ДОПОМОГА ДІТЯМ ТА ПІДЛІТКАМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ЗМІСТ
І. ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ.
ІІ. ОЗНАКИ І НАСЛІДКИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ.
ІІІ. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АДАПТАЦІЮ ДІТЕЙ ДО НОВОЇ ШКОЛИ.
IV. СКЛАДОВІ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
Травматичний стрес – це емоційна реакція людини на важкі події.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає як відкладена та/або затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (короткочасну або тривалу) надзвичайно загрозливого чи катастрофічного характеру.
ЯК СПРАВЛЯТИСЯ ІЗ ЗАТЯЖНИМ СТРЕСОМ ?
У РАЗІ ОДНОМОМЕНТНОЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ПОДІЇ МИ МОЖЕМО ПЕРЕРОБИТИ ЇЇ НАСЛІДКИ НАБАГАТО ПІЗНІШЕ. А ЗА ТРИВАЛОЇ КРИЗИ БЕЗПОСЕРЕДНЄ ПЕРЕЖИВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКА ТРАВМИ ВІДБУВАЮТЬСЯ ОДНОЧАСНО. У ТАКІЙ СИТУАЦІЇ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВОЮ Є ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ. ОСЬ КІЛЬКА НАЙПРОСТІШИХ СПОСОБІВ ЇЇ ЗМІЦНИТИ.
ДОТРИМУЙТЕСЯ РУТИНИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗУЮТЬ, ЩО ЕЛЕМЕНТАРНА ПІДТРИМКА ПОРЯДКУ ДНЯ (ПІДЙОМ В ТОЙ САМИЙ ЧАС, РАНКОВІ РИТУАЛИ ТОЩО) ДОПОМАГАЮТЬ ЗБЕРЕГТИ ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ. ПО-ПЕРШЕ, ЦЕ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ СТРУКТУРУВАТИ ДЕНЬ І ТАКИМ ЧИНОМ ПОСЛАБИТИ ВІДЧУТТЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ЯКЕ СПРИЧИНЯЄ НАПАДИ ТРИВОГИ ЧИ ДЕПРЕСІЇ. ПО-ДРУГЕ, ЗНИЖУЄ ВТОМУ ВІД ПРИЙНЯТТЯ ДРІБНИХ РІШЕНЬ.
ВІДНОВИТЬ ВІДЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ЗНАЧИМОСТІ
ПЕРШЕ, ЩО СТРАЖДАЄ ВІД ТРАВМИ, – ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ. МИ ПОЧИНАЄМО ЗДАВАТИСЯ СОБІ НІКЧЕМНИМИ ТА БЕЗПОРАДНИМИ. ЩОБ ВІДНОВИТИСЬ, МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕХНІКУ ДЕРЕФЛЕКСІЇ.
ЗНАЙДІТЬ ТОГО, КОМУ ГІРШЕ, І ДОПОМОЖІТЬ ЙОМУ
Є ТАКЕ ПОНЯТТЯ – «ЕЙФОРІЯ ПОМІЧНИКА»: КОЛИ ВИ ДОПОМАГАЄТЕ БЛИЖНІМ, МОЗОК ВИРОБЛЯЄ ЕНДОРФІНИ, ВИНАГОРОДЖУЮЧИ ВАС ЗА ДОБРИЙ ВЧИНОК ЕМОЦІЙНИМ ПІДНЕСЕННЯМ. ТОМУ ЯКЩО У ВАС Є МОЖЛИВІСТЬ ЗАЙМАТИСЯ ВОЛОНТЕРСТВОМ - ЗАЙМАЙТЕСЯ.
