1 of 47

�

Любов КОРЖ, завідувач навчально-методичного центру оцінювання якості освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

Нормативно-правове забезпечення підготовки та проведення моніторингових досліджень

2 of 47

МОНІТОРИНГ

Система збирання,обробки, зберігання та розповсюдження інформації про будь-яку систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління даною системою, дає змогу судити про її стан у будь-який момент часу та дозволяє прогнозувати її розвиток

3 of 47

Моніторинг якості освіти (моніторинг в освіті)

це система збирання,оброблення, зберігання і поширення інформації про освітню систему або окремі її елементи, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновок про стан об’єкта в довільний момент часу і може забезпечувати прогноз його розвитку

4 of 47

Моніторинг у сфері освіти

Інструмент управління якістю освіти;
Інформаційна система;
Процедура збору даних про об’єкт

Основне призначення системи моніторингу – надання так званої управлінської інформації – надійної, оперативної, грунтовної – щодо досягнутого стану освітньої галузі, а також сутності та причин виникнення проблем у цій сфері, ступеня впливу зовнішніх факторів на перебіг процесів, ефективності прийняття управлінських рішень та ходу освітніх реформ тощо

5 of 47

Указ Президента України №244/2008 від 20.03.2008 р. “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”
Указ Президента України №926 від 20.09.2010 р. «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»
Закони України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “ Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 16.01.2020 р. № 54
Порядок проведення моніторингу якості освіти (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 р. за № 154/34437)

Основні нормативні документи

6 of 47

Відповідно до Порядку проведення моніторингу якості освіти (затвердженого наказом МОН України від 16.01.2020 р. № 54)��

Моніторинг проводиться відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»

Порядку проведення моніторингу якості освіти

iнших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу (далі - Програма)

договору про проведення моніторингу (за його наявності).

7 of 47

У Порядку терміни вживаються у значеннях, що визначені:�

Законом України «Про освіту»

«Про дошкільну освіту»

«Про загальну середню освіту»

«Про позашкільну освіту»

8 of 47

Моніторинг проводиться з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.

9 of 47

Принципи проведення моніторингу

систематичності та системності

доцільності

прозорості моніторингових процедур та відкритості

безпеки персональних даних

об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу

10 of 47

Об’єкти моніторингу

знеособлена інформація про учасників освітнього процесу

освітні та управлінські процеси в закладі(ах) освіти

різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо)

умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо)

11 of 47

Об'єкти моніторингу

результати запровадження освітніх змін, інновацій

стан організації освітнього процесу в закладі освіти

результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей

інші об’єкти, визначені у Програмі

12 of 47

Суб’єктами моніторингу можуть бути:

Міністерство освіти і науки України

Державна служба якості освіти України, її територіальні органи

Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри

наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України

заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи, інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

13 of 47

Суб’єктами, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу, можуть бути:

Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри

Наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти, науково-дослідні інститути, інші наукові, науково-методичні та методичні установи, наукові організації відповідно до законодавства та їх установчих документів

14 of 47

Учасниками дослідження можуть бути:

заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти

здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної (далі - здобувачі освіти)

педагогічні працівники

батьки, інші законні представники здобувачів освіти

При проведенні моніторингу в закладах дошкільної освіти здобувачі освіти не включаються до переліку учасників дослідження.

15 of 47

Види моніторингу

Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім

Моніторинг може проводитися на локальному, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.

16 of 47

Моніторинг на локальному рівні може проводитися:

для дослідження стану і результатів освіти та освітньої діяльності закладу освіти (на рівні закладу освіти)

для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти села, селища, міста, району, об’єднаної територіальної громади (на місцевому рівні)

17 of 47

Моніторинг

на регіональному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти областей, Автономної Республіки Крим.

на загальнодержавному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) в Україні.

на міжнародному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) України в порівнянні з іншими країнами.

18 of 47

Внутрішній моніторинг

проводиться на рівні закладу освіти

ініціюється та проводиться закладом освіти

заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства

19 of 47

Зовнішній моніторинг �може проводитися на рівні �

закладу освіти

місцевому

регіональному

загальнодержавному

міжнародному

20 of 47

Моніторинг проводиться у такі етапи:

планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
розробка Програми;
проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);
збір та оброблення результатів моніторингу;
аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

21 of 47

Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

опитування (анкетування, інтерв’ювання)

тестування

спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти

фокус-група

аналіз документації закладів освіти, їх засновників

аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності

інші методи, визначені у Програмі

22 of 47

Моніторинг може проводитися у формі:

безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо)

опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо)

одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.

Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

23 of 47

Програма дослідження

розробляється та затверджується суб’єктом моніторингу. Якщо зовнішній моніторинг ініціював інший суб’єкт, Програма погоджується з ініціатором моніторингу

оприлюднюється у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (за його наявності)

визначає мету і завдання, суб’єкти, об’єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них)

24 of 47

�Програма моніторингу

У програмі обов’язково зазначається вид моніторингу. Суб’єкт моніторингу також може зазначити у Програмі про належність моніторингу, що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками

До Програми додається графік проведення моніторингу

У разі проведення моніторингу на міжнародному рівні його Програмою вважаються програмні документи щодо відповідного моніторингу, розроблені міжнародною організацією, яка проводить моніторинг. Така Програма не потребує затвердження або погодження в Україні

Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Програмі

Термін проведення зовнішнього моніторингу має бути узгоджений суб’єктом моніторингу із закладом освіти (учасником моніторингу) і визначений у графіку проведення моніторингу.

25 of 47

Місце проведення моніторингу:

заклад освіти, де навчаються здобувачі освіти, працюють педагогічні працівники

заклад освіти, який суб’єктом моніторингу визначено базовим для проведення моніторингу

установа чи організація, приміщення яких використовуються для проведення моніторингу

У разі проведення зовнішнього моніторингу із застосуванням комп’ютерної техніки місце його проведення визначається за місцем знаходження відповідної техніки

Зовнішній моніторинг, учасниками якого є особи віком до 14 років, проводиться в закладі освіти, де вони здобувають освіту

26 of 47

Участь у моніторингу�

Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною (крім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях

Суб’єкт моніторингу забезпечує отримання письмової згоди від учасників дослідження (у разі неповноліття здобувачів освіти - згоду одного з їх батьків, інших законних представників) щодо їх участі у моніторингу

При проведенні зовнішнього моніторингу перелік учасників дослідження (із зазначенням закладів освіти, категорій учасників освітнього процесу та їх чисельності) має бути оприлюднений не пізніше, ніж за десять днів до початку його проведення, у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (у разі потреби)

27 of 47

Cуб’єкти моніторингу забезпечують:

інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;
виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;
дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;
безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;
організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).

28 of 47

Учасники дослідження повинні:�

дотримуватися вимог проведення моніторингу, про які вони були поінформовані;

виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;

виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї;

після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг;

дотримуватися правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності;

виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.

29 of 47

Результати моніторингу�

Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми)

У звіті обов’язково вказуються індикатори та шкала(и), використана(і) для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків

Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації

Звіт за результатами зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти, місцевому та регіональному рівнях надається ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб

Звіт за результатами моніторингу на загальнодержавному рівні оприлюднюються на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та суб’єкта моніторингу

30 of 47

Результати моніторингу

Зміст, порядок підготовки та оприлюднення звіту за результатами моніторингу на міжнародному рівні визначається міжнародною організацією, яка проводить відповідний моніторинг

Суб’єкти моніторингу надають закладам освіти, які брали участь у моніторингу, інформацію про його результати, до якої вони забезпечують відкритий доступ на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників)

Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам або оприлюднюватися ними лише за згодою ініціатора моніторингу

31 of 47

Фінансування моніторингу

Фінансування внутрішнього та зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти здійснюється за рахунок коштів засновника, власних надходжень закладу освіти та/або інших джерел, не заборонених законодавством

Фінансування зовнішнього моніторингу на місцевому та регіональному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством

Фінансування зовнішнього моніторингу на загальнодержавному та міжнародному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством

32 of 47

АНКЕТУВАННЯ

різновид опитування, який передбачає заповнення респондентом власноруч спеціального бланку із запитаннями анкети

АНКЕТА — опитувальний лист, що самостійно заповнюється опитуваним за певними правилами, відповідаючи на поставлені питання

33 of 47

Види анкетування

за способом заповнення анкет
за об'ємом
за способом спілкування
за цілями
за змістом

34 of 47

Види анкетування

За способом заповнення анкет

опосередковане

пряме (безпосереднє)

ЗА ОБ’ЄМОМ

суцільне

вибіркове

35 of 47

Види анкетування

За способом спілкування

Очне

(особисте)

