2 of 12

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3 of 12

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support, and EU sanctions policy.

4 of 12

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices

The problem of hybrid influence.
The problem of non-state actors.
The problem of determining the limits of vulnerability and stability.
The problem of strategic understanding of hybrid warfare.
The problem of realizing national goals and hindering the realization of the enemy's political goals.

5 of 12

The problem of hybrid influence

Основні поняття:

Витривалість – це здатність системи зберігати свої функціональні особливості або можливість їх відновлення при відхиленні умов зовнішнього середовища від оптимальних для неї параметрів; це здатність системи уникати необоротного припинення функціонування під впливом зовнішніх чинників.
Резистентність (від лат. протистояти, чинити опір) характеризує здатність протидіяти впливу негативних чинників зовнішнього середовища або пригнічувати їх вплив.
Вразливість системи – це нездатність протистояти зовнішнім діям. Виражається в порушенні функцій і структури системи (межа стійкості) або в повному припиненні існування системи (межа витривалості).
Еластичність системи – це її здатність відновлювати числові значення параметрів свого стану (повертатися в колишній стан) після зняття навантажень, що впливають на систему.
Резильєнтність – медичний термін, який останнім часом міцно закріпився в міжнародній політиці. У первинному значенні резильєнтність – це сукупність притаманних суб’єкту рис, які роблять його здатним долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом. В контексті цивілізаційної суб'єктності резильєнтність – це така стратегія, яка здатна зберегти збалансований розвиток та успішно протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам; зусиллями політичної та інтелектуальної еліти передбачати й нейтралізувати ці виклики. З точки зору сучасної міжнародної практики резильєнтність – це здатність суб’єкта міжнародних відносин протидіяти гібридним загрозам.

6 of 12

The problem of strategic understanding of hybrid warfare

Стійкість системи залежить:

від її здатності реагувати на зовнішній вплив середовища;
від стабільності самої системи, яка визначається її внутрішніми чинниками.

Розбудова довіри заради долання гібридних загроз

довіра суспільства до держави
довіра між людьми

«Гібридні загрози послабили соціальну згуртованість і підірвали довіру до інституцій ЄС та урядів держав-членів. Комісія та Високий представник виклали в цій Стратегії підхід ЄС до гібридних загроз, який об’єднує зовнішній та внутрішній вимір у безперебійний потік. Підхід охопив весь спектр дій - від раннього виявлення, аналізу, поінформованості, підвищення стійкості та запобігання до кризового реагування та управління наслідками. Передбачено і подальше посилення розвідувальної співпраці з компетентними службами держав-членів через EU INTCEN; оптимізацію інформаційних потоків з різних джерел країн-членів та агенцій ЄС (ENISA, Європол, Frontex, Комісія, HFC); забезпечення безперебійної співпраці ЄС з НАТО («Боротьба з загрозами, що розвиваються», 2020).

7 of 12

ЄС у протидії загрозам гібридної війни

Нормативне забезпечення:

«Спільна структура протидії гібридним загрозам – відповідь Європейського Союзу» (2016 р.)
«Операційний протокол ЄС для протидії гібридним загрозам (EU Playbook)» (2016 р.)
«Підвищення стійкості та посилення можливостей для подолання гібридних загроз» (2018 р.)
«Звіт про впровадження Спільної програми протидії гібридним загрозам 2016 р. та Спільного повідомлення 2018 р. щодо підвищення стійкості та зміцнення можливостей для подолання гібридних загроз» (2020 р.)
«Картографування заходів, пов’язаних із підвищенням стійкості та протидією гібридним загрозам» (2020 р.)

Основні засади, дії:

Виконавчий орган ЄС Комісія має співпрацюючи із державами-членами та зацікавленими сторонами; визначати загальні інструменти, включаючи індикатори, з метою покращення захисту та стійкості критичної інфраструктури до гібридних загроз у відповідних секторах; підтримувати зусилля з диверсифікації джерел енергії та просування стандартів безпеки, стійкості ядерних інфраструктур; відстежувати загрози, що виникають у транспортному секторі; за необхідності оновлювати законодавство.
Комісія та Високий представник (у межах своїх повноважень) у координації з державами-членами вивчатимуть як реагувати на гібридні загрози, зокрема ті, що стосуються транспортної критичної інфраструктури; стійкість космічної інфраструктури до гібридних загроз, зокрема, шляхом можливого розширення сфери космічного спостереження та відстеження на гібридні загрози.
Комісія у співпраці з державами-членами має покращити обізнаність та стійкість до гібридних загроз у рамках існуючих механізмів готовності та координації, зокрема Комітету з безпеки здоров’я, створивши Групи реагування на інциденти з комп'ютерної безпеки (Computer Security Incidents Response Teams) та CERT (Computer Emergency Response Team), а також структуру для стратегічного співробітництва.
Передбачені функції Комісії у галузі кібербезпеки: у координації з державами-членами вона повинна забезпечити, щоб галузеві ініціативи щодо кіберзагроз (авіація, енергетика, морське транспортування) відповідали міжгалузевим можливостям у рамках Директиви щодо мережевої та інформаційної безпеки. Комісія має розробити та видати рекомендації власникам інтелектуальних мереж для покращення кібербезпеки їхніх установок. Комісія разом з Європейським агентством з авіаційної безпеки мають розробити Дорожню карту з кібербезпеки для авіації у співпраці.

8 of 12

European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats

Європейський центр з протидії гібридним загрозам - міждержавний, європейський Центр боротьби з гібридними загрозами, створений США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Швецією, Польщею, Фінляндією, Літвією та Литвою у 2017 р.

Мета - дослідницька робота, спільні навчання, покращення способів обміну інформацією.

В основі діяльності Центру лежить концепція трьох «спільних інтересів» (COI). Три COI успішно розвинули знання про навколишнє середовище, стійкість, сильні сторони та реакцію країн-учасниць за допомогою створення мереж, аналізу, навчання та освіти. COI зі змішаним впливом очолює Великобританія, COI недержавного суб’єкта – Швеція, а COI вразливості та стійкості – Фінляндія. У серпні 2017 року вони об’єднали мережу, щоб поділитися найкращими практиками з таких питань, як правова стабільність, безпека судноплавства та портів, енергетичні мережі, дрони та втручання у виборчий процес.

9 of 12

НАТО у протидії загрозам гібридної війни

Основні складові в упередженні гібридних загроз:

гарантія безперервної роботи урядових структур та критичних урядових послуг;
здатність ефективно справлятися з неконтрольованим рухом населення;
стійкі енергетичні поставки;
стійкі харчові та водні ресурси;
стійкі цивільні транспортні системи;
здатність справлятися з масовими втратами;
стійкі цивільні системи комунікації.

10 of 12

Sources

Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. The strategy document ‘A Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy’ (2016). https://www.eeas.europa.eu/eeas/global-strategy-european-unions-foreign-and-security-policy_en
Hybrid CoE https://www.hybridcoe.fi/
Указ Президента України №479/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості» https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181
DIRECTIVE (EU) 2022/2557 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32022L2557

1 of 12