Тема 26.

Україна в роки Другої світової війни

Зміст історії України

Результати навчально-пізнавальної діяльності

• Учень/учениця знає:
• • дати подій: 23 серпня 1939 р. - радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентрбпа»); 1 вересня 1939р.- початок Другої світової, війни; 17 вересня .1939 р, - вторгнення Червоної армії на територію Західної України; червень 1940 р. - вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини; 22 червня 1941 р. - напад Німеччини.на СРСР; ЗО червня 1941 р. -проголошення Акта відновлення Української Держави; 14 жовтня 1942 р.- створення Української повстанської армії (УПА); грудень 1942 р.- початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України; 6 листопада 1943 р. - вигнання німецьких окупантів з м. Київ; січень- лютий 1944р.- Корсунь-Шевченківська наступальна операція; 28жовтня 1944р.- завершення вигнання німецьких військ, та їх союзників з території України; 9 травня 1945 р.- День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; 2 вересня 1945 р.- завершення Другої світової війни;
• • персоналії: Івана Багряного, Тараса Бульби (Боровця), Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Романа Шухевича, Кирила Осьмака, Івана Кожедуба, Олексія Береста, Амет-Хана Султана, Василя Порика, Кузьми Дерев’янка, Олени Теліги;
• • значення понять і термінів: «радянізація», «план “Барбаросса”», «випалена земля», «нацистський новий порядок», «план “Ост”», «Голокост», «остарбайтери», «концтабори», «колабораціонізм», «похідні групи», «Поліська Січ», «бандерівці», «чорносвитники», «депортація», «український визвольний рух».

​

Результати навчально-пізнавальної діяльності

• Учень/учениця уміє:
• співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;
• • визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;
• • розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР у 1939-1940 рр.; основні події, пов’язані з початком та завершенням вигнання з України німецьких загарбників і їх союзників; окупаційні зони, на які була поділена Україна; території активних дій різних течій руху опору окупантам;
• • характеризувати суть гітлерівських планів «Барбаросса» та «Ост», «нацистського нового порядку», Голокост, діяльність українського визвольного руху, діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;
• • визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941-1942 рр., основні результати , та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками; особливості культури й духовного життя в період війни;
• • пояснювати наслідки найважливіших воєнних подій11941—1944 рр. на території України, депортації кримських татар та інших народів Криму;
• • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

01.09.1939 р.-

02.09.1945 р.

Німеччина,

Польща,

Англія,

Франція, США

Італія, Японія

Друга світова

війна

22.06.1941р.-

09.05.1945 р. СРСР

Німеччина

Радянсько-

німецька війна

23 серпня 1939 року

пакт «Молотова-Ріббентропа»

 23 серпня 1939 р. було

підписано договір про

ненапад між СРСР і

Німеччиною терміном на 10

років.

 До нього додавався таємний

протокол щодо українських

земель, котрий зазначав, що у

разі поділу Польщі межа

сфер інтересів буде

проходити по рікам Нарив,

Вісла, Сян.

01 вересня 1939 року -

початок Другої світової війни

17 вересня 1939 року -

СРСР приєднує Західну Україну

 1 вересн

перейшли кордон Польщі. Англія і

Франція оголосили війну Німеччині.

Почалася Друга світова війна.

 17 вересня 1939 р. радянські війська

перейшли польський кордон і зайняли

СРСР

Східну Галичину і Західну Волинь. СРСР

вступив у світову війну.

 28 вересня 1939 р. був підписаний

радянсько-німецький договір про

дружбу і кордони. Він зазначав, що

кордони проходять по лінії Керзона.

Таким чином, переважна більшість

західноукраїнських земель потрапила в

межі СРСР.