Заочне

За процедурою

проведення

За способом

поширення анкет

Роздаткове

Поштове

Пресове

Групове

Індивідуальне

36 of 47

Види питань

за структурою
за формою
за змістом
за функціями
за цілями

37 of 47

Види питань

За структурою

напівзакриті

відкриті

закриті

полярні

За формою

прямі

непрямі

38 of 47

Види питань

За змістом

Факти і події

Оцінка цих подій

За функціями

основні

контрольні

39 of 47

За цілями

Функціонально-психологічні

Контрольні питання

Питання фільтри

контактні

буферні

питання-

ілюстрації

питання-пастка

Види питань

40 of 47

Структура анкети

Вступна частина

(інформація про організацію, яка проводить опитування, мета, завдання дослідження)

Основна частина

(повинна зацікавити респондента, дати можливість апробувати на собі техніку заповнення анкети, містить ключові питання, які характеризують головну проблему і заради отримання відповіді на які організовується анкетування, тобто складається із запитань та варіантів відповідей)

“Паспортичка”

(містить питання щодо професії, освіти, віку, статі, соціального походження, сімейного стану, місця проживання тощо)

41 of 47

Основна частина

питання-фільтри

напівзакриті

відкриті

закриті

при зміні теми

контактні

буферні

питання-діалоги

альтернативні

з переліком відповідей

42 of 47

Вимоги до анкети і анкетного опитування

опитування не повинно тривати більше 30–40 хвилин (25–30 запитань);
без наукових, технічних і жаргонних термінів, діалектизмів;
більш складні за змістом (і розумінням) запитання повинні йти слідом за більш простими;
важкі запитання доцільно розміщувати в середині опитування;
запитання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими всім респондентам;
бажано уникати відповідей типу “небагато”, “мало”, “добре”, “погано”, “активно”, “пасивно”;
точність та однозначність відповідей (типу “дуже задоволений”, “не задоволений”, “дуже незадоволений”) залежить від структури запитання;
не можна формулювати упереджених запитань та запитань-підказок;
не можна об’єднувати двох різних запитань в одному (коли і чому?);
анкету бажано апробувати (серед колег, друзів, знайомих), що дозволить усунути недоліки та удосконалити питання

43 of 47

При формулюванні питань анкети необхідно:

Враховувати (якщо вони потрібні) такі варіанти відповідей, як: «не знаю», «важко відповісти», «не пам'ятаю», «не думав про це» і т.д., які дають можливість респонденту ухилитися від відповіді, коли він вважатиме це за потрібне.
За потребою додавати до закритих питань позицію «інші відповіді» з вільними рядками для додаткових висловлювань респондентів.
Додавати питання-фільтри, якщо запитання відноситься тільки до деякої частини опитуваних.
Дотримуватися логічної відповідності між змістом формулювання питання і шкалою вимірювання.
Уникати в формулюваннях питань слів, термінів, які можуть бути незрозумілі для опитуваних, при необхідності замінити їх, не порушуючи сенсу питання.

44 of 47

Методика проведення опитування

І етап. Розробка документів (положення, правила) про порядок анкетування , в якому чітко сформульована мета дослідження, визначені робоча група та відповідальні особи, встановлено порядок проведення апробації анкети, графік анкетування, обробки результатів

ІІ етап. Розробка анкет (підготовка першого варіанта анкети, ранжування питань анкети, визначення їх вагових коефіцієнтів, її апробації, коригування анкети). Пілотне анкетування

ІІІ етап. Чітко пояснити респондентам техніку заповнення анкети. Проведення самого анкетування та збір даних

ІV етап. Обробка результатів анкетування методами узагальнення інформації, формулювання висновків, побудова прогнозів та збір даних

45 of 47

Перевірка правильності складання анкети��Аналіз:�Як сформульовані питання;�Як дотримано загальну композицію анкети;�чи не порушено вимог щодо графічного оформлення анкети

46 of 47

Характері помилки, що допускаються при анкетуванні

застосування в опитуванні анкети, яка розроблялась і використовувалась в іншому дослідженні, нехай навіть дуже близькому за темою;
відсутність правильно сформованої вибірки респондентів, що призводить до різноманітних зміщень у структурі узагальнених відповідей, а отже й до зменшення достовірності та статистичної значущості результатів анкетування;
неуважність анкетера до заповнення анкет респондентами, в результаті чого велика кількість питань залишаєшся без відповіді, що призводить до неможливості статистичної обробки та інтерпретації результатів

47 of 47

Структура анкети

звернення

організація, яка проводить опитування

важливість проведення дослідження

конфіденційність

Вступна

частина

мета та завдання дослідження

«Паспортичка»

місце проживання

сімейний стан

соціальне походження

стать

освіта

вік

професія

Основна частина

питання-фільтри

напівзакриті

відкриті

закриті

при зміні теми

контактні

буферні

питання-діалоги

альтернативні

з переліком відповідей