Діти – майбутнє держави, дзеркало її суспільства, її багатство. Кожна дитина – особлива. Але все ж є діти, про яких говорять «особливі» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а для того, щоб відмітити ті особливі потреби, які відрізняють їх від інших дітей.

«Знедолена природою дитина не повинна знати , що у неї слабий розум, слабкі сила. Виховання такої дитини має бути у сто разів ніжніших, чуйнішим, дбайливішим. Вчити і виховувати таких дітей треба у масовій загальноосвітній школі: створювати для них якісь спеціальні навчальні заклади немає потреби. Ці діти не є потворними, а найкрихітніші, найніжніші квіти в безмежно різноманітному квітнику людства»

Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах . В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Педагоги інклюзивних класів повинні мати спеціальну підготовку:�-професійну; �-особистісну;�-психологічну.

Необхідні знання і навички педагога в іклюзивному класі

Враховувати стан слуху, зору, загальної та дрібної моторики дитини.

Навчитися адаптувати навчальні плани, методи роботи, дидактичний матеріал до індивідуальних потреб дітей.

Підготувати дітей класу до того, що поряд з ними навчатимуться учні з особливими потребами.

Не припускати зневажливого ставлення до дітей з ООП.

Формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

Уміти створювати оптимальні умови для спілкування

Зміст, форми та методи навчально-виховної роботи в інклюзивному класі мають бути корекційно спрямованими. Це означає, що кожна тема, яку вивчають діти, кожен метод, повинні сприяти не лише засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню поведінки, а й спрямовуватися на виправлення вад розвитку .

Наступною складовою готовності педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, є оволодіння наступними особистісними якостями, такими як:

-терпіння,

-витримка,

-любов до дітей,

-уміння знайти індивідуальний підхід до дитини,

-уміння співпрацювати з іншими спеціалістами та використовувати їх поради,

-доброта,

-доброзичливість,

-уміння зрозуміти дитину.

​

Отже, успішна та ефективна практична реалізація процесу інклюзивного навчання залежить насамперед від ставлення до нього учителя як суб'єкта навчальної діяльності. Якщо особливості психофізичного розвитку дитини – це, майже завжди, незмінний фактор, та спроможність учителів щодо свідомої зміни свого ставлення до них, розширення знань, умінь та навичок у навчанні та вихованні дітей з вадами психофізичного розвитку, використанні ними різноманітних форм, методів і прийомів роботи мають змогу змінитись на краще.

«…кожна людина може досягти вищого ступеня всебічного розвитку – стати неповторним творцем не тільки матеріальних, а й духовних цінностей, якщо в ній розкрити її задатки, обдаровання, талант.» Сухомлинський В.О.

Панорамне заняття� «Інклюзивна компетентність як основа готовності педагогів� до роботи із дітьми ООП»�

Панорамне заняття — різновид творчого звіту вчителя, який використовується для поширення педагогічного досвіду. На панорамному занятті пропонуються знахідки педагога; учитель демонструє фрагменти занять або повністю заняття.

Вчителю потрібно ­розробити та скласти дидактичні матеріали так, щоб вони були доступні для дітей, щоб діти легко могли дістати те, що їм потрібно для гри чи роботи, а потім прибрати на місце. Важливо щоб матеріали відповідати рівню розвитку дитини та інтереси для підтримувати навчання і стимулювати нові інтереси.� Але для цього команді супроводу потрібно розробити ІПР та ІПН

Навчально – методичні посібники

Підручники для дітей з ООП

Дидактичні матеріали