США в другій половині XX-на початку XXIст.�

• Сполучені Штати Америки вступили в Другу світову війну 7 грудня 7 грудня 1941 року 7 грудня 1941 року. 6 червня 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії. США втратили в Другій світовій війні 418 000 осіб. Найбільші втрати для американської армії були в Арденнській операції 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії. США втратили в Другій світовій війні 418 000 осіб. Найбільші втрати для американської армії були в Арденнській операції — 19 000 загиблих. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії. США втратили в Другій світовій війні 418 000 осіб. Найбільші втрати для американської армії були в Арденнській операції — 19 000 загиблих. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву, Нормандська операція 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії. США втратили в Другій світовій війні 418 000 осіб. Найбільші втрати для американської армії були в Арденнській операції — 19 000 загиблих. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву, Нормандська операція, Битва при Монте-Кассіно 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року був відкритий Західний фронт в Європі. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані и Південно-Східнії Азії. США втратили в Другій світовій війні 418 000 осіб. Найбільші втрати для американської армії були в Арденнській операції — 19 000 загиблих. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву, Нормандська операція, Битва при Монте-Кассіно і Битва за Іодзіму. Станом на 2010 рік без вісті зниклими під час Другої світової війни все ще числяться 74 000 американських військовослужбовців.

Я́дерне бомбардува́ння Хіросі́ми і Наґаса́кі — ядерні атаки — ядерні атаки на японські — ядерні атаки на японські міста Хіросіма — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 — ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 року бомба «Товстун» — на Нагасакі.

Грибоподібна хмара над Хіросімою після скидання бомби.

Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб у обох містах.

• Церемонія підписання Акта про капітуляцію відбулася 2 вересня на борту лінкора ВМС США «Міссурі»Церемонія підписання Акта про капітуляцію відбулася 2 вересня на борту лінкора ВМС США «Міссурі», де офіційні представники уряду Японії підписали Акт про капітуляцію Японії, завершуючи Другу світову війну.

​

Імператор Хірохіто

• Акт про капітуляцію був підписаний міністром закордонних справ Японії Мамору Шігеміцу від уряду країни, генералом Йошихіро Умезу від збройних сил і верховним головнокомандуючим союзних військ МакАртуром.

Міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу підписує Акт про капітуляцію ЯпоніїМіністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу підписує Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора ВМС США «Міссурі», 2 вересня, 1945.

США в 1949 р. монопольно володіли ядерною зброєю.

• 25 червня 1947 р. Конгрес прийняв закон «Про національну безпеку», який вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони.
• Були створені Рада національної безпеки (РНБ) і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

На початку 1946 р. Дж. Кеннаном, радником посольства США в Москві, була запропонована «доктрина стримування». Вона передбачала оборону всього західного світу від можливого проникнення комунізму. 

Про зростання ролі США у світі свідчив і той факт, що під час створення Північноатлантичного блоку (НАТО) у 1949 р. Американські генерали зайняли ключової позиції в керівництві цієї організації.

НАТО - міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 держав Північної АмерикиПівнічної Америки і ЄвропиПівнічної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договоруПівнічної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у ВашингтоніПівнічної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітняПівнічної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.

Холо́дна війна́  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР та переросла в сучасне протистояння між Росією та Заходом.

Внутрішня політика президента Г. Трумена (1945–1953).

• Він та його уряд прийняли заходи для адаптації до мирного життя демобілізованих військовослужбовців, ухваливши закон «Солдатський білль про права», який надавав колишнім солдатам широкі пільги в сфері освіти та бізнесу. 

У 1946 р. було прийнято закон «Про зайнятість».

​

​

Спостерігалося зростання безробіття і підвищення цін.

У 1947 р. був прийнятий закон «Про відносини робітників і підприємців» (закон Тафта-Хартлі), який значно обмежував право робітників на страйки. Страйки державних службовців були зовсім заборонені.

На початку 1950-х рр. США охопив рух маккартизму (від прізвища Джозефа Маккарті), який проводив антикомуністичну політику.

Президенство Дуайта Ейзенхауера (1953–1961).