 28 червня 1940 р. Румунія заявила про

згоду передати Радянському Союзу

Бессарабію і Північну Буковину

• «Віддана сама на себе і залишена без керівництва,

Польща перетворилася у зручне поле для всіляких

випадковостей та раптовостей, що можуть

створити загрозу для СРСР. Ось чому, будучи

дотепер нейтральним, радянський уряд не може

більше нейтрально ставитись до цих фактів. З

огляду на таку ситуацію радянський уряд віддав

розпорядження Головному командуванню Червоної

армії дати наказ військам перетнути кордон і

взяти під захист життя і майно населення

Західної України та Західної Білорусії…»

Газета «Правда». 17 вересня 1939 р . Про вступ

Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусію

ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СРСР

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних

зборів Західної України, які наприкінці жовтня

ухвалили Декларацію про входження Західної

України до складу УРСР.

26 червня 1940 р. — нота Раднаркому СРСР до Уряду

Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати

Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р.

Румунія незаконно приєднала ці землі. Народне віче Буковини

прийняло рішення про возз’єднання з радянською Україною.

Буковина, Південна Бессарабія —

ввійшла до складу УРСР.

організовано Чернівецьку область

Частина

колишньої

Молдавської

автономної РСР,

що перебувала у

складі УРСР,

була передана

Молдавській РСР

Частина

колишньої

Молдавської

автономної РСР,

що перебувала у

складі УРСР,

була передана

Молдавській РСР

Радянізація Західної України

Радянізація — процес встановлення

Наслідки:

радянської влади, насадження в усіх

сферах радянської моделі.

 Позитивні заходи: українізація

народної освіти, ліквідація

неписьменності, запровадження

безкоштовного медичного

обслуговування.

Рішення про радянізацію

західноукраїнських земель було

прийняте на засіданні політбюро ЦК

ВКП(б)

1 жовтня 1939 р.

 Негативні – утвердження

складові

тоталітарного режиму, розгром всіх

політичних партій і громадських

організацій, репресії, які торкнулися

10% населення, примусова

 юридичне оформлення входження до

складу УРСР

колективізація села і націоналізація

промисловості, ліквідація

 зміна держапарату, формування

радянських органів влади

церковних закладів.

 націоналізація та

індустріалізація





Примусова депортація (1,2 млн.

осіб), утиски УГКЦ

 аграрні перетворення,

Проте возз’єднання майже всіх

українців в межах однієї держави стало

значним кроком у розв’язанні

українського питання.

колективізація

 «культурна революція»

 обмеження впливу церкви

 репресії проти незгодних з

радянською владою і потенційних

противників

22 червня 1941 року -

напад Німеччини на СРСР

початок радянсько-німецької війни (Великої Вітчизняної)

План «Барбаросса»

«блискавичну війну»: за короткий термін

знищення Червоної армії та вихід на лінію

Архангельськ-Астрахань.

• Початковий період війни був вкрай невдалим

для Радянського Союзу.

• 18 серпня 1941 р. розпочався наступ

німецьких армій на Київ. Більше двох місяців

тривала оборона столиці УРСР – 72 дні.

• 73 дні тривала оборона Одеси,

• 250 днів – оборона Севастополя.

• Наприкінці 1941 р. німецькі війська

окупували майже всю Україну. Радянська

армія змушена була відступити.

• Наступ на Київ німців у 1941 році зірвав

план «Бліцкриг», ціною героїчного опору

нашого народу

Катастрофа 1941 р. Тактика «випаленої землі»

• Розпочалася евакуація матеріальних і людських ресурсів на схід СРСР.

З України були евакуйовані 550 підприємств, майно колгоспів, Академію

Наук України, культурно-освітні засоби. Усе, що не можна було

вивезти, підлягало знищенню- тактика «випаленої землі»

• В воєнних умовах сталінське керівництво продовжувало керувати

репресивними методами. Жорстокі накази Сталіна: «Ні кроку назад!»

нерідко прирікали на загибель цілі з’єднання, які потрапляли у «котли»

ПРИЧИНИ поразки Червоної армії у 1941 р.

Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки

про дату наступу німецьких військ;

заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності;

зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність

чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались

«малою кров’ю» на його території).

Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.

Репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.

Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували

вирішення нагальних проблем.

Міжнародна ізоляція СРСР.

