Портфоліо вчителя – це…
П – педагогічні інновації
О – освітні маршрути
Р – робота над собою
Т – технології навчання
Ф – фіксування результатів
О – оцінка власних досягнень
Л – любов до професії
І – імпульс до активності
О – об`єктивний погляд на себе
Матківського Олега Юліановича,
вчителя історії
опорного Великолюбінського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
Великолюбінської селищної ради
2021 рік
matkiwskiy7@gmail.com
П О Р Т Ф О Л І О
Освіта: вища, у 1982 році закінчив ІФДПІ ім.В.Стефаника
Дата народження: 21 вересня 1955 р.
Посада: директор школи та вчитель історії
Спеціальність: «Історія», кваліфікація вчитель історії та суспільствознавства; методист виховної роботи
Місце роботи: Опорний Великолюбінський ЗЗСО І-ІІІ ступенів
Стаж роботи: 49 років
Категорія вища, Старший вчитель
Рік атестації: 2016
Курси підвищення кваліфікації: 2020 рік , ЛОІППО
Навчально-методична проблема:
“Формування критичного мислення учнів на уроках історії”
Мета створення портфоліо:
Тема самоосвіти: Впровадження інноваційних технологій на уроках історії
“ Учитель живе до тих пір, поки він учиться, коли він перестає учитися, у ньому вмирає вчитель ”.
К.Д.Ушинського
�
Об'єкт дослідження: організація навчального процесу в школі шляхом формування критичного мислення в учнів в процесі постановки проблемного питання, аналізу подій, порівнянь.�
Предмет дослідження: прийоми, засоби, методи розвитку критичного мислення в учнів.
Гіпотеза праці:
організація розвитку критичного мислення школярів, яка дозволить забезпечити формування умінь мислити, відповідального ставлення до інформації, формування самостійних суджень.
“Людський розум не глек рідини, а вогонь, який слід запалити.”� Плутарх� Критичне мислення — �це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; �самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; �логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; �бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.��
Принципи, на яких базується технологія критичного мислення:� - науковість;� - гуманізація;� - діяльнісний підхід;� - демократизація;� - індивідуальний підхід;� - інтегративність;� - різноманітність;���
Етапи формування критичного мислення:�Евокація – збудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання.�Усвідомлення (реалізація змісту) – дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування.�Рефлексія (міркування, відтворення) – визначення змісту ідей, поширення знань у новому контексті.�
Структура уроку критичного мислення:� Фаза актуалізації – це фаза, під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання.� Фаза побудови знань - це фаза, коли вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на запитання.� Фаза консолідації – фаза під час якої вчитель спонукає учнів відтворити те, про що вони дізналися, визначити власне відношення до нових знань.��
Умови, які спонукають учнів до критичного мислення:� - час;� - очікування ідей;� - спілкування; � - цінування думок інших; � - віра в сили учнів;� - активна позиція;
Форми роботи на уроках:� - мозковий штурм;� - дискусія;� - рольова гра;� - робота в малих групах;� - індивідуальний аналіз проблеми;� - групова проектна робота;� - індивідуальна або групова робота з текстом.
Навчальні вміння, які передає формування критичного мислення: � - знання;� - розуміння;� - використання;� - аналіз;� - оцінка;� - спостереження;� - опис;� - порівняння;� - узагальнення.
Методи формування критичного мислення:� -"Знаю-Хочу знати-Вивчу"� -"Сократівське опитування"� -"Дошка запитань"� -"Письмове есе-роздум"� -"Акваріум"� -"Коло ідей"� -"Навчаючи вчуся"� -"Критичне слухання"
Робота із джерелами інформації - важливий чинник використання навичок критичного читання:��- “Читаємо та запитуємо”;�- ”Читання з маркуванням тексту”;�- “Читання в парах”;
МЕТОДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Набуття нових знань
Робота з документами, відеоматеріалами, книгою
Інтерактивна лекція, бесіда, «Відповідь - запитання»
Закріплення і уточнення знань
«Знайди проблему», «Допомога», «Читання з помилками»
«Пошук аргументів», «Розв'язання суперечносте»
Застосування знань для вирішення учбових і практичних завдань
«Взаємне опитування», «Мікрофон», «Запитання - відповідь»
«Незакінчене речення», «Залиш останнє слово для мене»
Формування творчого характеру ситуації.
Проект, есе, дискусія
Міжпред-метний проект
Логіка побудови уроку з ІКТ�
Навчальна задача
Аналіз проблеми
Пошук джерел інтернет-ресурси (мультимедіа)
Пошук інформації
Відбір інформації
Класифікація інформації
Об'єднання інформації (гіпертекст)
Створення власного
конструкту уроку
Успішність учнів 6-7 класів з історії
за 1 семестр 2020-2021 н.р.
Кабінет історії
Подорожую, вивчаю, навчаю
Пам'ятки Давнього Єгипту
Рим
На землі Давньої Греції
Єрусалим
Вифлеєм
Дембре
Стамбул
Використання різних методів критичного мислення активізують процес пізнання історичних знань, дають змогу розв'язати відповідні виховні та розвивальні завдання уроку, спонукають учнів до творчого мислення, опрацювання додаткової літератури, документів. Учні мають великі можливості самостійного пошуку у набутті нових знань, у розв'язанні питань проблемного характеру. �
Пріоритетні напрями роботи:
Бажаю Успіхів
та гарного настрою