• На президентських виборах 1952 р. перемогу здобув республіканець Дуайт Ейзенхауер.
• У 1953 р. його адміністрація скасувала контроль над цінами і заробітною платою.
• У серпні 1954 р. президент підписав закон «Про контроль над комуністичною діяльністю».

У 1959 р. до США із візитом прибув глава радянського уряду М. Хрущов. Це було певним прогресом у двосторонніх відносинах між США і СРСР.

2. США у 1960–1970-х рр.�

• Президенство Джона Кеннеді (1961–1963).

• Програма уряду передбачала збільшення мінімуму погодинної оплати праці, строків виплати субсидій з безробіття, допомогу збіднілим фермерам, розширення житлового будівництва. 

За Кеннеді відбулося найбільше загострення відносини між США і СРСР за весь повоєнний період.

Карикатура. Карибська криза.

22 листопада 1963 р. під час поїздки в м. Даллас (штат Техас) на Джона Кеннеді було здійснено смертельний замах.

Президенство Ліндона Джонсона (1963–1969)

• У січні 1964 р. Л. Джонсон проголосив початок «безкомпромісної війни з бідністю в США».
• Значно знизила авторитет нового президента війна у В’єтнамі.

​

• В'єтна́мська війна́ (1959—1975) — війнавійна між комуністичним Північним В'єтнамомвійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСРвійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНРвійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамомвійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамом (підтримуваним СШАвійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамом (підтримуваним США, Австралієювійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамом (підтримуваним США, Австралією, Новою Зеландієювійна між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамом (підтримуваним США, Австралією, Новою Зеландією, Південною Кореєю)

​

У січні 1973 р. була підписана Паризька угода, за якою США погоджувалися на виведення своїх військ з В'єтнаму.

Негритянський рух у 60-х рр. ХХ ст.

• У 1954 р. Верховний суд США скасував роздільне навчання негрів і білих. 
• Лідером антирасистського руху став християнський священик Мартін Лютер Кінг.
• «У мене є мрія”
• 28 серпня 1963 року

​

У 1964 р. йому була присуджена Нобелівська премія миру. 

• Близько 120 міст були охоплені повстаннями. Найбільше їх відбулося в липні 1967 р. в Детройті. Події цього часу увійшли в історію як «довге гаряче літо». В 1968 р. М. Л. Кінга було вбито найманим вбивцею.Ця подія викликала хвилю піднесення в афроамериканського населення, кількість повсталих невпинно зростала. На їх придушення влада кинула 100 тис. поліцейських. У 1969 р. усі повстання були припинені.

• У липні 1969 р. НАСА (Національне аерокосмічне агентство США) здійснило запуск першого космічного коробля «Аполлон-11» з метою висадки людини на поверхню Місяця. Двоє астронавтів Н. Армстронг і Е. Олдрін провели на місяці близько 2,5 годин. 

Президенство Річарда Ніксона (1969–1974).

• На президентських виборах 1968 р. переміг республіканець Річард Ніксон. 
• 15 серпня 1971 р. Ніксон оголосив проведення «нової економічної політики». У країні був введений надзвичайний стан. Уряд надав компаніям значні податкові пільги, скасував акцизний податок на продаж легкових автомобілів. 
• У 1973 р. відбулося виведення американських військ з В'єтнаму.
• Єдиний президент який подав у відставку

Уотергейська справа 1974 р.

• У 1974 р. спалахнула Уотергейська криза (справа). Її суть полягала в тому, що в червні 1972 р. під час передвиборчої компанії члени штабу республіканської партії були заарештовані поліцією в приміщенні національного комітету демократичної партії (готель «Уотергейт»). У них знайшли апаратуру для підслуховування, портативну рацію та інші компрометуючі докази.

• У цій ситуації 8 серпня 1974 р., не чекаючи завершення процедури, Річард Ніксон подав у відставку. 
• Після Ніксона президентами США були Джеральд Форд (1974–1977) і Джеймс Картер (1977–1981). Їхня політика не змогла вирішити найгостріші соціально-економічні проблеми країни другої половини 70-х рр.