Відступ Червоної Армії супроводжувався

застосовуванням тактики «випаленої землі»

• Про її необхідність оголосив Сталін у своєму виступі

3 липня 1941 р. Численні урядові та партійні

постанови наказували знищувати все, що не вдалося

евакуювати у східні райони СРСР: устаткування

заводів, техніку, збіжжя тощо. Одним із жахливих

злочинів сталінського режиму став підрив військами

НКВД греблі Дніпрогесу у серпні 1941 р. Це

спричинило загибель десятків тисяч червоноармійців

та мирних мешканців, які перебували поблизу.

Військова катастрофа.

ДніпроГЕС 1941р.

• Бойові дії на території України у 1941 р.

перетворилися для радянських військ на

к атастрофу. У серпні – жовтні 1941 р. Червона

Армія в Україні була фактично знищена. Кількість

загиблих радянських вояків досі точно невідома. У

величезні оточення («котли») неподалік Умані,

Києва, Мелітополя потрапили близько 1 млн.

червоноармійців.

Полонені в уманській ямі

1941 р. –Луцьк-Рівне-Броди

найбільша танкова битва в Україні

Перша велика танкова битва Другої

світової війни, в якій з обох сторін взяли

участь близько 4 000 танків (понад 3 тис.

радянських і 800 німецьких).

Радянські механізовані корпуси,

отримавши наказ негайно відкинути

передові танкові частини ворога, що

прорвались, перейшли у наступ без

належної підготовки й авіаційного

прикиття. Зустрічний танковий бій

завершився майже повним розгромом

радянських механізованих корпусів.

• Хоча просування ворога затрималось на

тиждень, це було досягнуто дорогою

ціною: із 4201 танка на Південно-

Західному фронті залишилось лише 737.

Ворог втратив декілька сотень. Удар

механізованих корпусів зірвав спобу

ворога сходу оволодіти Києвом і дав

можливість підготувати оборонні рубежі

на підступах до міста. Примусив ворога

передчасно ввести в бій резерви.

22 липня 1942 року -

Група армій «Південь», мета –Київ, і на Сталінград. Командувач - Г. фон Рундштедт

Київ

665 000

22.06.1941-

22.07.1942

–

командувач фронтом-

Кирпонос М.П.

100 000

Німеччина

22 липня 1942 р. після захоплення німцями м. Свердловська

Ворошиловградської області вся територія УРСР була остаточно

окупована.

план «ОСТ»

- Знищити 30 млн. мирного населенняна окупованих

територіях і військовополонених.

- Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків,

українців, білорусів, естонців, литовців, латишів до Західного

Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.

- Онімечити решту населення окупованих територій,

перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн.

німецьких колоністів.

- Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.

- Вжити заходів для ліквідації національної культури,

середньої і вищої освіти.

- Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих

територіях.

- Заселити Україну німецькими колоністами

Нацистський «НОВИЙ ПОРЯДОК»

Дистрикт “Галичина”

(Львівська, Дрогобицька,

Станіславська, Тер-

Рейхскомісаріат Україна

(6 округів із центрами в

Дніпропетровську, Києві,

Мелітополі, Миколаєві,

Житомирі, Рівному).

нопільська області)

Еріх Кох

Трансністрія

(Одеська обл., частини

Миколаївської, Вінницької обл.,

лівобережні частини Молдавії,

Буковина

Прифронтова зона

(Чернігівщина, Сумщина,

Харківщина і Донбас)

ГОЛОКОСТ-

планомірне і організоване

знищення єврейського

населення в роки

Другої світової війни.

Жертвами голокосту стали 6 млн. євреїв

(в Україні –1,4 млн.).

Олена Теліга

Трагедія Бабиного Яру в Києві (початок

масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.),

розстріляна член ОУН - О. Теліга

ОСТАРБАЙТЕРИ-

особи, які були вивезені

гітлерівцями зі східних

окупованих територій під

час Другої світової війни

на примусові роботи до

Німеччини (2-3 млн. осіб,

переважно молодь).

Чорносвитники

• У 1943-44 рр. в ході наступу

радянським командуванням

розпочинається тотальна

мобілізація цивільного чоловічого

населення на території України.

