Кримська війна 1853–1856 рр. та реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.
План уроку:
1. Кримська війна 1853–1856 рр. та Україна
2. Суть селянської (аграрної) реформи 1861 р.
3. Реформи 60–70-х рр. 19 ст.
Поняття до теми: реформа, модернізація, «Київська козаччина», «Похід у Таврію по волю», тимчасово зобов’язані
Кримська війна 1853–1856 рр.
У 1853 р. розпочалася війна Росії з Османською імперією. Причиною конфлікту було прагнення російського царату посилити вплив на Балканах, захопити протоки Босфор і Дарданелли та перетворити Чорне море на закритий, цілком контрольований внутрішній басейн Російської імперії.
У Кримській війні (1853–1856) проти Росії виступили союзники Туреччини Англія, Франція і Сардинське королівство. Хоча воєнні дії велися на Балтійському та Білому морях, у Тихому океані, на Кавказі, однак основним театром війни став Кримський півострів.
Основні події
Масовий антикріпосницький рух
Приводом було опублікування маніфесту про створення державного ополчення. Найбільшого розмаху рух набув на Київщині, діставши назву «Київська козаччина». У селах поширювалися чутки, що всі, хто запишеться до ополчення, стануть козаками, а після запису в «козаки» будуть звільнені від кріпацтва, одержать землі й майно, стануть вільними хліборобами. Почавшись у лютому 1855 р., у березні–квітні цей рух охопив 8 із 12 повітів Київської губернії (понад 500 сіл). Для придушення «козаччини» в Київську губернію царський уряд спрямував регулярні війська та поліцію.
Новий рух - «Похід у Таврію по волю». Навесні 1856 р. серед селян поширилися чутки, що царський уряд закликає переселятися до Криму та що кріпакам-переселенцям будуть давати там землю і волю. Селяни знімалися цілими селами, з жінками й дітьми. Найбільших розмірів рух набув у Катеринославській і Херсонській губерніях. Озброївшись, селяни рухалися великими групами, розганяючи на своєму шляху загони поліції та військ. Лише залучивши великі військові сили, влада спромоглася зупинити цей селянський рух, який став останнім перед «епохою великих реформ».
Суть селянської (аграрної) реформи
Наслідки реформи
Тимчасово зобов'язані селяни
Тимчасово зобов'язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони повинні були викупити, після чого вони переходили в становище «селянина-власника».
Реформи 60–70-х рр. 19 ст.
Реформи 60-70-х рр.
Рік | Назва реформи | Суть змін |
1864 | Земська | Запроваджено земське самоврядування – створювалися земські установи: губернські й повітові земські збори та їхні управи. Земства займалися винятково місцевими господарськими та соціальними питаннями (утриманням шкіл, лікарень, пошти, ветеринарних, санітарних служб) |
1864 | Судова | Запроваджено позастановий, відкритий, незалежний від чиновників суд. Тепер судочинство відбувалося за участю двох сторін – обвинувачення та захисту |
1864 | Освітня | Формування єдиної системи початкової освіти. Середня освіта поділялася на класичну (чоловічі й жіночі гімназії) та реальну (училища, що готували до вступу до технічних навчальних закладів), відновлено самостійність університетів |
1865 | Фінансова | Створено Державний банк |
1870 | Міська | Створено міські думи |
З 1874 | Військова | Запрова джено загальну військову по винність, тривалість служби обмежено 6 роками в армії та 7 роками на флоті |
Перевірте себе!
Завдання: опрацювати презентацію та параграф 15.
Для підготовки уроку використано матеріали з мережі Інтернет