Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця
Сьогоднішній урок - подорож чудовою країною Японією разом з поетом-мандрівником Мацуо Басьо. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній будуть справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати свою особисту думку.
Японія – вишуканий прекрасний сад- втілення самої Краси
К. Бальмонт
-- (Ікебана – мистецтво складання букетів;
Що ви знаєте про Японію?
Країна, де сходить сонце.
Емблема імператора Японії
Державний прапор
Святилище Іцукушіма
Гора Фудзі
Символ Японії - хризантема
Традиційний жіночий одяг - кімоно
Мистецтво орігамі
Ікебана
Бонсай
Нецке
Свята в Японії
5 травня – день хлопчиків
3 березня –день дівчаток
Цукімі –свято любування повним місяцем
��������Те, що ми називаємо поезією,�живе в нашому серці. Пісня солов’я, плюскіт жабки, рух струмка – усе має свою поезію і творить її.��
Кі-но-Цураюки, давній японський поет�
Життя в Японії завжди пов’язують із поезією. З давніх-давен у цій країні склалася традиція довіряти свої думки віршам. Поетичні рядки тут можна побачити скрізь: на деревах, на картинах, на дерев’яних скульптурах, на ляльках, на серветках. А коли зацвітає сакура – усі японці стають поетами. Вони прикріпляють папірці зі своїми віршами прямо до квітучих дерев або їх голосно декламують.
Мацуо Басьо
Уславлений японський поет
Народився в 1644році в м.Іго-Уено (нині Іго) на острові Хонсю.
Батько і старший брат, самураї за походженням, викладали каліграфію.
Мацуо Басьо пішов у 28 років до Едо �(стара назва Токіо).
�Філософія дзен – напрям буддизму (внутрішнє самоспоглядання, надання пріорітету духовному ( а не матеріальному), пошук “просвітлення”, що може відкрити смисл усього сущого.�
Передмістя Едо – Фукагава.
Особливості японської поезії
Японські поняття для позначення того, що ми називаємо красивим.
Японці дуже цінують неяскраву красу.
Хайку – традиційний жанр японської поезії; неримований вірш, що складається �з трьох рядків:
у першому – 5 складів,
у другому – 7,
у третьому – 5.
Оттакий я єсть:
глянь на росяні дзвонки –
то й сніданок весь.
Пущу коня вбрід –
полегесеньку впишусь
в літній краєвид.
Як шумить-гуде банан,�як у кадуб капа дощ-�чую цілу ніч
Мандрівник - і все:�це тепер моє ім’я.�Йде осінній дощ.
Старий ставок!�Жабка стрибне -�Сплеск пролунає.�
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір.
Холод, ніч, нудьга...
Чути плюскоти весла
десь од берега.
Які традиційні для японської поезії образи використовує Мацуо Басьо?
Розкрийте їх зміст.
Доведіть, що Мацуо Басьо вміє “малювати словом”.
Узагальнення
Японці вміють насолоджуватись красою соснової гілки, краплинкою роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом весь світ. У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність. Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою усіх речей. Що є природнім, то не може бути потворним.
Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати усе життя. Давайте і ми спробуємо цінувати красу, радіти кожній миті, яка вже не повториться.
Домашнє завдання: �
Прочитати с. 140- 144, вивчити напам’ять 3 хайку Мацуо Басьо (на вибір)