідомості. �Нормалізація - спроба  порозуміння  між  частиною  лідерів  

українського  руху  в   Польщі  й  урядовими  колами.�Східні креси – західноукраїнські і західнобілоруські землі у складі Польщі�Уніфікація – зведення управління до єдиних зразків�Інтегральний націоналізм – тоталітарна форма націоналізму�Пацифікація – репресивна політика Польщі.�

ОСНОВНІ ДАТИ:  

1921—1925  рр.  — діяльність українського Таємного університету у  Львові; 

14  березня 1923  р.  — рішення Ради послів країн Антанти про входження Східної Галичини до складу Польщі;

31  липня 1924  р.  — прийняття закону, за яким польська мова проголошувалася державною та заборонялося вживання української мови в  державних установах;

1935—1938  рр.  — спроба польсько-українського порозуміння, курс на «нормалізацію».

�

Українські землі у складі Польщі:

Східна галичина, Західна Волинь, західне Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина

1919 р. – Паризька мирна конференція – тимчасова окупація Східної Галичини.

1923 р. – Східна Галичина – частина Польщі.

Особливості становища:

• Перетворення українських земель на аграрно-сировинний придаток, ринок збуту, джерела сировини та дешевої робочої сили;
• Поділ країни на дві території:
• Польща «А» – корінні польські землі
• Польща «Б» – окраїнні – переважно українські й білоруські землі
• основа промисловості – сировинні галузі: нафтоозокеритна, лісова.
• Переробка с/г та мінеральної сировини.
• Належність більшості підприємств польському або іноземному капіталу.

Сільське господарство

• Домінування великого приватного землеволодіння;
• Аграрне перенаселення;
• Нерегламентований робочий день;
• Натуральна оплата праці;
• Масовий селянський рух;
• 1919 р. – аграрна реформа;
• Наділення землею осадників;

Кооперація

• Формування мережі кооперативів (кредитні спілки, торговельні спілки);
• Зростання кількості українських кооперативів у Східній Галичині;
• Штучне стримування польською владою розвитку української кооперації;

Становище населення

• Безробіття;
• Відсутність соціальних гарантій (ігнорування закону про 8-годинний робочий день; низька оплата і тяжкі умови праці; широке використання жіночої та дитячої праці тощо);
• Надзвичайно тяжкі умови праці;
• Епідемії;

Політичні партії в Східній Галичині

УНДО – Українське національно-демократичне об‘єднання

Дата утворення: 1925 р.

Лідер – Д. Левицький

Мета: здобуття Україною самостійності мирним шляхом

Склад: літератори, журналісти, вчителі, кооператори, адвокати

Діяльність:

Укладання угоди між польським урядом і УНДО під назвою «нормалізація»:

• Відмова УНДО від антиурядової боротьби;
• Припинення переслідувань польським урядом українських демократичних організацій;
• Збільшення українського представництва в польському сеймі.

УВО

Українська військова організація

Дата утворення – 1920 р.

Лідер – Є. Коновалець

Мета: створення української самостійної соборної держави шляхом повстання.

Діяльність:

• 1920-1921 – організаційне оформлення
• Методи боротьби: бойкот, саботаж, експропріації майна, індивідуальний терор;
• Невдалий замах на Ю. Пілсудського;
• 1922 р. – убивство українського письменника-лояліста С. Твердохліба;
• 1924 р. – невдалий замах на президента С. Войцеховського;
• Політичне виховання українців

​

ОУН

Організація українських націоналістів

Дата утворення: 1929 р.

Лідер : Є. Коновалець, С. Бандера, А. Мельник

Ідеологія – інтегральний (дієвий, чинний) націоналізм Д. Донцова

• Поєднання приватної, націоналізованої та кооперативної форми власності;
• Засудження всіх легальних українських партій Галичини як колабораціоністських;
• Діяльність під контролем ОУН студентських, молодіжних, освітніх та інших громадських організацій;
• Нація – абсолютна цінність, і не має вищої мети, ніж здобуття незалежної держави;
• Мета завжди виправдовує засоби;
• 1931 р. – убивство Тадеуша Голувка – прибічника польсько-українського компромісу;
• 1932 р. – убивство Еміліана Чеховського – комісара польської поліції у львові;
• 1933 р. – убивство чиновника радянського консульства у Львові Олексія майлова ;
• 1934 р. – убивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

КПЗУ

Комуністична партія Західної України

Дата утворення: 1919 р.

Лідер: А. Бараль, М. Заячківський, Й. Крілик

Мета: об‘єднання всіх українських земель в УСРР

Діяльність:

1927 р. – підтримка «національного ухилу» О. Шумського;

Виступи проти політики Й. Сталіна;

1928 р. – саморозпуск.

Освіта

• Зменшення мережі шкільних закладів;
• Полонізація;
• У львові нелегально діяв український університет і вища політехнічна школа4
• Було відкрито Львівську богословську академію;
• Тривала діяльність товариства «Просвіта», молодіжних організацій «Пласт», «Сокіл»;
• 1923 р. – заборонено вживати слова «українець»;
• Більшість українських шкіл перетворилися на двомовні – утраквістичні.

 ПІДСУМКИ УРОКУ

•   Після  поразки  визвольних  змагань  значна  частина  західноукраїнських  земель  увійшла  

до  складу  Польщі.

•   Політику  польських  урядових  кіл  

щодо  українства  можна  оцінити 

• як  антиукраїнську.
•   Усі  спроби  знайти  порозуміння  на  

основі  перетворення  українців 

• на  лояльних  громадян  Польщі  також  не  мали  успіху.

​