�В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ� «ДІД ОСІННИК»

​

Підготувала:

асистент вихователя

Лучка Т.М.

​

У темному лісі живе дід Осінник. Він спить на сухому листі й сторожко прислухається до співу пташок.

Як тільки почує сумну пісню журавлів – курли-курли! – підводиться й каже:

– Приспіла моя пора. Відлітають у теплий край журавлі.

Виходить тоді із лісу дід Осінник, сивий, у сірім плащі. Де пройде, там листя жовтіє і падає на землю.

Виходить на узлісся, сідає, схилившись на дуба, і тихо-тихо щось співає. Це не пісня, а осінній вітер...

Коли дід співає, його борода росте, розвівається на вітрі. Ось вона вже простяглася на луки. І луки стали сиві.

– Осінній туман,– кажуть люди. Їм і невтямки, що це борода діда Осінника.