Що робити,

аби вберегти дитину від самогубства?

Матеріал для батьків

Психологічна служба

Суїцидальна поведінка - це аутоагресивні дії людини, які свідомо та навмисно спрямовані на позбавлення себе життя в результаті зіткнення з нестерпними життєвими обставинами.

Така поведінка не є виключно медичною чи психологічною проблемою, а містять у собі соціальні, економічні, психологічні, культурні, релігійні і медичні фактори ризику.

Пасивні думки про самогубство виникають у більшості людей у ті чи ті моменти життя. Часом може здаватися, що ми не в змозі витримати біль і страждання, які нас заскочили. Але людина, яка має суїцидальні думки, відчуває настільки сильний біль, що не бачить іншого виходу.

❗️❗️❗️ За даними ВООЗ, щороку близько 800 тисяч людей завершують життя самогубством. Хтось обриває власне життя кожні 40 секунд.

Селфхарм — навмисна та часто повторювана дія, яка націлена на пошкодження свого тіла не через соціальні причини та без суїцидальних намірів. Важливо: люди, які вчиняють селфхарм, не хочуть помирати. Селфхарм для них — один з інструментів самодопомоги, який допомагає тимчасово справлятися з психологічними проблемами.

Фактори ризику

для суїцидальної поведінки

• серйозні проблеми у сім'ї;
• відсутність контакту з однолітками;
• шкільні проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог освітнього процесу, конфлікти з учителями);
• смерть коханої або значущої людини;
• розрив стосунків з коханою людиною;
• міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
• тиск групи однолітків, передусім пов'язаний із наслідуванням самоушкоджувальної поведінки інших;
• тривале перебування у ролі жертви або «цапа відбувайла»;
• небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);
• зараження СНІДом або хворобами, що передаються ста­тевим шляхом;
• серйозні тілесні недуги;
• надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи тощо

​

Мотиви суїцидальної поведінки дитини

• бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття;
• втеча від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.
• втрата близької, коханої людини;
• конфлікти з батьками, однолітками;
• неможливість бути зрозумілим, почутим;
• переживання, образи;
• почуття помсти, протесту, загрози;
• почуття провини, сорому, невдоволення собою;
• ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагіт­ність;
• самотність, відчуженість;
• страх покарання батьками тощо

Попереджувальні ознаки самогубства для дітей (підлітків)

Зверніть увагу, якщо дитина (підліток):

❗️ Говорить або будує плани самогубства;

❗️ Висловлює безнадію щодо майбутнього;

❗️ Демонструє відображення сильного/непереборного емоційного болю чи страждання;

❗️ Проявляє тривожні зміни в поведінці, особливо в поєднанні з наведеними вище попереджувальними ознаками;

❗️ Відхід або зміна соціальних зв'язків/ситуацій;

❗️ Зміни сну (посилення або зниження);

❗️ Гнів або ворожість, які здаються нехарактерними або поза контекстом;

❗️ Проявляє підвищене збудження або дратівливість.

У суїцидальній поведінці дитини (підлітка) можна умовно виділити 3 фази

1. Фаза обдумування, викликана свідомими думками про здійснення суїциду. Ці думки згодом можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними. При цьому підліток замикається в собі, втрачає інтерес до справ сім'ї, роздає цінні для нього речі, змінює свої стосунки з оточенням, стає агресивним. Стає інакшим і зовнішній вигляд: підліток перестає дбати про себе, може змінитися його вага, через зниження уваги з ним може трапитися нещасний випадок.

2. Фаза амбівалентності, яка настає за умов появи додаткових стресових факторів, – тоді підліток може висловлювати конк­ретні погрози або наміри суїциду комусь із найближчого ото­чення, але цей «крик про допомогу» не завжди буває почутим.

3. Якщо ж цього не трапиться, то настає фаза суїцидальної спроби. Вона минає дуже швидко – для підлітків характерна швидка друга фаза і перехід до третьої.

Якщо ваша дитина робить випадкові зауваження щодо самогубства, або якщо ви підозрюєте, що ваша дитина може думати про самогубство,

НЕГАЙНО ВЖИВАЙТЕ ЗАХОДІВ!!!

​

Самогубству можна запобігти, але треба діяти швидко

• Запитайте дитину про це. Не бійтеся говорити слово «самогубство». І не варто судити. Говорячи безпосередньо про цю проблему, ви можете допомогти вашій дитині усвідомити, що хтось почув його або її крики про допомогу.
• Негайно зверніться за професійною допомогою. Зателефонуйте своєму педіатру, лікареві або психологу. Зверніться на місцеві гарячі лінії.
• Підтримуйте дитину. Прислухайтеся до своїх почуттів. Не відкидайте проблеми і не гнівайтесь. Нагадайте дитині, що незалежно від того, наскільки жахливими проблеми здаються, їх можна вирішити, і ви готові допомогти.
• Видаліть з дому зброю, пігулки, ножі, бритви та мотузки тощо.

Життя – це мрія. Здійсни її!

​

Життя – це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею.

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це цінність. Цінуй його!

Життя – це скарб. Бережи його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це таїна. Пізнай її.

Життя – це випробування. Перебори все.

Життя - це пісня. Доспівай її.

Життя – це боротьба. Почни її.

Життя – безодня невідомого – вступи в неї. Не бійся.

Життя – це удача. Шукай цю мить!

Життя таке чудове – не втрать його!

Це твоє життя. Борони його.

​