«Навики толерантного спілкування»

​

​

​

​

Підготувала

І.М. Максимюк

� «Тепер, коли ми навчились літати у повітрі, наче птахи, плавати під водою, наче риби, нам бракує тільки одного: навчитись жити на землі, як люди» �

Б. Шоу

Вправа «Не хочу хвалитися, але я...»

Вправа «Стаканчик»

ВИЗНАЧЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Толерантність (від лат. Tolerantia – терпіння) – у загальному значенні ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий фактор у результаті зниження чутливості до його впливу. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах (Вікіпедія).

Толерантність - це єдність у різноманітті (визначення ЮНЕСКО від 16.11.95).

​

Запровадження Дня толерантності�

Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

​

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО ТОЛЕРАНТНІСТЬ

«Толерантність не варто плутати ні з пасивністю, ні зі згодою чи байдужістю. Це активне, позитивне і відповідальне ставлення до людського різноманіття» Кофі Аннан

«Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Не все те неправильне, що нам незрозуміле»

Григорій Сковорода

«Ключ до оточуючих мене людей лежить в мені самому»

Антуан де Сент-Екзюпері

​

​

​

Розуміння толерантності в різних культурах

•   tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність від власних ідеї чи помисли;
•  tolerance (франц.) - ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
•   tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;
•  kuan rong (китайска) - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
•   tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;

​

Вправа «Асоціації до поняття «толерантне спілкування»

ОЗНАКИ ТОЛЕРАНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ:

• Прийняття інших
• Поблажливість
• Терпіння
• Почуття гумору
• Чуйність
• Довіра
• Альтруїзм
• Терпимість до розбіжностей
• Уміння володіти собою
• Доброзичливість
• Уміння не засуджувати інших
• Гуманізм
• Уміння слухати
• Допитливість
• Емпатія

​

АСПЕКТИ ТОЛЕРАНТНОГО СПІЛКУВАННЯ:

• 1 Співпраця, дух партнерства.
• 2 Готовність приймати чужу думку.
• 3 Повага людського гідності.
• 4 Повага прав інших.
• 5 Прийняття іншого таким, яким він є.
• 6 Здатність поставити себе на місце іншого.
• 7 Повага права бути іншим.
• 8 Визнання різноманіття.
• 9 Визнання рівності інших.
• 10 Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.
•  

​

«Я-висловлювання» / «Ти-висловлювання»

«Я-ВИСЛОВЛЮВАННЯ»

«Я-висловлювання» — мовна конструкція, яка використовується як спосіб відвернення конфлікту у спілкуванні і полягає в повідомленні співрозмовником про власні потреби, почуття або оцінки у формі, що характеризується наявністю власного ставлення і відсутністю прямого осуду, спонукання, нав'язливості.

Цей спосіб допомагає утримувати нашу позицію, не перетворюючи іншу людину на опонента.

«Я-висловлювання» має переваги перед «Ви-висловлюванням» («Ти-висловлюванням»).

Структура «Я-ВИСЛОВЛЮВАННЯ»

• Перша частина «Я-висловлювання» — опис події. Починати слід з «Я» («Коли я спостерігаю (зустрічаюся)...», «Коли я чую...», «Ви» — замінювати непрямим об'єктом (наприклад, «Коли зі мною розмовляють підвищеним тоном...»).
• Друга частина — реакція. Ми описуємо свої реальні почуття («Я не вдоволена, мені прикро, я роздратована, мені приємно, мене радує...») і даємо пояснення («тому що...»).
• Третя частина — бажаний вихід. Повідомляємо про те, що хочемо бачити ситуацію іншою («Я хотіла б...», «Я надаю перевагу...»). Причому розподіляємо відповідальність і запрошуємо до спільного розв'язання проблеми («Я була б вдячна, якби ми...», «Я хотіла б, щоб ми спільно вирішили це питання...»).

​

Уся ця конструкція скерована на те, щоб викликати потрібну для розв'язання проблеми реакцію співрозмовника, а саме: відчути свою причетність до нашого невдоволення і замислитися, як зберегти добрі стосунки.

​

Ситуація: Учень не підготувався до уроку.

Якщо ми використаємо «Ти-висловлювання»:

• «Чому ти дозволяєш собі прийти на урок непідготовлений?»
• «Чому я не готовий? Я готувався»

​

Якщо ми використаємо «Я-висловлювання»:

• «Мене розчарувала твоя відповідь...»

​

Сенс «Я-висловлювання» — в повідомленні про власні потреби, а не у звинуваченні. Така конструкція потребує від учителя розмови про те, чого він бажає, про що думає, а не про те, що слід робити учневі.

Не варто засуджувати, звинувачувати.

Вправа «Емблема толерантності»

​

​

Самозвіт:

• Сьогодні на занятті я робив(ла)...
• Під час заняття я відчував(ла)...
• Сьогодні я довідався(лась)...
• Надалі я буду застосовувати (користуватися)...

ДЯКУЮ ВАМ ЗА УВАГУ!