Джеральд Форд (1974–1977)

Джеймс Картер (1977–1981).

3. США у 1980–2013 рр.�

• Президенство Рональда Рейгана (1981–1989).
• 4 листопада 1980 р. на чергових президентських виборах переміг Рональд Рейган, представник республіканської партії.

• Скорочення податків, обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм, розширення свободи підприємництва, обмеження державного втручання в економіку, проведення твердої кредитно-фінансової політики, спрямованої на подолання інфляції. 

• Украй загострилися відносини між СРСР і США після того, як у ніч з 31 серпня на 1 вересня 1983 р. радянський військовий літак збив південнокорейський авіалайнер з 269 пасажирами на борті. У березні 1981 р. Рейган виступив з ідеєю розгортання «стратегічної оборонної ініціативи» (СОІ) – довгострокової програми створення широкомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування.

Зовнішня політика США в 1980-х – на початку 1990-х рр.

• В листопаді 1985 р. в Москві і в жовтні 1986 р. в Рейк'явіку відбулися зустрічі на вищому рівні, які продемонстрували можливість кардинальних змін в американо-рядянських відносинах. 8 грудня 1987 р. у Вашингтоні лідери США і СРСР підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. У 1988 р. президентом США був обраний Джордж Буш (1989–1993). Його президенство позначилось тенденцією співробітництва і взаємодії. 31 липня 1991 р. у Москві між США і СРСР був підписаний Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).

Президенство Білла Клінтона (1993–2001)

• У листопаді 1992 р. перемогу на виборах президента здобув лідер демократів – Білл Клінтон. Його адміністрація стала проводити «нову економічну філософію», яка передбачала три основні програми:
• короткострокова програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд. дол. Основне її завдання – збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти, професійної підготовки, системи господарських робіт;
• чотирьох інвестиційна програма передбачала створення пільг і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші галузі господарства;
• програма скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд. дол.

​

• За перші два роки діяльності адміністрації Клінтона в країні скоротився рівень безробіття та інфляції, було створено 6 млн. нових робочих місць, знизився дефіцит державного бюджету. Наприкінці ХХ ст. в країні спостерігалося стійке економічне піднесення. Із розпадом СРСР Сполучені Штати фактично стали єдиною «наддержавою» у світі. У 1993 р. при сприянні США була підписана мирна угода між Ізраїлем і Організацією звільнення Палестини. За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії та Герцеговині. У 1996 р. була представлена концепція формування «Трансатлантичного європейсько-американського співробітництва».

• США на початку ХХІ ст. У 2000 р. на президентських виборах переміг Джордж Буш (молодший) (2001–2009).

• 7 жовтня 2001 р. збройні сили Сполучених Штатів і їхніх союзників почали здійснення міжнародної антитерористичної операції. Першим на черзі був режим талібів в Афганістані, що став прикриттям терористів Аль-Каїда на чолі з Усама бен Ладеном (організатор терактів 11 вересня). Режим талібів вдалося повалити, проте У. бен Ладен та ряд інших терористів втекли. 20 березня 2003 р. США в Іраку почали військову операцію під кодовою назвою «Шок і трепіт». Вона мала на меті знищити режим Саддама Хусейна. Операція була успішною, С. Хусейна було схоплено і у 2006 р. страчено через повішення.

• На президентських виборах 2008 р. перемогу отримав республіканець Барак Обама (з 2009) – перший в американській історії темношкірий президент.
• 17 лютого 2009 р. Обама підписав закон про виділення 787 млрд. доларів, призначених для пом’якшення наслідків рецесії іпотечної та кредитної кризи.
• У 2011 р. з Іраку були виведені американські війська. 

• 2 травня 2011 р. американським спецназом було ліквідовано «терориста номер один» Усама бен Ладена. 

• До́нальд Джон Трамп (14 червня (14 червня 1946 (14 червня 1946, Нью-Йорк (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський державний діяч (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський державний діяч, політик (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський державний діяч, політик. Президент США (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський державний діяч, політик. Президент США з 20 січня (14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський державний діяч, політик. Президент США з 20 січня 2017 року.