Як говорити з дітьми про людей з інвалідністю

Тетяна Топилко,

практичний психолог РЛ № 9

КОЛИ І ЯКИМИ СЛОВАМИ ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

​

• Говорити на цю тему потрібно до того, як діти виявлять цікавість

​

​

• Для дитини до 7 років природно питати про щось уголос. Важливо, щоб це було не в присутності людини, якої це стосується. Саме тому краще говорити заздалегідь

​

​

• Надавати інформацію відповідно до віку (зрозуміло для дитини)

​

​

(за матеріалами Світлани Ройз)

​

КОЛИ І ЯКИМИ СЛОВАМИ ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

• Наприклад, інформація для дівчинки 4-х років

​

• Чи бувало таке, що з твоєю улюбленою лялькою відбувалося щось сумне – і ти дуже хотіла її врятувати, полікувати, тож замість втраченої ніжки чи ручки брала деталі, що залишились від інших ляльок. Людям, які втратили кінцівки від хвороби, аварії чи війни, допомагають протези – спеціально для них розроблені засоби, що можуть замінити руку чи ногу

​

• Під час війни чимало людей втратили кінцівки. Це боляче і страшно, і людині потрібно вчитися заново ходити, рухатися. Це навчання того, що людина раніше вже вміла, але можливо, коли вона повертається додому, доведеться змінювати життя, наприклад, міняти професію. І потрібно багато сил, мужності й підтримки, щоб це зробити. Для того, щоб люди могли знов рухатися, винайшли протези. Вони бувають дуже різними – на деяких можна танцювати, бігати, стрибати і навіть відчути доторки

​

КОЛИ І ЯКИМИ СЛОВАМИ ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

• Іноді люди з інвалідністю пересуваються на візку
• “Уяви, як їм може бути незручно підійматись у ліфті, заходити в транспорт та магазини. І нам потрібно зробити наші дороги та міста такими, щоб всім було комфортно”, – ось ті слова, які можна використати для пояснення

​

• Коли ми зустрічаємо когось, хто має незвичний для нас вигляд, нам хочеться його роздивитися. Але для самої людини це може бути неприємно

​

• Дорослим слід пояснити дітям: “Намагайся поводитися природно. Перед тобою людина. Незвично – не означає небезпечно чи погано”

​

• Якщо бачимо воїна з протезом чи на візку, можемо виказати йому вдячність – сказати “дякую” чи прикласти руку до серця

​

ЯК ВИЯВИТИ ПІДТРИМКУ ЛЮДИНІ З ІНВАЛІДНІСТЮ

• Зараз можемо зустріти багато людей без кінцівок – дорослих та дітей
• Їм важливо відчувати нашу підтримку
• Що може допомогти ввести дитину в цю тему:
• Паперовий ляльковий театр для дошкільнят –

герой Іскорка на візку

з театру суперсил

(це проєкт UNICEF Ukraine

з ляльковим театром,

сценаріями, казками

та в майбутньому

мультфільмами)

​

​

Що може допомогти ввести дитину в тему підтримки людей з інвалідністю

​

• Герой терапевтичної книги Тані Стус “Таємні історії маленьких та великих Перемог” – в одному з розділів, “Історія, яку розповів біль”, головні герої – військовий і його “біль”
• “Чи легко жити циклопам” Олександра Шатокіна – добра “інклюзивна” книжка
• “Кожна грудочка землі” Ольги Войтенко: батько головної героїні повертається після поранення на війні додому й учиться заново ходити на протезах, а потім бере участь в змаганнях з бігу.
• “Різдвозавр” Тома Флетчера (головний герой Вільям – на кріслі колісному)
• Книжка “Світ без меж” Анастасії Степули – для дітей і дорослих про різноманіття й рівність
• Герой мультсеріалу “Вулиця сезам”
• Герой 7 сезону “Щенячого патруля”

​

​

Що може допомогти ввести дитину в тему підтримки людей з інвалідністю

​

• Герой мультсеріалу “Мопсики-приятелі”
• Мультфільми серії “Як приборкати дракона” (головні герої – Гикавка з протезом ноги й Беззубик із протезом на частині хвоста – стали вожаками для людей і драконів)
• Мультфільм “У пошуках Немо” (головний герой, рибка Немо, народився з маленьким плавничком)
• Короткометражний мультфільм “Скарлетт” (про дівчину, у якої після хвороби було ампутовано ніжку і яка знову почала танцювати й стала допомагати іншим)
• Короткометражний мультфільм “Подарунок” (про те, як мама подарувала синові песика з трьома лапками – і як песик зміг допомогти хлопцю)
• Короткометражний фільм (12+) “Цирк метеликів”, 2009 рік. Головну роль там грає Нік Вуйчич