Були створені польові

військкомати, які мобілізовували

навіть 16-17 річних. Українців без

належної підготовки

використовували як «гарматне

м’ясо». Адже комуністичним

режимом усі, хто опинився на

окупованій нацистами території,

розцінювалися як зрадники. У бій

вони змушені були йти часто

навіть без зброї і у цивільному

одязі, за що і отримали назву

«чорносвитники», «чорна піхота».

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ-

співробітництво з ворогом, окупантами,

урядів або окремих осіб. Явище, яке притаманне

періоду Другої світової війни.

ДОПОМІЖНА ПОЛІЦІЯ.

Збройні формування, створені

німцями з метою підтримки “нового

порядку” на території України

Рух опору

радянський

націоналістичний

Радянські партизани і

підпільники

Збройні формування ОУН та УПА

Мета - відновлення статусу

Мета – відродження незалежної

України у складі СРСР

української держави

армії О. Федорова, С.

Ковпака, О. Сабурова, М.

Наумова

Степан Бандера (ОУН-Б),

Андрій Мельник (ОУН-М),

Роман Шухевич (УПА)

«рейкова війна»1943 року

для допомоги СРСР у

Курській битві : підривали

ешелони, виводили з ладу

рух; громили ворожі штаби,

здійснювали рейди в тил

ворога

боротьба на три фронти: проти

німецьких окупантів, проти

радянських партизан і радянської

армії та проти формувань

польської Армії Крайової

Радянський

партизанський

командир часів

радянсько-німецької

війни. Двічі герой

Радянського Союзу.

Керівник

Карпатського рейду,

що розпочався 12

червня 1943 р.

Сидір Ковпак

Західна Україна

У Львові 30 червня 1941 р. –

Я. Стецько (ОУН-Б )

проголосили „Акт відновлення

української держави” .

• Західна Україна повторила

всі соціалістичні реформи.

Але німецьке командування

• Суть перетворень полягала заарештувало ініціаторів, почалися

репресії проти ОУН-Б. Багатьох

в тому, щоб привести

західних українців у

відповідність з

відправили до концтаборів

(С. Бандеру і Я. Стецька).

радянською системою.

• Населення Західної України

вороже ставилося до

• Тоді ОУН-Б вирішило боротися

за відновлення української

держави, спираючись лише на

власні сили. Вона переходить

у підпілля. Їм довелося

комуністичного режиму і

вело боротьбу проти нього.

• Цю боротьбу очолили дві

сили: греко-католицька

воювати і проти військ

фашистської Німеччини, і

проти військ Радянського

Союзу.

церква та ОУН-УПА.

Голова уряду

Української незалежної

держави 1941 р.

За відмову скасувати прийнятий

30 червня 1941 р. Акт проголошення

відновлення Української держави у

Львові Я. Стецька було відправлено у

концтабір Заксенгаузен. Звільнений у

1944 році.

З 1945 р. продовжив діяльність

в ОУН-Б. Був одним із засновників

Світової антикомуністичної ліги і

Європейської ради свободи. Написав

книги «30 червня 1941» і «Українська

визвольна концепція».

Ярослав Стецько

Західна Україна

14 жовтня 1942 р.- створення УПА

У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія — УПА. її

головнокомандувачем став член проводу ОУН (б) Роман Шухевич.

Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся

та Галичини. У своєму складі вона нараховувала близько 30—40

тис. бійців. Конгрес ОУН (б) проголосив своєю метою боротьбу проти

більшовизму та нацизму.

командувач УПА

Український політичний

та військовий діяч, член

ОУН.

• Керівник УПА 1942-1950

рр. Гол ова Секретаріату

УГВР.

Убитий у 1950 р. під час

боротьби з радянською

владою.

Роман Шухевич

командувач УПА

Василь Кук

Західна Україна

1944 р.- створення УГВР

У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій

Західної України та східних українців створили Українську

Головну Визвольну Раду (УГВР), яка закликала неросійські

народи СРСР об'єднатися проти Москви.

