Плани країн-учасниць щодо України:

• Росія: контроль над Східною Галичиною, Північною Буковиною і Закарпаттям.
• Австро-Угорщина: панування на Волині та Поділлі.
• Німеччина: Донбас, Придніпров’я, Крим.

Для України – це братовбивча війна. Українці у складі російської та австро-угорської армій мусили воювати по обидва боки фронту.

🙢

�Політично активні українці в Західній Україні

🙢

Суспільний рух в Наддніпрянщині

🙢

🙢

Основні битви на території України

Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)

• Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської армії.
• Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.
• Було створено генерал-губернаторство «Галицько-Буковинське», на чолі граф Бобринський.

«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.

«Бій під Ярославом, Галицький фронт»

восени 1914 р.

​

Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р.

«Легіон Українських січових стрільців» 1914 р.

🙢

Австро-Німецький наступ на Галичині

19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт в районі Горлиці і змусили російську армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно.

«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.

«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р.

«Російський військовий патруль у Львові» 1915 р.

🙢

«Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916 р.)

Брусиловський прорив (Лу́цький прори́в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців.

У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії та зайнято Галичину і Буковину.

​

Генерал Олексій Брусилов

(1853-1926)

🙢

�

�Новий наступ російських військ (червень 1917 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України, вийшла з війни.

«Росіяни в Галичині» 1916 р.

«У боях за Галичину» 1916 р.

«Вихід Росії з війни»

🙢

• Українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 року. Очолив отаман Теодор Рожанковський, пізніше поручник Михайло Галущинський.
• Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. Тільки коли російське командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти до Карпат.
• На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини. Штурм російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці загинули 42 січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі курені знову втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.
• 2 листопада 1915 р. зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.
• Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно-освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон, до таборів Симбірська і Царицина.
• Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника. Лише 150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916 р. стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині.

Створення Легіону Українських січових стрільців і його бойовий шлях

Основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях.

• Поділ Галицько–Буковинського генерал–губернаторства на губернії - Львівську, Перемишльську, Тернопільську, Чернівецьку;
• Призначення на посади в адміністрації російських чиновників;
• Припинення видання всіх українських газет і журналів, закриття українських товариств і шкіл;
• Насильницька русифікація, відкриття російських шкіл, повсюдне запровадження російської мови;
• Депортація українського населення вглиб Росії;
• Опора на москвофільські організації, які підтримували політику російського царизму

🙢

Наростання кризових явищ в Російській імперії в 1917 році

• ЕКОНОМІЧНІ:
• Значні людські жертви та матеріальні втрати;
• Руйнація народного господарства, що прискорило нестачу товарів та продуктів харчування;
• Занепад селянських господарств;
• Підвищення цін;
• Нестача кваліфікованої робочої сили;
• Безробіття;
• Голод.

• ПОЛІТИЧНІ:
• Царський уряд звинувачувався у некомпетентному керівництві;
• Часта зміна уряду, негативний вплив Г. Распутіна на царську сім’ю;
• Посилення опозиційних настроїв в Державній Думі;
• Висування вимог проведення демократичних реформ і припинити репресії проти українців;
• Розпуск Державної Думи;
• Наростання страйкового руху робітників, селянських виступів.

🙢

Назрівання революційної кризи в Україні

• Зростання недовіри до державної влади;
• Глибока економічна криза;
• Загострення становища народних мас;
• Посилення виступів робітників, селян, солдатів;
• Неспроможність влади контролювати ситуацію в країні.

🙢

�Наслідки Першої Світової війни для України:

����

🙢