Фольклорні мотиви поезії «Ой три шляхи широкії». Усвідомлення власної місії поета. «Мені однаково, чи буду»
ВИД ЛІРИКИ | ОСОБЛИВОСТІ | ПРИКЛАДИ |
ПЕЙЗАЖНА | ВІДТВОРЮЄ КАРТИНИ ПРИРОДИ Й ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНІ НЕЮ | «ГАЇ ШУМЛЯТЬ», «ДОЩ» |
ГРОМАДЯНСЬКА | ВИРАЖАЄ ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ; ВИ- СВІТЛЮЄ СТАВЛЕННЯ ПОЕТА ДО СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ | «ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ», «ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ…» |
ІНТИМНА | ПЕРЕДАЄ ПОЧУТТЯ Й ПЕРЕЖИВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ОСОБИСТИМ ЖИТТЯМ | «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА», «ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ…» |
ФІЛОСОФСЬКА | ПЕРЕДАЄ РОЗДУМИ ПОЕТА ПРО СЕНС ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ | «ЧОМУ Й СКАЗАТИ, САМ НЕ ЗНАЮ…», «КРИЛА» |
ВИДИ ЛІРИКИ
Порахуйте, скільки разів уживає Т. Шевченко слово однаково (однаковісінько).
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні…
Однаковісінько мені…
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві…
Ох, не однаково мені…
приреченість
байдужість
категоричність
біль
крик душі
У поезії «Мені однаково, чи буду…»
Т. Шевченко розкриває перед читачем
свою зболену душу (інтимне), виявляє патріотизм (громадянське) й роздумує про сенс людського життя, його плинність та непередбачуваність (філософське).
МЕДИТАЦІЯ – вірш філософського змісту, у якому автор передає глибокі роздуми про важливі проблеми, інколи глобального значення.
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» (1847)
РІД:
ЛІРО-ЕПОС
РІД
ЖАНР
ІДЕЯ
ТЕМА
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» (1847)
РІД:
ЛІРО-ЕПОС
РІД:
ЛІРИКА
ЖАНР:
ВІРШ-МЕДИТАЦІЯ
ІДЕЯ:
віра письменника в неминучість
повалення царського гніту,
відродження України.
ТЕМА:
відтворення
почуття громадянської
мужності, духовної стійкості
й незламності, відданості
Батьківщині й народові,
роздум поета про важку
долю рідного краю.
ЕПІТЕТИ
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
МЕТАФОРА
ОКСИМОРОН
ЕПІТЕТИ: «люди злії, лукаві»,
«славній Україні»,
«окраденую» (Україну)».
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
МЕТАФОРА: «злії люди Україну присплять».
ОКСИМОРОН: «Малого сліду не покину / На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі»
«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ» (1847)
РІД:
ЛІРО-ЕПОС
РІД
ЖАНР
ІДЕЯ
ТЕМА
Експозиція
Зав’язка
Кульмінація
Розв’язка
«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ» (1847)
РІД:
ЛІРО-ЕПОС
РІД:
ЛІРИКА
ЖАНР:
ВІРШ-МЕДИТАЦІЯ
ІДЕЯ:
засудження влади,
яка руйнує щастя українців,
чинить перешкоди
їх повноцінному життю.
ТЕМА:
відтворення трагічного
життя в Україні,
пов’язаного з тогочасним
суспільним ладом.
Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.
Зав’язка: рідні посадили дерева, кущ калини як обереги.
Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають явори, ясени, тополя, калина.
Розв’язка: «Не вертаються три брати, По світу блукають. / А три шляхи широкії Терном заростають»
ЕПІТЕТИ
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
МЕТАФОРА
ПАРАЛЕЛІЗМ
ПОВТОРИ
ІНВЕРСІЯ
ЕПІТЕТИ: «шляхи широкії»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
МЕТАФОРА: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають»
ПАРАЛЕЛІЗМ: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися. На чужину з України брати розійшлися», «Не вертаються три брати, по світу блукають, А три шляхи широкії терном заростають»
ПОВТОРИ: «покинули… покинув», «посадила…посадила… посадила», «…всихала, повсихали…», «три»
ІНВЕРСІЯ: «покинули… «Три явори посадила сестра при долині»
Зверніть увагу!
По три дерева – ясени й тополі – посадили рідні по крові люди – мати й сестра. Невістка-дружина й дівчина-наречена – по одному. Чи випадково це?
ЯСЕНИ ТА ЯВОРИ – символи чоловічої долі. По три дерева саджають мати й сестра, адже серед трьох рідних братів (синів) не можна вибрати найдорожчого, найближчого. Ясени та явори є провісниками того, що станеться з близькими: не прийнялися три ясени – не приживуться й хлопці на чужині, загинуть, повсихають, як ті явори. ТОПОЛЯ Й КАЛИНА – символи дівочої долі: плаче сестра, зів’яла від туги дівчина, бо не змогла жити без коханого.