1 of 5

За твором В. Сухомлинського�«Кущ вовчих ягід»

Підготували вихователі: Румянцева Л.О. Новик О.Г.

​

2 of 5

Помарніли без листя дерева, поблякла трава. Голому прозорому лісові зимно, холодно. Наскрізь продуває вітер. Не чути веселого гомону дітвори. �Ні по що в ліс ходити: немає ні білих грибів, ні чорного терну, ні кисленької шипшини.

3 of 5

Стоїть на узліссі Кущ вовчих ягід. Гострі зелені листки — мов бляшані, а на гілках рясніють червоні грона. �Милується сам собою Кущ: "Он який я гарний!"

4 of 5

Замело поля і дерева снігом. А на тому Кущі грона аж горять. Не сідають на нього ні дятел, ні дрізд, ні сорока.

5 of 5

— Пташки, чого ви не куштуєте моїх ягід? — питається Кущ вовчих ягід.�— Бо вони отруйні, — відповідають пташки.�— Чого ж вони такі красиві?�— Отруйне часто буває красиве.