1 of 16

Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.

​

​

2 of 16

Актуалізація опорних знань і понять

1. Що таке ген?

 1. Молекула ДНК.

 2. Локус хромосоми.

 3. Ділянка молекули ДНК

 4. Мутон.

 5. Рекон.

�

 2. Які гени називають домінантними?

 1. Не проявляються у гетерозиготному стані.

 2. Проявляють свою дію у гетерозиготному стані.

 3. Не транскрибуються.

 4. Які транскрибуються.

 5. Не підлягають дії мутагенів.

�

3. Які гени називають рецесивними?

 1. Які не підлягають дії мутагенів.

 2. Які проявляють свою дію у гетерозиготному стані.

 3. Які не транскрибуються.

 4. Які проявляють свою дію у гомозиготному стані.

 5. Які транскрибуються.

�

4. Молекула ДНК побудована з:

 1. Амінокислот.

 2. Гістонів.

 3. Нуклеосом.

 4. Нуклеотидів.

 5. Ліпідів

​

3 of 16

Актуалізація опорних знань і понять

До взаємодії між алельними генами не належить:

 1. Комплементарність.

 2. Зверхдомінування.

 3. Домінування.

 4. Неповне домінування.

 5. Кодомінування.�

До взаємодії неалельних генів не належить:

 1. Кодомінування.

 2. Комплементарність.

 3. Епістаз.

 4. Полімерія.

 5. "Ефект положення".

�

16. Що таке неповне домінування?

 1. Явище, коли один ген кодує декілька ознак.

 2. Явище, коли для прояву ознаки потрібна дія двох домінантних генів.

 3. Вплив на прояв ознаки як домінантного, так і рецесивного алелів.

 4. Це одна з форм взаємодії неалельних генів.

 5. Явище, коли в гетерозиготному стані домінантний алель проявляється сильніше, ніж в гомозигтному.

​

4 of 16

Гібридологічний метод — це схрещування батьківських особин і вивчення нащадків-гібридів з метою визначення особливостей успадкування тих чи інших ознак й властивостей.

5 of 16

ГІБРИДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ — це дослідження характеру успадкування ознак за допомогою системи схрещувань. Здійснюючи цей аналіз, отримані гібриди схрещуються і вивчаються результати успадкування їхніх ознак у ряді поколінь. При цьому потрібно враховувати взаємодії генів між собою, вплив умов середовища, внутрішні механізми мінливості тощо. Гібридологічний аналіз разом із молекулярно-генетичним та хромосомним є основними видами генетичного аналізу.

6 of 16

Основні принципи проведення гібридологічного аналізу:

  1. добір матеріалу для отримання гібридів (отримання особин з чистих ліній, виділення ознаки чи декількох ознак для дослідження;
  2. отримання гібридів (чітке дотримання умов та правил схрещування);
  3. індивідуальний аналіз гібридів (з обов'язковим фіксуванням результатів для їхньої аналітичної обробки);
  4. використання математичної статистики, складання схем схрещування.

7 of 16

Результатом проведення гібридологічного аналізу є визначення:

а) характер успадкування ознаки (виявити тип взаємодії генів і встановити кількість генів, що беруть участь у прояві ознаки);

б) розташування генів, що досліджуються (у гомологічних чи негомологічних, у статевих чи аутосомах);

в) груп зчеплення й інформацію для побудови генетичних карт хромосом та ін.

8 of 16

типи схрещувань застосовують для гібридологічного аналізу

  • Моногібридне
  • Аналізуюче
  • Дигібридне
  • Полігібридне
  • Реципрокне
  • Звороте

​

9 of 16

10 of 16

Під час моногібридного схрещування двох гібридів першого покоління, які є гетерозиготами, в потомстві спостерігаються розщеплення за фенотипом 3 : 1 і за генотипом 1 : 2 : 1.

11 of 16

Аналізуюче схрещування — це схрещування гібрида з невідомим генотипом (або АА, або Аа) з рецесивною гомозиготою, генотип якої завжди (аа). У схемах схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі й невідомим генотипом записують у вигляді так званого фенотипового радикала A-. Таке позначення означає, що організм точно має один алель, що визначає домінантний стан ознаки, а другий алель є невідомим. У разі схрещування такої особини із рецесивною гомозиготою можливі два варіанти.

  • I-й варіант. Якщо при схрещуванні особини з домінантною ознакою (А) з рецесивною гомозиготною (аа) особиною усе потомство виявиться одноманітним, значить, аналізована особина з домінантною ознакою гомозиготна (АА).
  • II-й варіант. Якщо при схрещуванні особини з домінантною ознакою (А) з рецесивною гомозиготою (аа) отримане потомство дає розщеплення 1:1, то досліджувана особина з домінантною ознакою гетерозиготна (Аа) (іл. 88).

​

12 of 16

Аналізуюче схрещування

13 of 16

Дигібридне схрещування – схрещування, за якого батьківські особини різняться проявом двох ознак.�

14 of 16

Полігібридне схрещування

15 of 16

Як видно з попереднього слайду, із 16 можливих комбінацій у другому поколінні в 9 реалізуються домінантні стани обох ознак (А_В_), у 3 — перша ознака має домінантний стан, друга — рецесивний (Abb), ще в 3 — перша ознака має рецесивний, друга — домінантний стан (ааВ_) і, нарешті, в одному — обидві ознаки мають рецесивний стан (aabb). Відбулося розщеплення за фенотипом у співвідношенні 9: 3: 3: 1. Якщо при схрещуванні аналізується більше двох ознак, то кількість очікуваних комбінацій збільшиться. За тригібридного схрещування гетерозиготи утворюють по 8 типів гамет, які дають 64 комбінації. Якщо всі можливі комбінації записати у вигляді решітки Пеннета, а потім проаналізувати, то виявиться, що розщеплення за фенотипом відбувається у співвідношенні 27: 9: 9: 9: 3: 3: 3: 1.

16 of 16

Загальні формули гаметоутворення і розщеплення�

  • 2n- кількість типів гамет;
  • 4n - кількість комбінацій гамет при утворенні другого покоління F2;
  • (3:1)n - розщеплення за фенотипом у другому поколінні F2;
  • (1:2:1)n - розщеплення за генотипом у другому поколінні F2;
  • 2n - кількість класів за фенотипом у другому поколінні F2;
  • 3n - кількість класів генотипів у другому поколінні F2;
  • n - число генів у гетерозиготному стані.

​

​