ПОМІЧАЙТЕ ХОРОШЕ��ТАК, ЦЕ ВАЖКО. НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД ФІКСУЄТЬСЯ У СВІДОМОСТІ ГЛИБШЕ НІЖ ПОЗИТИВНИЙ. ЩОБ БАЧИТИ ПОЗИТИВНІ СТОРОНИ ЖИТТЯ, ПОТРІБНО БУКВАЛЬНО ДОКЛАДАТИ БІЛЬШЕ ЗУСИЛЬ. ВІЗЬМІТЬ ЗА ПРАВИЛО ДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ ТА БЛИЗЬКИМИ НЕ НАЙГІРШИМИ, А НАЙКРАЩИМИ ВРАЖЕННЯМИ ДНЯ. ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ ЗАКОПУВАТИ ГОЛОВУ В ПІСОК. ТАК ВИ ПСИХОЛОГІЧНО ПІДТРИМАЄТЕ ЇХ І СЕБЕ.
ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У ДІТЕЙ
Вікова категорія дітей | Ознаки та симптоми |
Діти молодшого віку (1–6 років) | - Безсилля і пасивність, відсутність звичайних реакцій. - Генералізований страх. - Підвищена збудливість і незібраність. - Пізнавальна плутанина. - Складність говорити про цю подію. - Складність визначати почуття. - Нічні кошмари, інші порушення сну. - Страх розставання і «чіпляння» за близьку людину. - Регресивні симптоми (наприклад, повернення нічного нетримання сечі, втрата мови, рухових навичок). - Нездатність збагнути смерть як неминучість. - Тривога з приводу смерті. - Соматичні симптоми (болі в животі, головні болі тощо). - Посилена реакція на гучні звуки. - «Заморожування» (раптова нерухомість). - Метушливість, нехарактерний плач. - Уникання або тривога у відповідь на конкретні стимули, специфічно пов’язані з травмою, зокрема бачене та фізичні відчуття. |
Вікова категорія дітей | Ознаки та симптоми |
Діти молодшого та середнього шкільного віку (6–11 років) | - Почуття відповідальності та провини. - Повторювана травматична гра. - Відчуття тривоги під час згадування про подію. - Нічні кошмари, інші порушення сну. - Стурбованість щодо безпеки, думки про загрозу. - Агресивна поведінка, спалахи гніву. - Страх почуття болю, травми. - Пильна увага до тривоги батьків. - Ухиляння від школи. - Тривога/турбота про інших. - Поведінкові, емоційні, особистісні зміни. - Соматичні симптоми (скарги на тілесний біль). - Очевидна тривога/страх. - Схильність до усамітнення. - Конкретні пов’язані з травмою страхи, загальні страхи. - Віковий регрес (веде себе як молодша дитина). - Тривога розлуки. - Втрата інтересу до діяльності. - Плутанина думок, недостатнє розуміння травматичних подій. - Відсутність чіткого розуміння явища смерті, причини «поганих» подій. - Прогалини в недостатньому розумінні заповнюються «магічними» поясненнями. - Втрата здатності до концентрації в школі, зниження успішності. - Дивна або незвичайна поведінка. |
Вікова категорія дітей | Ознаки та симптоми |
Підлітки (12–18 років) | - Егоїстичність. - Небезпечна для життя поведінка. - Бунт удома або в школі. - Різкі зміни у стосунках. - Депресія, уникнення спілкування. - Зниження успішності в школі. - Спроба віддалитися і захиститися від почуття сорому, провини, приниження. - Надмірна активність з іншими людьми чи відсторонення від інших із метою врегулювання внутрішнього конфлікту. - Схильність до переживання нещасних випадків. - Бажання помсти, активність, пов’язана з відповіддю на травму. - Порушення сну і харчування, нічні кошмари. |
ОЗНАКИ І НАСЛІДКИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ:
- ПОВНЕ ЗАМИКАННЯ В СОБІ;
- ЗАМИКАННЯ В СІМ’Ї АБО ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ;
- НАМАГАННЯ ВКЛЮЧИТИСЯ В ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА
ТА НЕСПРОМОЖНІСТЬ ЦЕ ЗРОБИТИ ЧЕРЕЗ
НЕАДЕКВАТНЕ СПРИЙНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ.