Німеччина та Італія

Рішення Віденського конгресу закріпили політичну роздробленість Німеччини та Італії. В історії Німеччини та Італії 1815-1847 рр. стали періодом формування передумов для об’єднання цих країн у 50-60-х рр. 19ст.

Німецькі політики і діячі розраховували, що після перемоги над Наполеоном їхній народ здобуде державну єдність

Німецький союз

• Створений за рішеннями Віденського конгресу Німецький союз існував лише на папері, не мав спільного законодавства, уряду, збройних сил тощо. Два головні суперники за провідну роль у ньому, Австрія та Пруссія, увійшли до союзу лише частково. Східні частини цих держав залишались за його межами. У більшості німецьких держав влада монархів мала абсолютний характер, а їхні піддані не мали політичних і громадянських прав

• У період наполеонівських завоювань у німецьких державах було проведено реформи, які сприяли знищенню старих порядків. Стало розвиватися міське самоуправління.

Найбільших успіхів промислове виробництво досягло:

Економічний розвиток Німеччини

• У сільському господарстві зберігалося чимало залишків кріпосництва, які заважали його розвитку. Промислова революція в Німеччині розпочалася лише в 30-х роках 19ст. На її розгортання негативно впливала відсутність єдиного ринку вільної робочої сили та наявність митних кордонів між державами.

• Найбільшим торговельно-промисловим центром стала столиця Пруссії – Берлін. Тут були зосереджені дві третини машинобудівних і ситцевибивних підприємств Пруссії. У 1834р. 18 німецьких держав об’єдналися в новий Митний союз. Це сприяло становленню в Німеччині єдиного національного ринку.

Промисловість

• Вугільна
• Металургійна
• Текстильна

​

Становище на фабриках:

• Низька заробітна плата
• Робочий день -14-15 годин

​

• 1822 р. лише дві парові машини

​

• 1835 р. залізниця 6 км

• 1847 р. – близько тисячі

Боротьба за демократичні реформи та єдність Німеччини

• Створення Німецького союзу зумовило поши-рення в німецьких державах сподівань, що він сприятиме їх економічній єдності та впрова-дження ліберальних конституцій. Мрії про єди-ну Німеччину набули поширення серед сту-дентів. У 1815р. Студенти Енського універси-тету створили товариство, яке пропагандівало ідею об’єднання німецьких держав. Ці погляди вони поєднували з виступами проти реакційних порядків.

• У серпні 1819р. На з’їзді німецьких монархів у Карлсбаді було ухвалено заходи для придушення опозиційних настроїв

Опозиційний рух в 30-40-х рр. 19ст.

• Події Липневої революції у Франції виклика-ли активацію опозиційних настроїв у німець-ких державах. У промовах, що лунали на “Гамбахському” і “Вартбурзькому” святах, ви-сувалися вимоги боротьби за демократичні реформи та об’єднання Німеччини.

Товариство “Молода Німеччина”

• Рік заснування – 1834
• Мета: боротьба за об’єднання Німеччини та створення республіки.
• Вимоги: свобода друку і зборів; запроваджен-ня вільної підприємницької та торговельної діяльності; ліквідації залишків кріпосництва.
• Спосіб здійснення мети – революційний переворот

Фрідріх Ліст (1789-1846)

• Професор економіст
• Пропагував ідею об’єд-нання німецьких дер-жав.
• Вважав, що економічні інтереси є відображен-ням потреб нації
• Розкрив взаємозв’язок між розвитком еконо-міки і об’єднанням Німеччини

​

​

Німецький митний союз був створений державами Німецького Союзу заради координації та співпраці в області митної та торговельної політики. Договір про створення митного союзу був підписаний 22 березня 1833 року, набрав чинності 1 січня 1834.

Робота з підручником стор. 70

Італія після Віденського конгресу

• Рішення Віденського конгресу негативно впли-нуло на розвиток Італії. Її знову переділили на 8 королівств і герцогств, а в пн-східній частині ут-ворили Ломбардо – Венеціанське королівство, що входило до складу Австрійської імперії. У 1815-1830 рр. стали для Італії періодом Реставрації. Було відновлено абсолютну монархію, панівні позиції знову посіли дворяни та духівництво.

