����������������������������� � ����Петровська Л.І.��«Використання �потенціалу уроків історії �та громадянської освіти �для відновлення національної пам'яті»�

​

​

​

​

​

«Завдяки історичній пам’яті

людина стає особистістю,

країна державою,

народ нацією».

М. Грушевський

Елементи національної пам’яті

історія

мова

символи

герої

культурна спадщина

національні цінності та святині

традиції, звичаї

Відродження національної пам’яті - �державна політика

ПЕРЕДБАЧАЄ:

​

• подолання наслідків впливу комуністичної ідеології,

​

• засудження тоталітаризму,

​

• очищення інформаційного та культурного простору від міфів, перекручень та відвертої брехні

Найважливіші теми

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ:

​

• братовбивчий характер Першої світової війни для українців через відсутність власної держави
• складний перебіг і поразка української революції 1917-1921 рр.
• встановлення тоталітарного комуністичного режиму,
• пам’ять про голодомори і репресії,
• тотальна русифікація України,
• боротьба ОУН-УПА за відновлення Української державності,
• її продовження «шістдесятниками» і дисидентами,
• шлях до незалежності,
• Крим,
• Схід,
• Майдан,
• теперішня війна

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА:

​

• самоідентифікація,
• права людини,
• основи демократії,
• міжнародне співробітництво України,
• гуманітарне право

Робота на уроках

Відкриті уроки з різних актуальних питань:

«Права дитини та їх захист» «Декларація обв'язків

людини»

«Свобода слова і свобода

мас-медіа»

«Права людини в умовах

війни»

«Проголошення незалежності

Карпатської України»

«ЗУНР»

«Українська революція

1917-1921 рр.»

Тематичні уроки –

до річниць: Буковинського віча,

бою під Крутами, проголошення незалежності України, пам’яті жертв

Голодомору 1932-1933 рр.

трагедії Бабиного Яру

Спрямування уроків на реалізацію виховної мети:

• формування в учнів поваги до історичного минулого свого народу,

до державотворчих традицій

• та розуміння помилок на цьому шляху
• визначення ролі та внеску видатних діячів у різні історичні процеси
• усвідомлення важливості прав і свобод людини та виконання обов’язків,
• дотримання норм міжнародного права.

Позаурочна робота

Цікаві питаннях, на які

не вистачає часу на уроках:

• про діяльність видатних особистостей,
• контраверсійні теми, які по-різному трактуються істориками,
• ознайомлення

з важливими історичними

документами та додатковою

історичною літературою

Форми роботи:

• усні журнали
• вікторини
• квести
• турніри
• відеоролики

• Квести: «Мандруємо в країну Прав людини», «Вивчаємо і знаємо Конституцію України»,
• Вікторини : «Перша світова війна – трагедія людства», «Калейдоскоп облич»,
• Усні журнали: «Левко Лук’яненко – батько незалежності», «Наш край в роки Другої світової війни»
• Засідання історичного гуртка «Таємниці української історії» та презентація новинок історичної літератури.
• Відеопрезентації: «Пантеон слави української журналістики», «Входження Криму до складу УРСР: міфи і реальність», «Історія - вчителька життя: роздуми про сенс історії»

Індивідуальна робота �з обдарованими учнями

Олійник А. - участь у Всеукраїнському конкурсі есе «Права людини крізь призму сучасності» (тема есе «Права дітей: проблеми і захист»).

Федоряк М. виступив на міжучилищній конференції до 200-річчя з дня народження П. Куліша: презентував структурно-логічні схеми за твором

П. Куліша «Повість про український народ» з проекцією на сучасну Україну.

Бережних М. - участь у Міжнародному літературному конкурсі «Україна

в барвах слова» - підготувала вірш

з історичної тематики

Учні з різних груп брали участь у Міжнародному конкурсі юних істориків «Лелека», Всеукраїнському конкурсі з українознавства «Патріот».

Моток М. – творча робота про Д. Мейса – американського дослідника Голодомору 1932-1933 рр.

Корнілова В. – участь у конкурсі «Об’єднаймося ж, брати мої» – творча робота «Леонтій Сандуляк: людина, політик, громадянин»

Джерела і ресурси для відновлення національної пам’яті

• Різноманітна історична література
• Сучасні дослідження: «Український Майдан, російська війна» (М. Винницький), «Україна. Історія з грифом «секретно» (В. В’ятрович), «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу» (С. Плохій), «Брама Європи: історія України від скіфських воєн до незалежності» (С. Плохій), інформація про історичних діячів зі збірників «Історія України в особах», «Лідери, що змінили світ».
• Електронні ресурси, які допомагають створювати інтерактивні вправи
• Відеоролики для візуалізації навчального матеріалу
• Систематизовані інформаційні матеріали на сайті Інституту Національної пам’яті України: візуальні матеріали, науково-популярні видання, виставкові проекти, презентації.
• Власні посібники: довідник «Хроніка російської збройної агресії проти України у схемах, таблицях, завданнях», «Термінологічний марафон: формування понятійного апарату учнів з інтегрованого курсу «Громадянська освіта» засобами ІКТ»

​

Зміна історичної парадигми

• нова традиція відзначення 8 і 9 травня в європейському дусі – від святкування до вшанування пам’яті,
• у Другій світовій війні українці воювали проти двох тоталітарних систем – нацистської і комуністичної
• уникнення радянської термінології та використання коректних історичних термінів і словосполучень: радянсько-німецька війна, а не Велика Вітчизняна, перемога над нацизмом в Європі, а не Велика перемога над фашистською Німеччиною та ін.
• розуміння процесу декомунізації згідно «Закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону їхньої символіки».

​

Висновок

Потенціал уроків історії та громадянської освіти для відродження національної пам’яті є значним і потребує систематичної цілеспрямованої роботи з підростаючим поколінням, щоби молодь ставала національно свідомою, патріотичною, відповідальною за долю своєї держави.