Уже декілька років поспіль навчання є непростим. Дистанційне навчання ( спочатку - в умовах карантину, згодом – в умовах війни) стало новим викликом для всіх учасників освітнього процесу й одночасно мотивацією опанування нових технологій, інструментів та форм роботи. Навчання в умовах війни — це складно: і практично, і психологічно. Під час війни у пріоритеті для дітей безпека та психоемоційна стабільність. Тому навчання часом відходить на другий план. Відповідно, у дітей з’являються прогалини в знаннях, а вчителі намагаються втиснути шкільну програму в уроки без повітряних тривог.
Сучасна школа потребує сучасного учителя.
Яким він має бути?
Компетентним, оптимістичним, гуманним, інтелігентним, креативним – саме таким має бути учитель теперішнього і майбутнього.
Письменниця Лідія Гінзбург писала:
«Високий професіоналізм – творчість, що стала професією».
Оцінювання без знецінювання
в умовах дистанційного навчання
Кожен учитель ставить собі в процесі оцінювання такі запитання: що, для чого, коли і як ми оцінюємо?
Оцінювання є частиною освітнього процесу, тому воно відбувається постійно. І цей процес не зводиться лише до виставлення оцінок.
Оцінювати – це надавати учням постійний зворотний зв’язок і допомагати розвиватися. Саме в цьому і є сутність формувального оцінювання. Учні мають бути активними учасниками процесу оцінювання.
Самооцінювання – це не лише оцінювання власної роботи, але й самостійне визначення проблем і способів їх розв’язати.
Мета формувального оцінювання – оптимізувати та покращити процес навчання. Під час формувального оцінювання учитель отримує інформацію, яку потім використовує, щоб скоригувати процес навчання.
Формувальне оцінювання — це про те,
щоб показати учневі,
де він є на шляху до мети
та що йому треба зробити ще,
щоб досягти результату.
Цінність формувального оцінювання в тому, що воно підвищує мотивацію, розвиває вміння вчитися та допомагає учням досягати кращих результатів навчання.
Учень
ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
ТРАДИЦІЙНЕ
ОЦІНЮВАННЯ
1, 75 м
Як креативно отримати зворотній зв’язок на уроці?
Якісний зворотний зв’язок (або фідбек) – складова формувального оцінювання та запорука успішного уроку, оскільки дає можливість зрозуміти, наскільки вдалим він був та як працювати на наступному. Можна сміливо стверджувати, що створення ефективного зворотного зв’язку є основою навчання школярів, адже зворотний зв’язок – це інструмент, що дає уявлення про те, як йде процес навчання, інформує вчителя про досягнення та проблеми учнів, дозволяючи визначити рівень досягнення мети і вирішення навчальних завдань. Зворотний зв’язок повинен проходити в атмосфері взаємоповаги і доброзичливості, надавати час для того, щоб учні виправили помилки або змінили напрямок мислення і діяльності.
Креативні прийоми зворотного зв’язку
Самооцінювання – це навичка для життя
Розуміння себе
усвідомленість
Впевненість
Рятує від залежності чужих оцінок, невпевненості, вразливості, маніпулювання, булінгу
Оцінювати самих себе –
це вміння
не тільки знаходити власні помилки,
а й визначати власні перемоги.
Сигнали рукою
Я розумію і можу пояснити
Я все ще не розумію
Я не зовсім впевнений
"Прочитай колір"
Ця вправа — справжній виклик для мозку! Розбудіть учня, який все ще намагається додивитися свій сон :)
Завдання: якомога швидше правильно назвати КОЛІР СЛОВА, а не текст, який читаєте.
�Дві зірки й побажання��
Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»
Побажання
Як стати гарним учителем?
Що для цього потрібно?
Талант?
Можливо, й талант.
Мистецтво?
Так, і мистецтво.
Майстерність?
І майстерність також.
Усе це правильно.
Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці.
І головне – праці раціональної, що допомагає запобігти витраті часу і бере з передового досвіду головне, суттєве.
Професія вчителя – це не посада
і не покликання.
Професія вчителя – це хрест, який обираєш добровільно і несеш протягом усього життя в школі.
Це і вівтар, бо приносиш на нього найдорожче – здоров’я, особисте життя, спокій і затишок близьких.
Це і Голгофа, бо саме протягом багатьох років сторозтерзанний і сторозіп’ятий усіма інстанціями за "гріхи" своїх вихованців.
Та над усе професія вчителя –
це Едемський сад,
бо відчуваєш справді райську насолоду, коли твоїми зусиллями з маленького непослуха
виростає велика людина".