Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVI - І половини XVII ст.
Історія України
8 клас
План.
а) бастіонна архітектура;
б) мурована храмова архітектура;
в) розвиток скульптури.
Особливості містобудування.
З поширенням в Україні магдебурзького права, будівничі почали використовувати елементи регулярної забудови. ( площі, квартали, вулиці, вежі)
Фасад – передній бік будинку або споруди
в архітектурі.
Портал – архітектурно оформ-
лений вхід до споруди.
2
1
3
4
5
6
Особливості містобудування
перебували під їхнім захистом, а також поблизу
давніх городищ, де для зведення міських укріплень
використовували вали й рештки оборонних споруд минулих часів.
Стиль ренесанс у світській та церковній архітектурі.
Ренесансна архітектура — період розвитку архітектури в європейських країнах з початку XV до початку XVII століття. Особливе значення в цьому напрямку надається формам античної архітектури: симетрії, пропорції, геометрії і порядку складових частин та власна інтерпретація мистецтва стародавнього Риму.
1.Чорна камяниця споруджено
будинок у 1588–1589 рр.
2. Ансамбль площі Ринок у м. Львові -
Унікальною пам’яткою ренесансної
світської архітектури
Світська архітектура
Найошатніша з житлових будівель, а також найвидатніша пам’ятка світського ренесансного будівництва Львова – будинок Корнякта на площі Ринок. Будинок Корнякта – єдина тогочасна споруда в житловій забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір із відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох боків. Будинок звів у 1580 р. італійський архітектор Петро із Барбони за участю його учня Павла Римлянина.
Церковна архітектура
На початку XVII ст. помітні зміни спостерігалися і в церковному будівництві. Ширше використовували камінь у будівництві.
Окрасою Львова є каплиця Боїмів, збудована у 1615 р. та оздоблена розкішним різьбленням.
Каплиця Боїмів - ренесансна окраса Львова.
Церковна архітектура
З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного церковного будівництва Львова найвідомішими є ансамбль Успенського братства, який складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта). Вежа Корнякта, що сягає 65 м висоти, одразу стала символом Львова. Вежу будував у 1572–1578 рр. архітектор Петро Барбон на кошти К. Корнякта.
Оборонний стиль в світській архітектурі
Оборонні споруди в світській архітектурі
Фортеці, зазвичай, не мали правильної форми, оскільки під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу.
Бастіонні укріплення – невисокі п’ятикутні виступи і вежі, висунуті назовні за межі стін, які давали змогу вести вогонь уздовж захисних мурів.
Бастіонна система вплинула навіть на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою властиве замкам Збаража (нині Тернопільська обл.) та Підгірців (нині Львівська обл.).
Бастіони
Збаразький замок
Оборонний рів замку
Бастіон та оборонні вали Збаразького замку
Підгорецький замок
Замок споруджено для великого коронного
гетьмана Польщі Станіслава Конецпольського на місці давнішого укріплення.
Будівництво його тривало протягом 1635–1640 рр. Проєктував замок французький інженер Г. Л. де Боплан.
Мурована храмова архітектура
Великі монастирі подекуди мали вигляд справжніх фортець, захищені міцними мурами з вежами-бастіонами. (Троїцький монастир у с. Межиріч)
Утім, більшість храмів і надалі будували з дерева.
Церква Зішестя Святого Духа — дерев'яна церква у селі Потелич, споруджена 1502 року. Найстаріша дерев'яна церква Львівщини.
Розвиток скульптури
У XVI ст. водночас і в тісному зв'язку з архітектурою бурхливо розвивалося мистецтво скульптури. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї. Наприклад, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Набув поширення і скульптурний портрет. Скульптурні портрети встановлювали насамперед на надгробках.
Іконопис та світський живопис
Яскраві національні риси втілено в різьбленому обрамленні ікон та іконостасів. Справжньою перлиною українського мистецтва є іконостас П’ятницької церкви, створений львівськими митцями в першій половині XVII ст. Шедевром по праву вважають іконостас Успенської церкви у Львові. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович. Існували перемишльська , львівська та київська школи іконописного малярства
іконостас П’ятницької церкви
іконостас Успенської церкви
Світський живопис
Наприкінці XVI ст. виник світський портретний живопис. Його найдавнішим зразком є портрет короля Стефана Баторія, створений для львівської ратуші Войцехом Стефановським (1576). Проте з оригінальних пам’яток зберігся лише портрет сяноцького каштеляна й перемишльського старости Яна Гербурта.
Стефан Баторій
Ян Гербурт
Портрет князя Криштофа Збаразького
Книжкові гравюри
У 1574 р. з появою першої надрукованої І. Федоровим в Україні книги – «Апостола» – з’явилася книжкова гравюра.
Першим українським світським портретом у гравюрі був портрет П.Конашевича-Сагайдачного (1622 р.). Та першим в українському мистецтві кінним портретом.
Розвиток музичного мистецтва
XVI–XVII ст. – період розквіту музичного мистецтва на українських теренах. Найбільшого розвитку набули жанри народної пісні та думи, які прославляли героїв боротьби проти турків та татар. Як правило, пісні супроводжувалися грою на різних музичних інструментах: бандурі, лірі, цимбалах, кобзі. Часто тематикою для пісень ставали теми соціально-побутового характеру.
В містах виникли музичні цехи на кшталт ремісничих. Цехові музиканти грали на весіллях, різноманітних народних святах чи церемоніях.
В середині XVI ст. на українських теренах виникли шкільні театри, які діяли при братських школах.
Шкільна драма передбачала постановку релігійних творів латиною. Спочатку шкільні драми ставили тільки у єзуїтських колегіумах, але згодом вони з’явилися і в православних школах. Для відпочинку глядачів між актами релігійної драми ставили комедійні сценки – інтермедії.
Від XVII ст. веде початок вертеп – ляльковий театр. Вистави вертепу відбувалися у спеціальній двоярусній дерев’яній скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка. Вистава складалася з двох частин: релігійної та інтермедійної з побутовими мотивами.