2 of 7

Бриколаж (від фр. Bricolage) дослівно перекладається як «саморобне», «hand made». Мається на увазі створення чогось принципово нового з підручних матеріалів, які зазвичай мають інше спрямування, тобто нове з наявного старого.

Бриколаж - це досить нова освітня технологія. Але спочатку цей термін прижився в багатьох сферах мистецтва та науки.

Основа цієї технології у повторному використанні об’єктів, бо ми беремо те, що під рукою, і використовуємо в іншій якості. Наприклад, у музиці такий процес відбувається, коли грають на ложках, пляшках з водою або пилках. В образотворчому мистецтві яскравий приклад - це колажі з відомих елементів картин або з фотографічних зображень.

3 of 7

Поняття бриколажу швидко прижилося в культурології, соціології та мистецтві. А от в освіту воно увійшло порівняно нещодавно. У 2014 Відкритий університет Великої Британії у своїй щорічній доповіді про інновації в педагогіці виокремив 10 нововведень, які найближчими роками матимуть найзначніший вплив на освіту у всьому світі. Був там і бриколаж, якому експерти дали наступне визначення:

«Бриколаж в освіті – це використання для навчання всього, що завгодно, крім спеціально створених інструментів на кшталт підручників».

Основна ідея полягає в тому, що використання дітьми певних предметів по-різному, а не за їхнім основним призначенням, допомагає розвивати дивергентне мислення. Бриколаж доцільно застосовувати як на уроках, так і в позакласній дяльності, в індивідуальній та проєктній груповій роботі.

4 of 7

Основні принципи бриколажу

Використовувати все, що є під рукою. Так, буквально все! Такий підхід допоможе знаходити неочевидні рішення, а також – розвивати креативність і нестандартне мислення, навчити дітей шукати і структурувати інформацію.

Створювати нове зі старого. Ідеться про принцип повторного використання об'єкта чи предмета. Наприклад, діти можуть створювати аплікації з пластмасових кришечок, іграшки зі старого одягу, декор з пластикових пляшок тощо. Такий підхід розвиває творчість та екологічне мислення.

Мислити нестандартно. Поєднати можна фактично будь-які предмети. Навіть якщо на перший погляд здається, що поєднати їх неможливо.

5 of 7

На уроках історії можна запропонувати учням глибше зануритися в конкретну епоху, аби краще зрозуміти твір, його героя або історичного діяча. Учні можуть знайти в інтернеті різноманітні зображення, повʼязані з конкретним часом: одяг, інтерʼєр, види міста тощо. Також можна пошукати інформацію щодо особливостей мовлення людей потрібної нам епохи, їхніх звичаїв, уподобань. Потім, поєднавши всі ці дані, школярі ніби створюють образ героя / історичного діяча.

6 of 7

Іще один варіант – створити щось нове зі старих інфопродуктів. Тобто обʼєднати зображення, анімації, відео, тексти аби створити проєкт на задану тему. Звісно, все це потрібно осучаснити та підігнати під свої потреби.

7 of 7

Найголовніше завдання –спонукати учнів до нестандартних рішень і підтримувати всі їхні творчі пориви.

Поради для ефективної роботи

Не проектуйте – просто створюйте.

Перш ніж почати працювати, доберіть максимум предметів, матеріалів та інструментів для роботи.

Будьте наполегливі та не бійтеся поєднувати непоєднуване.

Відкидайте очевидні рішення.

Не бійтеся вигадувати нові функції для звичних предметів.

Якщо щось не вдається, то можна просто почати заново.