Правила створення переказу
1 правило. Будь-який переказ створюється на основі прочитаного. Переказуй близько до тексту
2 правило. Дотримуйся послідовності викладених в тексті подій
3 правило. Використовуй різноманітну лексику ( синоніми) та синтаксичні конструкції
4 правило. Переказ не може складатися з 1-2 речень – не забувайте про розділові знаки.
5 правило. Якщо не знаєте, як пишеться слово, зазирніть у словник або спитайте учителя.
Попереджальні завдання
План
2. Підбір синонімів
Пасербиця – дівчина, падчірка, бідолашна, вона, дитина.
Рідна донька – ледащиця, ледарка, люба донька.
Пані Метелиця – стара, господиня.
Виконання роботи
Робимо запис
Третє жовтня
Переказ уривку з казки “Пані Метелиця”
Уривок для переказу
ст.34-35
Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.
А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.
Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:
Уривок для переказу
ст.34-35
— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.
Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:
— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.
Уривок для переказу
ст.34-35
Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.
Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:
Уривок для переказу
ст.34-35
— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.
Уривок для переказу
ст.34-35
Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.
Уривок для переказу
ст.34-35
Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй краще, проте її тягло до рідної хати.
Домашнє завдання