1 of 12

Course

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Academic year 2022-2023

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

2 of 12

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3 of 12

3

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support, and EU sanctions policy.

4 of 12

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices

  • The problem of hybrid influence.
  • The problem of non-state actors.
  • The problem of determining the limits of vulnerability and stability.
  • The problem of strategic understanding of hybrid warfare.
  • The problem of realizing national goals and hindering the realization of the enemy's political goals.

5 of 12

The problem of hybrid influence

Основні поняття:

  • Витривалість – це здатність системи зберігати свої функціональні особливості або можливість їх відновлення при відхиленні умов зовнішнього середовища від оптимальних для неї параметрів; це здатність системи уникати необоротного припинення функціонування під впливом зовнішніх чинників.
  • Резистентність (від лат. протистояти, чинити опір) характеризує здатність протидіяти впливу негативних чинників зовнішнього середовища або пригнічувати їх вплив.
  • Вразливість системи – це нездатність протистояти зовнішнім діям. Виражається в порушенні функцій і структури системи (межа стійкості) або в повному припиненні існування системи (межа витривалості).
  • Еластичність системи – це її здатність відновлювати числові значення параметрів свого стану (повертатися в колишній стан) після зняття навантажень, що впливають на систему.
  • Резильєнтність – медичний термін, який останнім часом міцно закріпився в міжнародній політиці. У первинному значенні резильєнтність – це сукупність притаманних суб’єкту рис, які роблять його здатним долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом. В контексті цивілізаційної суб'єктності резильєнтність – це така стратегія, яка здатна зберегти збалансований розвиток та успішно протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам; зусиллями політичної та інтелектуальної еліти передбачати й нейтралізувати ці виклики. З точки зору сучасної міжнародної практики резильєнтність – це здатність суб’єкта міжнародних відносин протидіяти гібридним загрозам.

6 of 12

The problem of strategic understanding of hybrid warfare

Стійкість системи залежить:

  • від її здатності реагувати на зовнішній вплив середовища;
  • від стабільності самої системи, яка визначається її внутрішніми чинниками.

Розбудова довіри заради долання гібридних загроз

  • довіра суспільства до держави
  • довіра між людьми

«Гібридні загрози послабили соціальну згуртованість і підірвали довіру до інституцій ЄС та урядів держав-членів. Комісія та Високий представник виклали в цій Стратегії підхід ЄС до гібридних загроз, який об’єднує зовнішній та внутрішній вимір у безперебійний потік. Підхід охопив весь спектр дій - від раннього виявлення, аналізу, поінформованості, підвищення стійкості та запобігання до кризового реагування та управління наслідками. Передбачено і подальше посилення розвідувальної співпраці з компетентними службами держав-членів через EU INTCEN; оптимізацію інформаційних потоків з різних джерел країн-членів та агенцій ЄС (ENISA, Європол, Frontex, Комісія, HFC); забезпечення безперебійної співпраці ЄС з НАТО («Боротьба з загрозами, що розвиваються», 2020).  

7 of 12

ЄС у протидії загрозам гібридної війни

Нормативне забезпечення:

  • «Спільна структура протидії гібридним загрозам – відповідь Європейського Союзу» (2016 р.)
  • «Операційний протокол ЄС для протидії гібридним загрозам (EU Playbook)» (2016 р.)
  • «Підвищення стійкості та посилення можливостей для подолання гібридних загроз» (2018 р.)
  • «Звіт про впровадження Спільної програми протидії гібридним загрозам 2016 р. та Спільного повідомлення 2018 р. щодо підвищення стійкості та зміцнення можливостей для подолання гібридних загроз» (2020 р.)
  • «Картографування заходів, пов’язаних із підвищенням стійкості та протидією гібридним загрозам» (2020 р.)

Основні засади, дії:

  • Виконавчий орган ЄС Комісія має співпрацюючи із державами-членами та зацікавленими сторонами; визначати загальні інструменти, включаючи індикатори, з метою покращення захисту та стійкості критичної інфраструктури до гібридних загроз у відповідних секторах; підтримувати зусилля з диверсифікації джерел енергії та просування стандартів безпеки, стійкості ядерних інфраструктур; відстежувати загрози, що виникають у транспортному секторі; за необхідності оновлювати законодавство.
  • Комісія та Високий представник (у межах своїх повноважень) у координації з державами-членами вивчатимуть як реагувати на гібридні загрози, зокрема ті, що стосуються транспортної критичної інфраструктури; стійкість космічної інфраструктури до гібридних загроз, зокрема, шляхом можливого розширення сфери космічного спостереження та відстеження на гібридні загрози.
  • Комісія у співпраці з державами-членами має покращити обізнаність та стійкість до гібридних загроз у рамках існуючих механізмів готовності та координації, зокрема Комітету з безпеки здоров’я, створивши Групи реагування на інциденти з комп'ютерної безпеки (Computer Security Incidents Response Teams) та CERT (Computer Emergency Response Team), а також структуру для стратегічного співробітництва.
  • Передбачені функції Комісії у галузі кібербезпеки: у координації з державами-членами вона повинна забезпечити, щоб галузеві ініціативи щодо кіберзагроз (авіація, енергетика, морське транспортування) відповідали міжгалузевим можливостям у рамках Директиви щодо мережевої та інформаційної безпеки. Комісія має розробити та видати рекомендації власникам інтелектуальних мереж для покращення кібербезпеки їхніх установок. Комісія разом з Європейським агентством з авіаційної безпеки мають розробити Дорожню карту з кібербезпеки для авіації у співпраці.

8 of 12

European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats

Європейський центр з протидії гібридним загрозам - міждержавний, європейський Центр боротьби з гібридними загрозами, створений США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Швецією, Польщею, Фінляндією, Літвією та Литвою у 2017 р.

Мета - дослідницька робота, спільні навчання, покращення способів обміну інформацією.

В основі діяльності Центру лежить концепція трьох «спільних інтересів» (COI). Три COI успішно розвинули знання про навколишнє середовище, стійкість, сильні сторони та реакцію країн-учасниць за допомогою створення мереж, аналізу, навчання та освіти. COI зі змішаним впливом очолює Великобританія, COI недержавного суб’єкта – Швеція, а COI вразливості та стійкості – Фінляндія. У серпні 2017 року вони об’єднали мережу, щоб поділитися найкращими практиками з таких питань, як правова стабільність, безпека судноплавства та портів, енергетичні мережі, дрони та втручання у виборчий процес.

9 of 12

НАТО у протидії загрозам гібридної війни

Основні складові в упередженні гібридних загроз:

  • гарантія безперервної роботи урядових структур та критичних урядових послуг;
  • здатність ефективно справлятися з неконтрольованим рухом населення;
  • стійкі енергетичні поставки;
  • стійкі харчові та водні ресурси;
  • стійкі цивільні транспортні системи;
  • здатність справлятися з масовими втратами;
  • стійкі цивільні системи комунікації.

10 of 12

Sources

  • Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. The strategy document ‘A Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy’ (2016). https://www.eeas.europa.eu/eeas/global-strategy-european-unions-foreign-and-security-policy_en
  • Hybrid CoE https://www.hybridcoe.fi/
  • Указ Президента України №479/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості» https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181
  • DIRECTIVE (EU) 2022/2557 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32022L2557

11 of 12

11

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

12 of 12

Thank you for attention!

Prof. in charge – Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/