Урок 45-46

1. Чому необхідно бути медіаграмотним?

Критичний аналіз медіатекстів.

2. Твоя цифрова ідентичність. Як убезпечити себе у віртуальному світі?

Приватність та конфіденційність у віртуальному світі. Цифрова ідентичність. Соціальні мережі. Права людини в Інтернеті. Безпека та етика поведінки у мережі. Кіберзлочинність. Особливості захисту прав дітей та молоді в Інтернеті.

​

​

До якої категорії медіакористувачів ви належите?�

- я пасивно розумію медіа;

- я активно використовую медіа;

- я взаємодію з іншими через медіа;

- я ефективно використовую медіа.

Обґрунтуйте свій вибір.

​

«Інформувати» означає — повідомити щось, невідоме раніше.

Існує декілька категорій джерел інформації:

Першоджерела (або первинні джерела) ― оригінальні джерела, які не передбачають інтерпретації інформації. До таких належать: тексти, листи, фотографії, щоденники, малюнки, дані від науково-дослідних та соціологічних інститутів, органів влади, установ статистики, архівів тощо

Вторинні джерела ― відомості, отримані з першоджерел. Це джерела, які пройшли етап інтерпретації, аналізу, узагальнення та критики.

Вторинні джерела включають науково-популярні публікації, підручники та інші навчальні матеріали.

Третинні джерела ― це перероблені тексти (компіляції) та інші подібним чином організовані джерела (реферати, довідники, бібліографії, енциклопедії, бази даних), які формуються з інформації із першоджерел і вторинних джерел.

Найдостовірнішими є першоджерела, а найбільше потребують перевірки третинні джерела.

​

• Медіаграмотність ― це розуміння способів, за допомогою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію і які методи використовують для організації матеріалу. Це критичний погляд на медіаконтент.
• Медіаосвіта ― формування медіаграмотності на матеріалах та з допомогою мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіа повідомлень
• Критичне мислення ― це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовірність і наявність маніпуляцій.

​

Стоп-фейк�перевірка з веб-сторінки �ресурсу Stop Fake

Щодня нас «атакують» сотні медіаповідомлень. Кожне з них має функцію ― розважати, повідомляти, розчаровувати, залучати, переконувати, продавати щось. Будь-яке повідомлення є лише версією реальності, а не достовірною реальністю. Це продукт, який підготований людьми з метою впливу.

​

ОБГОВОРЕННЯ:�Чому важливо бути �медіаграмотним сьогодні:�

• Вся інформація, окрім особистого досвіду, є медійною.
• Медіа створюють потужні ціннісні та поведінкові моделі.
• Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього.
• Медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.
• Ваш аргумент.

Критичне мислення, погляд (бачення, оцінювання) ― одна з ключових технологій медіаграмотності. Це психологічний механізм медіаграмотності, здатність до сприймання повідомлень й подальшого оцінювання у відповідному середовищі та контексті.

​

• Онлайн-спільноти стали посередником нашого спілкування в різних соціальних колах. Комунікація, опосередкована комп’ютером, відбувається анонімно. Спілкуючись в Інтернеті, можна створювати будь-який образ, тут не існує обмежень, характерних для матеріального світу.
• Соціальні медіа ― це інструменти, які впливають на те, як ми живемо.
• Інтернет-реальність спонукає нас до взаємодії. Відсутність реальної комунікації призводить до того, що справжні почуття можна приховати або спотворити

Чи не щодня ви заходите в інтернет, відкриваєте акаунти, створюєте паролі, відвідуєте певні сайти, залишаєте лайки, коментарі, робите покупки тощо. Все це залишається в пам’яті мережі і називається цифровим слідом.

Ваш «цифровий слід» є як усвідомлюваним (статуси, коментарі), так і автоматичним (набір інформації, наданої в браузері, включаючи вашу IP- адресу, мову, операційну систему, шрифти) і напівавтоматичним (геолокація ― наприклад, Endomondo, популярна програма для смартфонів). Ваші електронні листи, отримані службою Gmail, перевіряються, а рекламні оголошення, які ви отримуєте, збігаються з найпоширенішими словами, якими ви користуєтеся в пошуковиках. Деякі програми на смартфоні вимагають, серед інших, доступ до вашого списку контактів або вмісту календаря. Пошук Google запам’ятовує історію запитів. Ця інформація часто використовується власниками Web-сайтів і рекламодавцями для ідентифікації та відстеження користувачів, з метою надання їм цілеспрямованого вмісту та реклами.

​

• Кіберзлочини ― це шахрайство, здирництво, несанкціонований доступ до персональної інформації користувачів та автоматизованих баз даних, розміщення протиправного контенту, який пропагує екстремізм, тероризм, порнографію, расизм тощо.
• Грумінг ― це стеження за дітьми та молоддю онлайн, сексуальні домагання. Відбувається різними способами через контакти з чужими людьми.
• Секстинг ― це поширення або обмін сексуально відвертими текстами, фотографіями та відео через мобільний телефон або Інтернет-додатки, такі як WhatsApp, Facebook, YouTube, Instagram, Twitter тощо. Ганебність секстингу полягає в тому, що це несанкціоноване перенаправлення інтимного образу особи без її згоди.

​

​

Є чотири загрози, від яких молоді люди ― користувачі Інтернету можуть постраждати:�

- спілкування з незнайомцями (грумінг);

- погрози, переслідування (кібербулінг, кіберхуліганство);

- секстинг;

- шахрайство, крадіжки та віртуальні фінансові пастки.

​

Домашнє завдання :�Підготуватись до контрольної роботи.