1 of 16

Тема:�Повсякденне життя повоєнних років.

2 of 16

Демографічні зміни

"Друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. Сталін казав, що жертвами війни (у СРСР. - Ред.) були 7 мільйонів. Хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для СРСР. Нею ж послуговувалися у "брежнєвську епоху". У "горбачовську перебудову" втрати визначили у 27 мільйонів. У добу Єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч. І зараз у Росії вживається цифра у 26 мільйонів 600 тисяч осіб«

​

Для порівняння, загальні втрати Німеччини - 6 мільйонів життів.

​

3 of 16

Адміністративно – територіальні зміни УРСР

Вирішення територіальних проблем України

Договір між СРСР та Польщею

Договір між СРСР та Румунією

Договір між СРСР та Чехословаччиною

Питання повоєнних кордонів України розглядалося на Тегеранській ( 1943) та Ялтинській ( 1945) конференціях.

4 of 16

5 of 16

��Повсякденне життя повоєнних років��

Робота з джерелами

Голиш Г. М. «У вирі війни»:

Становище неповнолітніх громадян України в 1941–1945 рр.» «Вулиці міст, базари, вокзали буквально заполонили гурти голодних та обірваних дітей, які не мали ніякого догляду і навіть даху над головою… Слід мати на увазі, що до категорії сиріт відносили не лише тих дітей, які втратили своїх батьків. Так, із 620 вихованців дитбудинків Харківщини станом на 1943 р. лише 266 дітей були круглими сиротами, у 245 ж батьки знаходилися на фронті, 12 – у Німеччині як «остарбайтери», 22 – в окупованих районах, 55 були засуджені, а місце перебування батьків 16 дітей взагалі не було встановлено».

​

Визначте причини масового сирітства дітей після Другої світової війни

​

6 of 16

7 of 16

8 of 16

9 of 16

10 of 16

Селяни з колгоспу «Жовтень» Кам’янець-Подільської області, 1946 р.

11 of 16

Колона з хлібом прямує на елеватор. Одещина, 1947 р.

12 of 16

Жінки на відбудові Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р.

13 of 16

Порівняння вартості товарів народного споживання та продовольства до і після грошової реформи 1947 р.

На картку можна було купити хліб, 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи чи макарон. 

Середня заробітна плата становила в 1948 р. 480 рублів, в 1950 р. — 640 рублів в місті, 164 рублі в селі.

Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):

  • • Хліб пшеничний — 4-8 рублів
  • • Крупа гречана — 11-13 рублів
  • • Макарони — 9-11 рублів
  • • М’ясо — 28-32 рублі
  • • Вершкове масло — 62-66 рублів
  • • Свіжа риба — 10,5 рублів
  • • Молоко (1 л) — 2,5-5 рублів
  • • Яйця (1 дес.) — 10-18 рублів
  • • Чай грузинський — 160 рублів

Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р.

  • • Ситець — 10-11 рублів
  • • Вовняна байка — 108-120 рублів
  • • • Сукня з вовняного крепу — 500-600 рублів
  • • Чоловічий костюм (вовна 50%) — 430-450 рублів
  • • Чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 рублів
  • • Жіночі туфлі — 260-280 рублів
  • • Мило — 4 рублі
  • • Книжка (200 стор.) — 8-10 рублів
  • • Цукор — 13,5-16,5 рубля

​

14 of 16

Жінки на відбудові Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р. Режим доступу: http://ukrmap.su/program2010/wh11/wh11_18.htm

Картина «Хліб» (1949). Т. Яблонська.

Тетяна Яблонська - видатна українська художниця-живописець.

15 of 16

16 of 16

Завдання 5.

  • Яку роль відігравали жінки у відбудові господарства України після Другої світової війни? Яку працю вони виконували? Чи можна вважати таку працю жіночою?
  • Якою була доля жінки у повоєнні роки? Чому саме у повоєнний період жінки виступають головними героїнями текстових уривків і світлин?

​