ПИСЬМЕННИКИ ФРАНКІВЩИНИ

Підготувала учениця 11 В класу

Стефанко Анна

ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

• Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису "Перевал" (1991 – 1995). Співредактор часопису тексту і візії "Четвер" (1991 – 1996).
• Поезія Юрія Андруховича представлена збірками Небо і площі (1985), Середмістя (1989), Екзотичні птахи та рослини (1991) та циклами віршів "Листи в Україну" (Четвер, № 4), "Індія" (Сучасність, 1994, №5). З прозових творів найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" (Прапор, 1989) — майже фактографія служби автора у війську. 1991 року з’являється друком параісторичне оповідання "Самійло з Немирова, прекрасний розбишака" (Перевал, №1), що ніби заповідає характерні для дальшої прози Андруховича риси: схильність до гри з текстом і читачем, містификаторство, колажність, еротизм, любов до магічного і надзвичайного (романи Рекреації 1992, Московіада 1993, та Перверзія 1996).
• Твори Юрія Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді окремими книжками, а в США, Швеції, Росії, Австрії, Фінляндії окремими публікаціями. Він є також автором перекладів із польської (Т.Конвіцький), німецької (Р.М.Рільке, Ф.Голер, Ф.фон Герцмановскі-Орландо), російської (Б.Пастернак, О.Мандельштам, А.Кім) та англійської (Шекспірів "Гамлет").
• 2001 року Юрій Андрухович став лауреатом міжнародних премій Гердера та Фундації Антоновичів.
• Поезія Андруховича займає чільне місце у творчості легендарних українських рок груп "Плач Єремії" та "Мертвий півень".

​

• Есеїстика Андруховича виникає внаслідок його частих подорожей до інших країн і поступово складається в майбутню "книгу спостережень" над особливостями європейського культурно-історичного ландшафту. Остання публікація – "Центрально-східна ревізія" у книзі Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу ("Класика", 2001). З прозових творів Андруховича найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" ("Прапор", 1989) – майже фактографія служби автора у війську, своєрідна "захалявна книжечка", що поставала під час чергувань у вартівні. 1991р. з'являється друком параісторичне оповідання "Самійло з Немирова, прекрасний розбишака" ("Перевал", №1), що ніби заповідає характерні для подальшої прози Андруховича риси: схильність до гри з текстом і з читачем, містифікаторство (зрештою, достатньо прозоре), колажність, еротизм, любов до маґічного і надзвичайного.
• Романи "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993) та "Перверзія" (1996) при бажанні можна розглядати як трилогію: героєм (антигероєм?) кожного з них є поет-богема, що опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень "фізики в метафізику" і навпаки. Усі романи являють собою доволі відчутну жанрово-стилістичну суміш (сповідь, "чорний реалізм", тріллер, ґотика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений і сконденсований: одна ніч у "Рекреаціях", один день у "Московіаді", п'ять днів і ночей у "Перверзії".

​

СТЕПАН ГРИГОРОВИЧ ПУШИК

• Трудову і творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком-економістом в колгоспах косівського та Верховинського районів Івано-Франківської обл. Служив у армії - після на журналістській роботі. Був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем. Доцентом Київського та Прикарпатського університетів.
• Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист, літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету імені В.Стефаника.
• Автор поетичних збірок "Молоді громи", "Золотий Тік", "Писаний камінь", "Задума Гір", "Головиця", "Луни", "Галич", "Заплаканий промінь", книжки вибраних віршів, поем і пісень "Хмаролом". Для дітей випустив збірки"Маленьке шпаченя", "Золотий човник".
• Десятки ліричних творів Степана Пушика стали піснями. Їх поклали на музику композитор А.Кос-Анатольський, В.Івасюк, О.Білаш, А.Пашкевич, Б.Шиптур, Б.Юрків та інші. Окремим виданням вийшла збірка пісень, буклети "Співають гори", "Любисток", "Над горою місяць повен", "Козак гуляє", аудіо і грамзаписи.

​

• Степан Пушик також автор романів. Повістей, оповідань, нарисів. Есе, літературознавчих розвідок, розвідок з міфології, історії, краєзнавства. Окремими книжками побачили світ "Страж-гора", "Галицька брама", "Ключ-зілля", "Перо Золотого птаха", "Дараби пливуть у легенду", "Івано-Франківщина", "Землі нев'януча краса". Цей перелік буде не повний, якщо не додати збірок зібраних і упорядкованих казок, легенд, переказів, тостів, а саме: "Казки Підгір'я". "Золота вежа", "Срібні воли", "Українські тости" та багато книжок виданих у співтоваристві.
• У співавторстві із В.Смоляком С.Пушик створив п'єсу за новелами В.Стефаника "Земле моя", яка з успіхом йшла на сцені Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені Івана-Франка.
• Цінним здобутком митця є його переклад, реконструція та розшифрування багатьох темних місць "Слово о полку Ігоревім".
• Поет брав участь в створенні телесеріалів "Тарасові шляхи", "Карпатське літо", "Живе джерело". Він упорядкував і видав посмертні твори Ольги Стрілець.

МИХАЙЛО АНДРУСЯК

Український письменник, поет, прозаїк, публіцист, перекладач та  видавець і громадський діяч. Лауреат премії імені Василя Стефаника. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік.

Твори Михайла Андрусяка — це правдиві розповіді пpo тe, як жили і вмирали за незалежність України герої без почестей і відзнак. Його художньо-документальні повісті змушують кожного українця збагнути та усвідомити свій історичний обов'язок перед рідним народом, бо відродження нашої всеукраїнської духовності залежить нині від кожного з нас.

Наразі, наводимо кілька взірців творів Михайла Андрусяка:

* «Студені милі»�* «Ув’язнена скрипка»�* «Криваві роси сорокових»�* «Грані болю»�* «Брати грому»�* «Брати вогню»�* «Брати просторів»�* «Смерековий біль»�* «Біла душа»��   Автор збірок новел та оповідок з яких відомі такі новелі:�* «На зустріч сонцю»�* «Хрест»�* «Політик»�* «Брат»�* «Свято без Миколая»�* «Кобзар»