Українська сім’я в часи Голодомору 1932-33 р.р.
Ти кажеш, не було голодомору? І не було голодного села? А бачив ти в селі пусту комору, З якої зерно вимели до тла? Як навіть варево виймали із печі І забирали прямо із горшків, Окрайці виривали з рук малечі, Із торбинок нужденних стариків? |
Ти кажеш, не було голодомору? Чого ж тоді, як був і урожай, Усе суціль викачували з двору, - Греби, нічого людям не лишай! Хто ж села, вимерлі на Україні, Російським людом поспіль заселяв? хто? На чиєму це лежить сумлінні? Імперський молох світ нам затуляв! Я бачив сам у ту зловісну пору І пухлих, і померлих на шляхах. І досі ще стоять мені в очах… А кажеш – не було голодомору… |
Голодомо́р 1932–1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян
Визначення терміну “Голодомор”
ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВІ І ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ
Штучна організація сталінськимШтучна організація сталінським керівництвом голоду для того, щоб зломити опірШтучна організація сталінським керівництвом голоду для того, щоб зломити опір українського села політиці суцільної колективізації та «соціалістичним перетворенням» взагалі;
Непосильні для селян плани хлібозаготівлі;
Політика примусових, із застосуванням репресій, хлібозаготівель; конфіскація владою продовольчих запасів;
Небажання колгоспників працювати в громадському господарств
« Закон про п’ять колосків»
Влітку 1932р. голодне населення, намагаючись хоч якось вижити, масово стригло ще не дозрілу пшеницю на полях. Працівники НКВС та ДЕПУ за допомогою активістів з числа незаможних селян почали виловлювати «перукарів», тобто тих хто ночами зрізував колоски.
Оскільки зібраний урожай зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно. Однак влада перекрила і цей шлях: 7 серпня 1932 р. прийнято постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності».
Збирання колосків визначалося як розкрадання соціалістичної власності, покарання – розстріл з конфіскацією всього майна при тяжких обставинах і мінімум 10 років ув’язнення в усіх інших випадках. «Закон про п’ять колосків» - так називали його в селі. Рівно стільки потрібно для засудження. Людей засуджували за збір колосків на вже зораному колгоспному полі, за зріз колосків на власному полі, за «самоправний» помел власного хліба, за розмови про те, що план хлібоздачі нереально виконати, за приховування харчів.
Закон про “Чорні дошки”
Чо́рні до́шки — система психологічного, військового та адміністративного терору радянської влади в Україні та районах СРСР, населених переважно українцями. Застосовувався 1920—1930-тих років на громадян, що чинили опір явно протиправним діям.
Чорні дошки — це також статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932–1933 роки. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян.
Наслідки Голодомору
- придушення опору українського селянства;
-масове переселення селян з Росії в Україну;
- сталінським режимом було підірвано сили в обстоюванні споконвічних національних прав українського народу.
Середня тривалість життя українців 1933 р. становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 у жінок.
Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.
Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.) За різними даними, загинули від 4 до 7 млн. осіб.
У листопаді 1989 р. у висновках Міжнародної комісії з розслідування голоду 1932-33 рр. в Україні голодомор кваліфікували як геноцид проти українського народу.
У 1988 році Конгрес США офіційно визнав Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу.
23 січня 1933 р. Директивою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР українським селянам заборонили покидати місця проживання.
Факти про Геноцид
Житомир Пам'ятник жертвам Голодомору / «Янгол, що плаче»
Вишгород Пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років
Ромни Пам'ятник жертвам комуністичного голодомору
Коростишів Жертвам Голодомору
Пам’ятні місця до Голодомору в Україні