Поезія� Лесі Українки…�10 клас�

​

І.Франко про Лесю Українку

„Читаючи м'які та рознервовані або холодно резонерські писання сучасних молодих українців і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а притім такими простими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосильна дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну...”.

Неоромантизм

Ознаки:

• Психологізм.
• Емоційно-інтуїтивне пізнання світу.
• Прагнення до повноти буття, сильні пристрасті.
• Спроби поєднати ідеал із життєвою правдою.
• У центрі зображення – яскрава, неповторна особистість, що протистоїть натовпу.
• Увага до загадкового й фантастичного.

«Contra spem spero!» �(“Без надії сподіваюсь!”)

Вірш «Contra spem spero!», написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки «На крилах пісень». Уперше був надрукований у 1893 році. Поезія звучить як гімн боротьби за життя, за світло, за добро.

​

Поштовх до написання

У поєдинку з підступною хворобою, наперекір зловісним "осіннім хмарам" Леся Українка відчула жагучу потребу жити повноцінним життям. Ось чому такою зворушливою радістю струменять рядочки з листа до брата Михайла: "Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати "сізіфовий камінь" догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:

"Я на гору круту крем'яную� Буду камінь важкий підіймать� І, несучи вагу ту страшную,� Буду пісню веселу співать".

​

Аналіз поезії

• Літературний рід: лірика.
• Жанр: ліричний вірш.
• Вид лірики: особиста (філософська).
• Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, не властивих молодій людині, оптимізм за будь-яких життєвих ситуацій.
• Віршовий розмір: анапест.
• Тип римування: перехресне.

​

Лірична героїня

• Змучена хворобою
• Сильна духом
• Спрямована на боротьбу
• Незламна
• Вольова
• Готова йти до перемоги
• Сповнена мрій і сподівань

Алюзія (натяк) в поезії

Міф про Сізіфа, який намагався закотити на гору важкий камінь.

(Фразеологізм “сізіфова праця” безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.)

У поезії лірична героїня утверджує думку, що за будь-яких життєвих обставин не можна складати крил, треба доклалати зусиль і йти до своєї мети.

​

«Стояла я і слухала весну…» (1895)� Цикл : «Мелодії»

Аналіз поезії

• Жанр: Пейзажна лірика
• Ідея: Віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
• Провідний мотив: Любов до навколишнього світу, перемога над собою.
• Особливо Леся Украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. Тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i «слухала весну», яка ïй «багато говорила», спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï.
• Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику. Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань.

​

​

“Слово, чому ти не твердая криця…” (1896)

• Вид лірики: громадянська.
• Провідний мотив: призначення поета й поезії, роль художнього слова в житті народу.
• Лірична героїня – борець, зброєю якого є слово.
• Персоніфікація образного слова: звернення як до живої істоти. Слово – гострий меч та іскриста зброя.
• Віршовий розмір: дактиль.Римування: суміжне.

Криця, також лупа, губчасте залізо — шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, пори й пустоти якого заповнені шлаком. Є продуктом виплавки заліза безпосередньо з руди.

“Мріє, не зрадь!” (1905)�Цикл: “Пісні про волю”

Аналіз поезії

• Жанр: громадянська лірика.
• Провідний мотив: звернення поетеси до мрії (музи), яка дарує їй сили й надію. Головне в житті – це боротися за здійснення найзаповітніших мрій, вірити в перемогу.
• Ідея: уславлення тих, хто не зрадив свою мрію, хто йде до неї, долаючи всі труднощі: “Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра” (афоризм).
• Остання строфа: маніфест неоромантизму.

Підсумок

Тонкий ліризм поезій Лесі Українки захоплює читача. Поетеса вміє зачепити найтонші струни душі, розповісти про свої сподівання й надії, оповиті смутком, так, щоб кожне слово заграло самоцвітами. У її великому серці сплелися воєдино й бажання волі, і любов до життя, і нездійсненні мрії і потім знайшли своє відображення в рядках поезій.