ЛЕКЦІЯ 5� �Експертні оцінки у підготовці інформації для�прийняття управлінських рішень�

План�

1. Поняття і причини застосування методу експертної оцінки. Місце метода серед інших.

2. Різновиди методу експертної оцінки.

3. Методи оцінки якостей експерта

​

​

​

1. Три великих групи методів інформаційно-аналітичної діяльності

Причини застосування експертних оцінок при підготовці інформації для прийняття управлінских рішень:�

• недостатній рівень якості наявної інформації;
• частина інформації має якісний характер і не підлягає кількісній оцінці;
• існують чинники, які не можна точно передбачити, але які можуть вплинути на реалізацію рішення у майбутньому;
• наявність різних схем реалізації поставленого завдання.

​

​

• Експертні методи застосовуються, якщо вибір, обґрунтування і оцінка наслідків рішень не можуть бути виконані на основі точних розрахунків і потребують різнобічного аналізу.

​

​

• Це вимагає комплектування груп фахівців, що представляють як експерти різні галузі знань.

​

• Експерт – це особа, яку вважають професіоналом досить високого рівня для оцінки об’єкта експертизи, чиї оцінки і судження враховуються при прийнятті рішень керівником або фахівцем.

​

• Експертна комісія складається з фахівців, які професійно знайомі з об’єктом експертизи і мають досвід роботи експерта.

​

​

Експертні оцінки – це судження висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів, висловлені у вигляді змістової, якісної або кількісної оцінки об’єкта, призначені для використання при прийнятті рішень.

​

Сутність методу експертних оцінок полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів.

​

Одержана в результаті опрацювання узагальнена думка експертів приймається як рішення проблеми.

​

​

Види експертиз:

• індивідуальні і колективні;
• однотурові та багатотурові;
• з обміном і без обміну інформацією;
• анонімні та відкриті.

​

Типові помилки при проведенні експертиз

• перебільшення можливостей експертних оцінок;
• використання некомпетентних експертів;
• недостатня поінформованість експертів про конкретний об’єкт експертизи;
• нечітка постановка завдання перед експертами (невірно сформульовані критерії оцінки);
• конформізм експертів;
• неврахування впливу чинника кон’юнктурності.

​

Конформізм експерта – це зміна оцінок експерта на користь загальноприйнятих або, на його думку, більш авторитетних оцінок.

​

ПИТАННЯ. ПРОДУМАТИ І ПРИВЕСТИ ПРИКЛАД КОНФОРМІЗМА ІНФОРМАЦІЙНОГО АНАЛІТИКА, ЩО ПРАЦЮЄ НА УРЯД.

Кон’юнктурність експертів – може проявлятись у разі проведення експертизи при обмежених можливостях залучення експертів, об’єктивно не зацікавлених у результаті експертизи або прямо чи опосередковано зацікавлених у її результаті.

​

ПИТАННЯ. ПРОДУМАТИ МОЖЛИВИЙ ПРИКЛАД КОН’ЮКТУРНОСТІ НИЗКИ ЕКСПЕРТІВ В ЕКСПЕРТНІЙ КОМІСІЇ ПРИ ОЦІНЦІ ВАРІАНТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ДЛЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ.

​

​

Опитування – основний етап роботи організаторів експертизи і експертів.

​

Методи опитування:

• індивідуальний;
• груповий;
• особистий;
• заочний;
• усний;
• письмовий.

​

2. МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Анкетні методи

• передбачають фіксований порядок, зміст і форму питань, чітке зазначення форми відповіді:

1.1. Особисте(очне) опитування

• процедура, у процесі якої організатор здійснює безпосередній контакт з експертом при підготовці відповідей на запитання анкети

1.2. Заочне опитування

• здійснюється шляхом надсилання анкети експерту. Переваги: простота, дешевизна. Недоліки: експерт може невірно витлумачити деякі запитання, отже надійність одержаних даних може бути нижчою, ніж при очному опитуванні
• ПИТАННЯ. ЗНАЙТИ І НАВЕСТИ ПРИКЛАД АНКЕТУВАННЯ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВА ЕКСПЕРТАМИ.

МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

2. Методи групової (колективної) експертизи

• передбачають одержання узагальненої думки у ході спільного обговорення поставленої проблеми групою експертів, які знаходяться у безпосередньому контакті

2.1. Нарада („метод комісій”)

• метод відкритого обговорення, який передбачає проведення спільної дискусії з метою вироблення єдиної думки з обговорюваного кола питань. Недоліки: вплив думки авторитетів на інших експертів як психологічний чинник

МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

2. Методи групової (колективної) експертизи

2.2. Метод "мозкової атаки”

• полягає у вирішенні двох завдань: генерація нових ідей і оцінка запропонованих ідей. Утворюються дві групи: група генераторів ідей і група аналітиків. Увага учасників концентрується на одній чітко сформульованій проблемі, але приймаються для розгліду й ідеї, практична цінність яких у даний момент здається сумнівною.

МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

2. Методи групової (колективної) експертизи

2.3. Метод "Дельфі"

• Заочне і анонімне опитування експертної групи у кілька турів з узгодженням думок експертів. Особливості: поставлені питання повинні давати можливість відповіді у виді числа; експерти повинні мати достатньо інформації для оцінки; відповідь на кожне питання повинна бути обґрунтована експертом.
• Розроблений у 1950—1960 роки в США для прогнозування впливу майбутніх наукових розробок на методи веденння війни (автори Olaf Helmer, Norman Dalkey і Nicholas Rescher). Назва пішла від Дельфійського Оракула.