Президент УГВР

Кирило Осьмак

1942 р. –Сталінградська битва-

початок визволення України

Сталінградська битва

(17 липня 1942 р. – 2

лютого 1943 р.) поклала

початок корінному

перелому у війні на

користь СРСР і стала

початком визволення

України .

• У грудні 1942 р. почалося

визволення Донбасу.

• На початку вересня 1943

р. радянські війська

звільнили Донецьк.

• 10 вересня 1943 р. –

Маріуполь.

Осінь 1943 р. – битва за Дніпро

Наслідки:визволення Лівобережжя, Києва,

початок наступу на Правобережжя

«Київ

осінь 1943 р. – битва за Дніпро.

6 листопада 1943 р. визволено Київ,

але ціною величезних людських жертв

1944 р. – Корсунь-Шевченківська операція

Наслідки:оточення і розгром німців, створені

сприятливі умови для визволення Правобережжя

1944 р. – визволення Криму

1944 р. – депортація кримських татар,

вірмен, греків і болгар

Ахмет-Хан Султан

1944 р. – Карпатсько-Ужгородська операція

Наслідки: визволення м.Ужгород, Закарпатської України,

остаточне визволення України, наступ на Словаччину і Чехію.

09 травня 1945 р. – взяття Берліна,

капітуляція Німеччини

Закінчилась радянсько-німецька війна (1941-1945 рр.).

Олексій Берест

О. Берест - український радянський воїн встановив Прапор Перемоги на даху

німецького Рейхстагу 30 квітня 1945 року.

02 вересня 1945 р. –капітуляція

Японії

2 вересня капітулювала Японія. Друга світова війна завершена.

Генерал-лейтенант К. Дерев’янко

2 вересня 1945 року від імені

радянського Верховного

Головнокомандування прийняв

капітуляцію Японії.

К. Дерев’янко

Іван Кожедуб - радянський

військовий діяч, льотчик-ас часів

Другої світової війни, найбільш

результативний льотчик-

винищувач в авіації

антигітлерівської коаліції (62

літаки). Тричі Герой

Радянського Союзу.

Іван Кожедуб

(1920 - 1991)

Маршал авіації.

Український військовий і політичний

діяч. У 1939—1941 pp. брав участь в

організації націоналістичного підпілля

на Поліссі та Волині. На початку

радянсько-німецької війни організував

та очолив партизанські підрозділи

«Поліської Січі», яка

влилася в лави УПА.

За деякими даними в листопаді 1943 р.

був заарештований гестапо у Варшаві й

ув'язнений до концтабору Заксенгаузен.

Звільнений у вересні 1944 р. З 1948 р.

жив в еміграції в Канаді. Видавав

журнал «Меч і воля». Помер у Торонто.

Василь Порик

(1920-1944)

Визволення території України

17 липня 1942р. – 2 лютого 1943р.

Сталінградська битва, початок

визволення

18 грудня 1942р.

Звільнення першого пункту в Україні –

с. Півнівка

Січень-березень 1943р.

Лютий-березень 1943р.

5 липня – 23 серпня 1943р.

Вересень-листопад 1943р.

6 листопада 1943р.

Звільнено частину Донбасу, перший раз

- Харків

Контрнаступ німців, захопили Харків

Курська битва, визволено Лівобережжя,

Донбас і остаточно Харків

Героїчна битва за Дніпро

Визволення Києва

• 6 листопада 1943 року звільнено

місто Київ.

• 28 жовтня 1944 року остаточно

звільнено Україну в сучасних

межах.

• 9 травня 1945 року – День

Перемоги.

Внесок українців у перемогу в ІІ світовій війні

Культ ура України в роки війни

Український письменник

(«Україна в огні») та

кінорежисер, один із

засновників українського

кінематографу. Створив

фільми «Земля»,

«Арсенал»,

«Звенигород» тощо.

Олександр Довженко

Автор роману «Тигролови».

Іван Багряний

Культура України в роки війни

Освіта характеризується руйнацією шкіл, створенням

для дітей-сиріт інтернатів, евакуацією інститутів; німці

запроваджують німецьку мову; залишається тільки

початкова освіта.

