Транспорт світу

Всі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби в сукупності утворюють світову транспортну систему.

У світовому транспорті зайнято понад 100 млн людей.

Загальна протяжність транспортної мережі світу (без морських та авіатрас) складає близько 40 млн км.

Щорічно всіма видами транспорту перевозить­ся понад 100 млрд. т вантажів і понад 1 трлн. пасажирів.

​

У структурі транспортних шляхів найбільшу питому вагу ма­ють автомобільні: понад 70 %, 1/5 частина припадає на авіалінії й лише 5 % — на залізниці. Далі йдуть трубопровідний та внутріш­ній водний транспорт.

​

Залізничний транспорт

1. Є у 140 країнах світу.
2. Довжина сучасних залізниць світу становить приблизно 1,3 млн км. Більше половини експлуатаційної довжини припадає на розви­нені країни і лише 1/5 — на ті, які розвиваються.
3. Найвища густота ­ залізниць у Європі (по­над 100 км/тис. км²) і Японії (64 км/тис. км²).
4. У 1964 р. в Японії почали функціонувати швидкісні поїзди («шинксансен» — куля-поїзд), які розвивають швидкість 210 км/год.
5. У великих за площею країнах, які осво­юють свої території, багаті на природні ресурси, довжина залізнич­ної мережі збільшується, зокрема у Китаї, Росії, Індії, Канаді. Ки­тай щороку будує 1 тис. км залізниць.

​

Автомобільний

1. Світовий автомобільний парк нараховує понад 600 млн машин, більшість зосереджена в США, Західній Європі, Японії.
2. У розвинених краї­нах автомобілі мають 30—50 % населення, у слаборозвинених —лише 1 %.
3. Нині загальна довжина світових автомобільних доріг з твердим покриттям становить понад 20 млн км, найгустіша їх ме­режа у Західній Європі.
4. Найрозвиненішу мережу автошляхів ма­ють ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани — багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

​

Морський

1. 80 % міжнародних вантажоперевезень і 70 % товарообігу.
2. Морський флот зосереджений у десятьох найбільших суднов­ласницьких країнах світу: США, Великобританії, Японії, Німеч­чині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвеґії. На їхню частку припадає 70 % тоннажу світового флоту.
3. У світі налічується понад 2000 морських портів різної вели­чини. Найбільші пор­ти — Роттердам, Сінґапур, Новий Орлеан.

Річковий, озерний

1. Загальна протяжність світової мережі річкового транспорту складає понад 550 тис. км.
2. Лідери за вантажо­обігом річкового транспорту — США, Китай, Росія, ФРН, Канада, Нідерланди, Франція, Бельґія.
3. Найбільші порти внутрішніх водних шляхів зосереджені у гир­лах річок: Гамбурґ, Бремен, Роттердам, Антверпен, Гавр, Арханґельськ, Астрахань, Херсон та ін.

​

Херсон

Роттердам

Трубопровідний

1. 99 % переміщення газу, 95 % нафти.
2. Протяжність перевищує 1,7 млн км.
3. Основна частина світовоїмережі трубопроводів розташована у Північній Америці, Західній Європі, Південно-Західній Азії, Росії.
4. У Західній Європі напрямок нафтопроводів — від портів до ве­ликих промислових центрів, наприклад: Гавр — Париж, Кадіс — Сараґоса, Марсель — Кельн та ін.
5. У країнах Близького Сходу та Північної Африки напрямок нафтопроводів — від родовищ до пор­тових міст.

​

Повітряний

1. Світова мережа авіаліній складає понад 8 млн км.
2. В авіатранспорті значна частка відводиться приватним компаніям.
3. Найбільші міжнародні авіакомпанії сполу­чають Північну та Південну Америку з Європою, західноєвропей­ські країни — з Азією та Африкою, Південну та Південно-Східну Азію — з Австралією.
4. Близько 1 тис. аеропортів, найбільші у Чикаго, Далласі, Лос-Анджелесі, Лондоні, Токіо, Нью-Йорку та ін.

Міжнародний аеропорт О‘Хара (Чикаго)

Аеропорт Ханеда (Токіо)

Перспективи розвитку світової транспортної системи

1. Однією з найважливіших тенденцій у розвитку світового ван­тажного транспорту є формування контейнерної системи. У кон­тейнерах перевозиться близько 40 % генеральних вантажів. Скла­даються трансконтинентальні контейнерні «мости» — комбінація морського транспорту, маршрутних залізничних складів і авто- поездів-контейнеровозів. Найбільшими контейнерними портами світу є Сінґапур і Сянґан (Китай).
2. У Європі ведеться робота зі створення транс’європейської транспортно-енергетичної мережі. Діє концепція у відпрацюванні чіткого меха­нізму координації роботи різних видів транспорту, зокрема в орга­нізації комбінованих (змішаних) перевезень. Розроблено 10 схем доставки вантажів комбінованими перевезеннями.
3. Проводяться розробки, спрямовані на зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище.

​

Головними проблемами світової транспортної системи є:�

1. Нерівномірність розвитку транспортних систем окремих країн та регіонів, що знижує ефективність використання природних, матеріальних та людських ресурсів.
2. Залежність видів транспорту від природних умов. Однак в епо­ху НТР актуальність цієї проблеми поступово знижується.
3. Негативний вплив транспорту на навколишнє середовище.

​

Висновок

1. Транспорт об’єднує світове господарство і є матеріальною осно­вою територіального поділу праці.
2. Транспортна мережа на земній кулі розвинена нерівномірно. Рівень і характер розвитку транспорту окремих країн залежить від рівня розвитку продуктивних сил, розмірів території тощо.
3. За об’ємом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку й особливості структури господарства країни або регіону, а за конфігурацією транспортної мережі — особли­вості розміщення господарської діяльності.
4. Розвиток світової транспортної системи характеризується збільшенням шляхів сполучення і вантажних та пасажирських перевезень. При цьому темпи зростання перевезень перевищу­ють темпи збільшення довжини транспортної мережі.

​