Дев’яте вересня
Класна робота�Трагічний і героїчний пафос козацьких пісень. «Ой на горі та женці жнуть»
Українська література 7 клас
Народні пісні – це…
Ознаками народних пісень є…
Різновидами народних пісень є…
Суспільно-побутові пісні – це…
До суспільно-побутових пісень належать…
Невеликі віршовані твори, що співаються.
Анонімність, варіантність та колективність.
Календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові, історичні.
це народно-пісенні твори про умови життя різних соціальних груп населення
До них належать козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, заробітчанські, наймитські, солдатські та рекрутські пісні.
Пригадайте
Встановіть відповідність
Кожна з груп суспільно-побутових пісень має свої мотиви. Встановіть відповідність між назвою групи пісень та мотивами, оспіваними у них. Вправу можна виконати у режимі «онлайн».
Козацькі
Чумацькі
Кріпацькі
Заробітчанські
Солдатські
Що мені відомо про українське козацтво?
Мотиви козацьких пісень
Десь із середини XV століття за Дніпровими порогами з’являються озброєні люди, яких прозвали козаками, що мовою східних народів означало «вільна людина», «безстрашний вояк». Козаки боронили землю від поляків, турків, татар, одбивали людей-невільників.
Запорозькі козаки відзначалися мужністю і винахідливістю у битвах, морських походах. А у хвилини відпочинку козаки любили співати. Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце посідає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака.
У козацьких піснях підкреслена непокірність духу українця, що не змирився із закріпаченням і обрав життя, сповнене тривог і небезпек, але вільне, тому й покинув рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».
У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя. Вони сповнені натхнення й запальності. Ноти оптимізму, завзяття, душевного піднесення – це все ознаки пафосу.
“Ой, на горі та й женці жнуть” - с.14
Ой на горі да женці жнуть,�А попід горою,�Попід зеленою�Козаки йдуть.�А попереду Дорошенко�Веде своє військо,�Веде запорозьке�Хорошенько!�Посередині пан хорунжий.�Під ним кониченько,�Під ним вороненький�Сильне-дужий!
А позаду Сагайдачний,�Що проміняв жінку�На тютюн да люльку,�Необачний!�«Гей, вернися, Сагайдачний,�Візьми свою жінку,�Оддай мою люльку,�Необачний!»�«Мені з жінкою не возиться,�А тютюн да люлька�Козаку в дорозі�Знадобиться!�Гей, хто в лісі, озовися!�Да викрешем огню,�Да потянем люльки,�Не журися!»
У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий Петро Конашевич-Сагайдачний. Батько віддав Петра до найкращої тоді школи в Україні, до Академії в Острозі. Там він і дістав прізвище Сагайдачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у сагайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався з кількома товаришами на Січ. Там незабаром козаки вибрали його кошовим Січі і гетьманом.
Петро Конашевич-Сагайдачний почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато на різні міста Туреччини та Криму. Козаки врятували Польщу під Хотином від турецької навали, а Сагайдачний скоро помер через ту битву, а про нього і донині співається в багатьох піснях.
Михайло Дорошенко — наступний гетьман, який у 1626 році посилає послів до Варшави, щоб сейм затвердив ті привілеї і права, які обіцяв Сагайдачному. Та сейм відвернувся від козаків. Тоді козаки знову починають походи на турків і татар. В одному з походів до Царгорода в 1628 році гетьман загинув у битві з татарами.
Теорія літератури
Запишіть ці поняття�Постійні епітети — художні означення, які традиційно (постійно) уживають із певними словами.
Паралелізм (від давньогрецьк. той, що рухається поряд)— це паралельне зображення явищ із різних сфер життя.
Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать, як увесь видолинок наче зацвів червоними маками – то йде запорозьке військо. Женці ще здалеку пізнають Дорошенка, що веде козаків. Доброю посмішкою проводжають бувалого в бувальцях Сагайдачного, що їде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку. Саме така картина постає із пісні.
— Який настрій цієї пісні? Чому?
— Що вам відомо про мужність та героїзм козаків?
— Прочитавши цей твір, скажіть, яким ви уявляєте головного героя — козака?
— Куди, на ваш погляд, ішли козаки? Свої слова підтвердіть цитатами з тексту.
— Які риси козацького характеру змальовано?
Паспорт твору
Ідея: уславлення хоробрих козаків, відваги, мужності Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська, для яких захист батьківщини, мирних женців – перш за все.
Тема: зображення походу козацького війська.
Літературний рід: лірика.
Жанр: козацька пісня.
Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими..
«Ой на горі
та женці жнуть»
Пафос: піднесений, урочистий.
Епітети: «зелена гора», «веде хорошенько», «долиною широкою», «кониченько вороненький», «необачний».
Повтори:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей…»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
Риторичні оклики:
«Веде своє Військо,
Веде Запорозьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько,
Під ним вороненький,
«Сильне дужий!»
Риторичне звертання: «Гей, хто в лісі, озовися!»
Художні
засоби:
Звертання: «Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
«Ой на горі
та женці жнуть»
Антонімічні пари:
«Мені з жінкою не возиться;
А тютюн да люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!»
Антитеза (протиставлення): «Ой на горі та женці жнуть, А попід горою,…», «… Візьми свою жінку,
Оддай мою люльку,…»
Шкала сприйняття матеріалу уроку
Знайомлячись із козацькими піснями, я …
дізнався (лася) про…
уявив (ла)…
зрозумів (ла), що …
Домашнє завдання:
https://www.gramota.kiev.ua/qr/24ukrlit7kl/191.html
Прослухати 1 із пісень на вибір, коротко записати назву, про що вона, який настрій цієї пісні (повними реченнями)
Разом - 12