• Однією з найвідсталіших держав була Папська область, що перебувала під владою Папи Римського. З поміж усіх держав лише Сардинське королівство наважувалося проводити самостійну політику.

Негативні наслідки австрійського панування для Ломбардо-Венеціанського королівства

• Воно не отримало автономії та управлялося австрійцями
• Італійців позбавили можливості обіймати поса-ди в адміністрації, судах та армії.
• На території королівства перебувала австрійська армія і діяла австрійська поліція.
• Усі періодичні видання підлягали цензурі, переслідувались національно-ліберальні ідеї.

“ Епоха Рісорджименто ”

• Епоха Рісорджименто – час розгортання національно-визвольного руху й боротьби за відродження італійської державності.
• У 1818р. В Ломбардії граф Федеріко Конфалоньєрі очолив таємне товариство “Італійська федерація”.
• Мета “ Італійської федерації ”: звільнення від авст-рійського панування; здобуття незалежності і ство-рення конституційної монархії в Північній Італії

Економічний розвиток

• Політична роздробленість Італії стала головною перешкодою для її економічного розвитку. Між італійськими державами існу-вали митні кордони, у кожному королівстві і герцогстві діяли власні системні міри й ваги, грошові системи закони. Промислова рево-люція розпочалася тут лише в 30-40-х рр. 19ст. Розвиток сільського господарства відбувався дуже повільно.

Революції 20-30-х років 19ст.

• У липні 1820р. Першими в Італії підняли повстання карбонарії в Неаполітанському королівстві. Революція тривала тиждень і завершилась їхньою перемогою. Король затвердив запропоновану повстанцями конституцію та скликав парламент. Тим часом європейські монархи доручили Австрії придушити революцію. Австрійська армія розгромила повстанців й відновила в країні абсолютну монархію.

• У ніч з 9 на 10 березня 1821р. Розпочалася революція в Сардинському королівстві. Її очолили карбонарії – офіцери сардинської армії. Повстанці висунули гасло національності всієї Північної Італії. Було проголошено конституцію і сформовано тимчасовий уряд. Австрійська армія придушила повстання.

• Після революцій 1820-1821 рр. у Неаполі і П’ємонті арешти карбонаріїв розпочалися по всій Італії. Організація офіційно заявила про свою ліквідацію, однак таємно готувалася до подальшої боротьби.
• Однією з причин поразок карбонаріїв було те, що вони діяли переважно ізольовано в межах окремих держав.

Джузеппе Мадзіні (1805-1872)

• Створив “ Молоду Італію ”- єдину загаль-ноіталійську революцій-ну організацію.
• Сформулював принцип “кожній державі – держава”.
• Розгорнув боротьбу за створення італійської національної держави.

Діяльність лібералів наприкінці 30- у 40-х рр.

• Невдалі спроби об’єднання Італії шляхом революції призвели до того, що в італій-ському національно-визвольному русі на пер-ший план висуваються ліберали. Вони вважали єдино можливим способом об’єднання Італії перетворення згори шляхом реформ.

• Свою практичну діяльність ліберали спрямовували на здійснення заходів, які мали сприяти зростанню національної свідомості італійців.
• Із часом ставлення лібералів до австрійців та їх втручання у справи Італії ставало більш різким. У 1846-1847 рр. у багатьох їхніх газетах і журналах почали з’являтися заклики до загальноіталійської війни проти Австрії.

Діяльність поміркованих лібералів наприкінці 30-40 рр. у ХІХ ст.

• Серед них були великі землевласники, банкіри, підприємці, юристи
• Вважали можливим способом об'єднання – реформи
• Вінченцо Джоберті (1801-1852) ідеологія – «без крові, без хвилювань, без революцій»
• Діяльність спрямована: здійснення заходів зростання національної свідомості італійців

Домашнє завдання

• Скласти таблицю стор. 74

​

​

​

​

​

​

• https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-na-temu-nimechchyna-i-italiia-654997.html

​