​

Що може допомогти ввести дитину в тему підтримки людей з інвалідністю

• Нова книга Світлани Ройз для дітей “Сміховисько”, яка скоро має вийти друком
• Це книжка про дівчинку, що відновлюється після випробувань війни.
• Фрагмент з книги. Про те, як дівчинка зреагувала на протез, який побачила у знайомої:
• “– Мені не подобається жаліти себе. Що я, інвалідка якась, – сказала я злісно, випручуючись з її обіймів.
• Мені здалося, що Соломія Ігорівна на якусь мить ледь стиснулася від цих слів.
• Вона подивилася мені спокійно і серйозно прямо в очі і сказала:
• – Отож. Важливо не жаліти, а співчувати. Правильніше казати не “інвалідка”, а “людина з інвалідністю”.
• Вона встала, не знаю, спеціально чи ні, поправила свою довгу спідницю. І я побачила, що під спідницею в неї протез!
• Зараз я часто бачу на вулиці людей з протезами. Мама просила не розглядати їх, не показувати пальцем, щоб не ранити цікавістю. Я знаю, що таке протез. Коли в людини нема руки чи ноги, замість них ставлять замінники – протези.
• У неї протез!!! Ось чому вона так дивно ходила по сходах…

​

​

Що може допомогти ввести дитину в тему підтримки людей з інвалідністю

​

• Використання іграшки для того, щоб пояснити дітям, що це лише особливість або ознака мужності тих людей, які пережили щось жахливе

(Вікторія Назаревич)

​

• 1. Просимо дитину роздивитись цю іграшку і визначити, що в ній особливого, чим вона відрізняється від інших

​

• 2. Спробувати розповісти історію, як іграшка прожила у війні щось таке, чому отримала такі особливості – така розповідь дасть психологу зрозуміти рівень готовності до цієї теми

​

• 3. Запросити дитину розкрити її секрети, як вона знову почала після тих подій жити та радіти, гратися та спілкуватися. Можливо, запитати як вона знайшла силу і хто їй допоміг

​

Що може допомогти ввести дитину в тему підтримки людей з інвалідністю

• 4. Описати, як іграшка, після того, що пережила, стала мужньою та ще більш цінною, як вона може допомогти впоратись діткам або тим, хто теж мав травми війни

​

• 5. Спробувати разом з дитиною створити казку для інших дітей про Мужню іграшку, яка впоралась

​

• 6. Перевести на розмову, що війна дуже багато шкоди наробила нам, тому нам усім треба бути мужніми, навчитися лікувати рани і далі радіти. Як іграшкам, так і людям. Можливо, спробувати разом з дитиною реконструювати іграшку, якій треба допомога

​

• 7. На останньому етапі разом з дитиною придумати розповідь, яка пояснить іншим дітям, чому зараз буде багато різних мужніх людей, які виліковують рани після війни і радіють знову життю

​

​

Як спілкуватися з ветеранами з інвалідністю

• ПОВАГА ↔ ВДЯЧНІСТЬ (коректна лексика)

​

«Я дуже поважаю людей, які воюють, проте я більше потрібен в тилу, ніж на фронті» - ця фраза по-перше ранить, по-друге знецінює вибір і те, що роблять військові

​

• Військових не фотографувати, не знімати на відео, не розповсюджувати у соцмережах без їх згоди і дозволу

​

• Не акцентувати увагу: не розпитувати, не дивитися пильно на втрачені кінцівки

​

• Жарти про поранення, втрачені кінцівки, про інвалідність недоречні, можуть викликати роздратування і агресію

​

• Допомога. «Тобі допомогти?», «Чим я можу тобі допомогти?»

​

​

Головне у спілкуванні – ветерани мають відчути, що вони цікаві співрозмовнику як особистості, а не тому, що мають ампутацію, інвалідність

​

​

​

Наша підтримка

Військові «зчитують» емоційну напругу, страх, відчуття провини у цивільних

​

• Робота над собою

Перший крок – зрозуміти, що почуття провини – це агресія, направлена на себе, яка шукатиме вихід назовні і може проявлятися стосовно інших людей

​

Крок другий – додати до свого робочого дня додаткову годину для «справ, що наближають ПЕРЕМОГУ»(волонтерство, допомога у шпиталі чи лікарні, закупівля ліків, організація зборів…)

Спілкування, що дає підтримку і надію

• «Могло бути й гірше»

​

​

• «Тримайся!»

• «Не нервуй / заспокойся»

​

​

• «Розслабся»

​

• «Не сумуй / вище ніс»

​

• «Нічого страшного»

​

• «Все на краще»

• «Це було непросто, але тобі вдалося через це пройти»

​

• «Якщо потрібна допомога — я поруч»

​

• «Я бачу, що тобі тривожно, тому давай подумаємо, що ми можемо з цим зробити»

​

• «Чи корисно зараз переживати про це?»

​

• «Як я можу тебе підтримати?»

​

• «Як ти себе почуваєш?»

​

• «Що допоможе тобі з цим впоратися?»

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Спілкування, що дає підтримку і надію

• «Не переймайся»

​

• «Не бери це близько до серця»
• «За чорною полосою буде біла»

​

​

• «Не звинувачуй себе»

​

• «Все минеться»

​

​

• «Не звертай уваги»

• «Що в цій ситуації залежало

від тебе, а що — ні?»

​

• «Розумію, що тобі неприємно»

​

• «Як тебе підтримати у цій ситуації?», «Не знаю, як буде далі, але хочу, щоб у тебе все було добре»

​

• «Давай подумаємо, чи дійсно вся відповідальність лежить на тобі?»

​

• «Я тобі співчуваю і хочу, щоб ця ситуація позитивно завершилася»

​

• «Я відчуваю, що тебе ця ситуація зачіпає. Як можна її безпечно вирішити?»

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​