1 of 18

Плани країн-учасниць щодо України:

  • Росія: контроль над Східною Галичиною, Північною Буковиною і Закарпаттям.
  • Австро-Угорщина: панування на Волині та Поділлі.
  • Німеччина: Донбас, Придніпров’я, Крим.

Для України – це братовбивча війна. Українці у складі російської та австро-угорської армій мусили воювати по обидва боки фронту.

🙢

2 of 18

Політично активні українці в Західній Україні

ГУР (Головна Українська Рада)

СВУ (Союз визволення України)

ЗУО (Загальна Українська Організація )

1 серпня 1914 р.

Львів

4 серпня 1914 р.

Львів

5 травня 1915 р.

Відень

К. Левицький,

М. Павлик,

М. Ганкевич

А. Жук, Д. Донцов,

В. Дорошенко,

М. Меленевський та ін.

К. Левицький

  • Підтримка австрійського уряду у війні.
  • Активне формування легіону Українських січових стрільців.
  • Співпраця з Німеччиною та Австро-Угорщиною з метою визволення України.
  • Утворення самостійної української держави у формі Конституційної Монархії.
  • Заснування демократичного суспільства.
  • Самостійність української церкви.
  • Створення незалежної держави на території підросійської України.
  • Поділ Галичини та створення в її східній частині широкої української автономії, в яку ввійдуть Буковина і Закарпаття.

🙢

3 of 18

Суспільний рух в Наддніпрянщині

НАЗВА

ПРОГРАМА

ТУП (Товариство українських поступовців)

Підтримка Росії, сподівання на автономію (самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної позиції.

УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)

Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С. Петлюрою була на боці Росії. Група на чолі з В. Винниченко засудила війну та відстоювала ідею автономії.

Карпато-руський визвольний комітет

Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою.

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст

Підтримка Росії.

🙢

4 of 18

5 of 18

🙢

6 of 18

7 of 18

Основні битви на території України

Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)

  • Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської армії.
  • Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.
  • Було створено генерал-губернаторство «Галицько-Буковинське», на чолі граф Бобринський.

«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.

«Бій під Ярославом, Галицький фронт»

восени 1914 р.

Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р.

«Легіон Українських січових стрільців» 1914 р.

🙢

8 of 18

Австро-Німецький наступ на Галичині

19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт в районі Горлиці і змусили російську армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно.

«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.

«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р.

«Російський військовий патруль у Львові» 1915 р.

🙢

9 of 18

«Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916 р.)

Брусиловський прорив (Лу́цький прори́в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців.

У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії та зайнято Галичину і Буковину.

Генерал Олексій Брусилов

(1853-1926)

🙢

10 of 18

Новий наступ російських військ (червень 1917 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України, вийшла з війни.

«Росіяни в Галичині» 1916 р.

«У боях за Галичину» 1916 р.

«Вихід Росії з війни»

🙢

11 of 18

  • Українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 року. Очолив отаман Теодор Рожанковський, пізніше поручник Михайло Галущинський.
  • Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. Тільки коли російське командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти до Карпат.
  • На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини. Штурм російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці загинули 42 січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі курені знову втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.
  • 2 листопада 1915 р. зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.
  • Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно-освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон, до таборів Симбірська і Царицина.
  • Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника. Лише 150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916 р. стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині.

Створення Легіону Українських січових стрільців і його бойовий шлях

12 of 18

13 of 18

Основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях.

  • Поділ Галицько–Буковинського генерал–губернаторства на губернії - Львівську, Перемишльську, Тернопільську, Чернівецьку;
  • Призначення на посади в адміністрації російських чиновників;
  • Припинення видання всіх українських газет і журналів, закриття українських товариств і шкіл;
  • Насильницька русифікація, відкриття російських шкіл, повсюдне запровадження російської мови;
  • Депортація українського населення вглиб Росії;
  • Опора на москвофільські організації, які підтримували політику російського царизму

🙢

14 of 18

15 of 18

16 of 18

Наростання кризових явищ в Російській імперії в 1917 році

  • ЕКОНОМІЧНІ:
  • Значні людські жертви та матеріальні втрати;
  • Руйнація народного господарства, що прискорило нестачу товарів та продуктів харчування;
  • Занепад селянських господарств;
  • Підвищення цін;
  • Нестача кваліфікованої робочої сили;
  • Безробіття;
  • Голод.
  • ПОЛІТИЧНІ:
  • Царський уряд звинувачувався у некомпетентному керівництві;
  • Часта зміна уряду, негативний вплив Г. Распутіна на царську сім’ю;
  • Посилення опозиційних настроїв в Державній Думі;
  • Висування вимог проведення демократичних реформ і припинити репресії проти українців;
  • Розпуск Державної Думи;
  • Наростання страйкового руху робітників, селянських виступів.

🙢

17 of 18

Назрівання революційної кризи в Україні

  • Зростання недовіри до державної влади;
  • Глибока економічна криза;
  • Загострення становища народних мас;
  • Посилення виступів робітників, селян, солдатів;
  • Неспроможність влади контролювати ситуацію в країні.

🙢

18 of 18

Наслідки Першої Світової війни для України:

���

🙢