Регуляція травлення
Харчові розлади
Регуляторні системи – �це сукупність органів, здатних здійснювати керівний вплив на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин.�
Регуляторні системи
Нервова
Ендокринна
Імунна
Нервова регуляція
Безумовно- рефлекторна регуляція:
(вроджена)
Умовно – рефлекторна регуляція
(набута)
Центри травлення в довгастому мозку
Як тільки їжа потрапляє на язик, нервовий імпульс іде до довгастого відділу головного мозку, де знаходиться центр слиновиділення. Нервовий імпульс від центру слиновиділення направляється до спинного мозку, а потім до слинних залоз, які і починають виділяти слину. Це — безумовно-рефлекторне слиновиділення. Одночасно нервова система посилає сигнали до шлунку та кишечнику.
Регуляція травлення
У виділенні шлункового та кишкового соків зростає роль ендокринної регуляції
Зниження концентрації глюкози в крові збуджує центр голоду (апетиту), в результаті чого виникають так звані голодні скорочення шлунка, при цьому виникає бурчання в шлунку і відчуваються гострі напади голоду. У тварин це спричиняє відповідні зміни поведінки, спрямовані на пошук і здобування харчу.
Ендокринні клітини слизової оболонки шлунку виробляють гормони, що впливають на моторику травного тракту: соматостатин (пригнічує), серотонін (стимулює), гістамін (посилює вироблення хлоридної кислоти). Також на травлення впливають гормони щитовидної залози та кіркової частини надниркових залоз.
Гуморальна (ендокринна) регуляція
за допомогою гормонів або хімічних речовин
Гуморальна регуляція
Залоза або орган, що виділяють гормони | Гормон | Вплив |
Гіпоталамус | | Центр голоду та насичення |
Гіпофіз | Вазопресин | Вплив на зворотнє всмоктування води в товстому кишечнику |
Наднирники | Адреналін | Гальмування слюновідділення |
Клітини слизової оболонки шлунку й кишечника | Гастрини, секретини | Вплив на соко – та жовчовиділення, на рухову активність шлунка та кишечника |
Імунна регуляція
Здійснюється за участю:
Апендикса;
Лімфатичних вузликів травного каналу;
Секретів слини лізоциму;
Шлункового соку хлоридна кислота;
Жовчі;
Кишкового соку та корисними бактеріями кишечнику.
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи:
1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, стоматит, пародонтоз);
2) хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки);
3) хвороби кишок (ентерити - запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти - запалення слизової оболонки товстої кишки, апендицит, заворот кишок);
4) хвороби печінки (цироз)
5) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, панкреатит) та ін.
6) інфекційні хвороби (гепатит, ботулізм, сальмонельоз);
7) гельмінтози (аскаридоз, ентеробіоз);
8) харчові отруєння
ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ
Негативні фактори впливу на органи травлення: �- недотримання режиму харчування, �-переїдання; �- зловживання їжею, багатою на хімічні домішки та транс-жири; �- недотримання гігієнічних вимог зберігання та вживання їжі; �- вживання алкоголю та тютюнокуріння
Це повинен знати кожен!!!
Перша допомога в разі отруєнь має бути спрямована на видалення з організму людини недоброякісної їжі, залишків грибів та рослин.
Викликавши «швидку допомогу», необхідно:
• промити шлунок — дати людині випити поспіль 5–6 склянок слабкого (рожевого) розчину перманганату калію, а потім, подразнюючи двома пальцями корінь язика та задню стінку глотки, викликати блювання. Так варто зробити кілька разів!
Домашнє завдання
Самоопрацювання
Не надсилати
Крайдата 15.10