ПИТАННЯ. УЗНАТИ БІЛЬШЕ ПРО МЕТОД ДЕЛЬФІ.

Метод “Дельфі”

​

• Найдосконаліший.
• Передбачає відмову від прямих колективних обговорень.
• Дебати заміняють програмою індивідуальних опитувань, які здебільшого проводять у формі таблиць експертної оцінки.
• Відповіді експертів узагальнюють і передають їм назад (іноді разом з новою інформацією про об'єкт), після чого експерти уточнюють свої відповіді.
• Таку процедуру повторюють кілька разів, поки не досягають прийнятної збіжності всіх висловлених думок.
• Оцінки експертів, як правило, перетворюють на кількісну форму.

​

​

МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

2.4. Метод аналізу ієрархій (МАІ) (Т.Сааті)

• містить процедуру синтезу пріоритетів, що обчислюються на основі суб’єктивних суджень експертів. Число суджень може вимірюватися десятками або навіть сотнями.
• ​
• Математичні обчислення для завдань невеликого розміру можна виконувати вручну, з допомогою калькулятора або електронних таблиць, спеціалізованого ПЗ.
• ПИТАННЯ. УЗНАТИ І НАВЕСТИ НАЗВИ ПЗ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА МЕТОДОМ МАІ.

МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ

2.4. Метод аналізу ієрархій (МАІ)

• Порядок застосування МАІ:
• Побудова якісної моделі проблеми у вигляді ієрархії, що містить ціль, альтернтивні варіанти досягнення мети і критерії для оцінки якості альтернатив.
• Визначення пріоритетів усіх елементів ієрархії з використанням методу парних порівнянь.
• Синтез глобальних пріоритетів альтернатив шляхом лінійної згортки пріоритетів елементів на ієрархії.
• Перевірка суджень на узгодженість.
• Прийняття рішення на основі отриманих результатів.

​

CASE: Меня зовут Юлия и я учусь на факультете Международного Бизнеса и Менеджмента в Университете Фуртванген в Германии. 

​

В данный момент я работаю над дипломной работой, где исследую факторы успеха для открытия онлайн бизнеса в Украине и действия, которые помогут новым игрокам достичь хороших результатов. 

Так как литературы по этой теме очень мало, я провожу интервью с экспертами в этой области (в Украине и за рубежом).

​

После интервью с Меджибовской Наталией Семеновной она посоветовала мне обратиться к Вам.

Я была бы Вам крайне благодарна, если бы Вы смогли найти немного времени для интервью со мной и поделились бы своим опытом и глубокими знаниями об интернет торговле в Украине. 

Позже по Вашему желанию я бы могла поделиться с Вами результатами моего исследования. 

Заранее спасибо за Вашу помощь! 

​

С уважением, Юлия Попша 

​

3. МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА

1. АПРІОРНІ МЕТОДИ

1.1.Самооцінка

• загальні відомості (ПІБ, посада, науковий ступінь, звання, членство у професійних спільнотах експертів);
• сфера наукових інтересів;
• досвід експертної роботи та участь у журі конкурсів;
• рекомендації;
• публікації, книги, брошури;
• професійні нагороди та премії, сертифікати, що підтверджують кваліфікацію в галузі експертизи;
• самооцінка компетентності експерта (оцінка знайомства з проблемою).

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА

1. АПРІОРНІ МЕТОДИ

1.2. Методи взаємного оцінювання:

1.2.1. Метод підпроблем - полягає в тому, що проблема, яка є об’єктом оцінювання, може бути представлена у виді кількох підпроблем. Оцінюється ступінь знайомства експерта з кожною з підпроблем.

1.2.2. Метод списку експертів – полягає в тому, що кожен з експертів укладає список фахівців, яких він вважає експертами у даній області. Коефіцієнт компетентності експерта розраховується як відношення числа списків, у яких присутнє прізвище даного експерта, до загального числа списків.

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА

1. АПРІОРНІ МЕТОДИ

1.3. Документаційний метод

• Використовуються об’єктивні характеристики: стаж роботи, вчений ступінь, посада, кількість публікацій, інколи доцільно враховувати такі чинники, як володіння мовами, вік, стан здоров’я.
• ​
• ПИТАННЯ. ЗНАЙТИ І НАВЕСТИ ПРИКЛАД РЕЗЮМЕ, ЯКЕ МОЖНА ВВАЖАТИ ВТІЛЕННЯМ ДОКУМЕНТАЦІЙНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЕКСПЕРТА

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА

​

2. АПОСТЕРІОРНІ МЕТОДИ

• Оцінка результатів участі експерта у попередніх експертизах.

​

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА

​

3. ТЕСТОВІ МЕТОДИ

• Орієнтовані на встановлення професійного рівня експерта і визначення у експертів навичок і досвіду, необхідних у роботі експертних комісій.

​

Запитання для самоперевірки:

1. Які існують методи експертизи?

2. З якою метою здійснюють експертні оцінювання?

3. В чому полягає сутність експертних оцінок?

4. В чому полягають типові помилки проведення експертиз?

5. Що означають поняття «конформізм експерта», «кон’юнктурність

експерта»?

6. Які існують методи оцінки «якостей» експерта?

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!

​

​