Наука: плідна робота вчених: виплавка броньованої сталі

– М. Доброхотов; електрозварювання – Б. Патон;

медицина – О. Богомолець, О. Палладін; проводились

систематичні лекції на військову та історичну тематику.

М. Доброхотов

Б. Патон

О. Богомолець

О. Палладін

О. Гончар

П. Тичина

В. Сосюра

О. Довженко

А. Головко

Графіка В.

Литвиненко

Ю. Мейтус

«Як гартувалася сталь»

Персоналії:

Степан Бандера

(1909–1959)

Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів (ОУН), противник польської політики «пацифікації», голова ОУН-Б, прихильник 

відновлення української державності.

Роман Шухевич

(1907–1950)

Український політичний і військовий діяч, член Організації Українських націоналістів (з 1929 р.), один із організаторів Карпатської Січі —збройних сил Карпатської України (1938 р.), головнокомандуючий Української повстанської армії (1943—1950 рр.).

Персоналії:

Андрій Мельник (1890–1964) - Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова ОУН-М, після смерті Є. Коновальця - голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності.

Олена Теліга (1906–1942) - Українська поетеса, політичний діяч, член Організації Українських націоналістів, у жовтні 1941 р. разом з походними групами ОУН вирушила до Києва, де організувала Спілку українських письменників, заарештована й розстріляна нацистами у Бабиному Яру.

Тара́с Бульба (Борове́ць) 1908 - 1981— діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ». Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Яросла́в Стецько́ 1912- 1986 — український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.

Іва́н Багря́ний 1906 - 1963 — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. В 30-х роках засуджений за антирадянську діяльність. Під час війни брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів. Після війни виїхав до Німеччини . Автор творів: “Тигролови”, «Сад Гетсиманський».«Гуляй-Поле»

Кири́ло Осьма́к 1890 — 1960 — діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради, Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Іва́н Кожеду́б 1920 - 1991 — радянський військовик українського походження, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас в авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу

Олексі́й Бе́рест 1921 - 1970 — український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.

Персоналії:

Персоналії:

Амет-Ха́н Султа́н 1920 - 1971 — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.

Василь Порик 1920 - 1944— активний учасник руху опору на теренах Франції упродовж Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти нацистських окупантів, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1964, посмертно). Українець за походженням.

Кузьма́ Дерев'я́нко 1904 — 1954) — український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії.

Значення понять і термінів:

Радянізація - політика радянської влади в Західній Україні, яка передбачала зміни в економічному, політичному й духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками

Новий порядок - жорстокий окупаційний режим, запроваджений німецькою адміністрацією на окупованій території СРСР, що супроводжувався терором, репресіями, масовими стратами населення.

План Барбаросса - кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР, передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ

Мобілізація - комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами

Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей

Значення понять і термінів:

План Ост - план окупаційної політики німецького командування, який передбачав установлення «нового порядку» на окупованій території СРСР.

Голокост - загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики планомірного й організованого фізичного знищення євреїв у Німеччині та на захоплених нею територіях у 1933—1945 рр.

Колабораціонізм - співробітництво населення окупованих країн з окупаційною адміністрацією в роки Другої світової війни

Рух Опору - національно-визвольний антифашистський рух народів на окупованих Німеччиною та її союзниками територіях

Похідні групи - групи які були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни

Поліська Січ - підпільна збройна формація, створена на Поліссі (Північна Україна) влітку 1941 року

​

Випалена земля - метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником

Депортація - примусове виселення окремих осіб, груп, народів із місця постійного проживання

«Чорносвітники» - умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 1943—1944 роках під час форсування Дніпра.

«Концтабори» -  в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.

• «Остарбайтери» - таку назву (поряд з "цивільні росіяни", "радянські росіяни") нацистські чиновники вживали до багатонаціональної групи цивільних робітників (не німців), вивезених на примусові роботи з окупованих територій Радянського Союзу,

• «Український визвольний рух» -  національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за мету поновнення української незалежної держави.

Значення понять і термінів: