1 of 31

1

Провідні держави світу в міжвоєнний період

Німеччина в міжвоєнний період.

2 of 31

3 of 31

4 of 31

5 of 31

Знати, уміти та розуміти:

  • зміст понять: державне регулювання економіки, тоталітаризм, нацизм (націонал-соціалізм);
  • хронологічні межі доби існування Веймарської республіки, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині;
  • сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;
  • світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.
  • встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із боротьбою за становлення тоталітарного режиму в Німеччині;
  • виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
  • охарактеризувати добу Веймарської республіки і нацистський режим у Німеччині;
  • порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами Німеччини; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;
  • встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарного режиму в Німеччині;
  • висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Адольфа Гітлера

6 of 31

1. Листопадова революція.

7 of 31

  • Глибоке розчарування.
  • Усі жертви, загибель понад 2 млн осіб, голод, труднощі виявилися марними
  • Назрівав соціальний вибух.

8 of 31

9 of 31

Хід революції

  • Наприкінці жовтня 1918 р. команди німецьких військових кораблів відмовилися вступити в бій з британською армадою.
  • 9 листопада 1918 р. Німеччину проголосили республікою
  • Січень 1919 р. «спартаківці» організували в Берліні заколот проти уряду. Чотириденні бої закінчилися поразкою комуністів. К. Лібкнехта і Р. Люксембург було вбито.
  • У сер. квітня комуністи захопили владу в Баварії й проголосили там «радянську республіку» (ліквідовано)

10 of 31

2. Становлення Веймарської республіки

11 of 31

Веймарська конституція

  • 1919 р. у м. Веймарі було прийнято конституцію, у якій сформульовано засади демократичного розвитку федеративної країни, що складалася з 18 земель.
  • Президентом Німеччини обрали Ф. Еберта.
  • Почались серйозні політичні проблемами.

12 of 31

�Рада народних уповноважених - революційний уряд Німеччини�

13 of 31

Політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією

14 of 31

Баварська радянська республіка

1919

Капповський путч

1920

Масові виступи робітників в Саксонії та Тюрінгії

1923

Збройне повстанні в Гамбурзі

1923

Внутрішня нестабільність Веймарської республіки

🙙

15 of 31

Економічні проблеми Веймарської республіки

Великі людські втрати

Виплата репарацій

Падіння довіри до національної валюти та держави

Окупація Францією Рурської області

Відмова від підвищення податків

інфляція

Банкноти у двадцять

і сто міліардів марок

🙙

16 of 31

🙝

17 of 31

Зародження нацистської партії

  • Націонал-соціалістська робітнича партія Німеччини (НСДАП) стала центром усіх фашистів (1919 р. , до 1920 р. вона називалася Робітнича партія Німеччини).
  • Лідер партії - Адольф Гітлер. У 1923 р. нацисти намагались організувати заколот у Баварії («пивний путч»), але зазнали поразки.
  • Все керівництво НСДАП ув`язнили. Саме у в`язниці Гітлер написав книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба"), в якій виклав основні програмні положення фашистського руху в Німеччині.

18 of 31

3. Вплив світової економічної кризи на політичне життя в країні

19 of 31

Наслідки війни

  • Німеччина друга після США країна, яку охопила «Велика депресія».
  • Болісно переживала наслідки поразки у війні, була ослаблена територіальними й економічними статтями Версальського договору, внутрішньою політичною боротьбою.
  • Сприятливе середовище для економічної кризи.
  • Банки, біржі, заводи та підприємства закривалися
  • Швидкими темпами зростало безробіття.

20 of 31

Дії держави:

  • Введено державне регулювання економіки.
  • Наслідком мілітаризації економіки стало скорочення безробіття.
  • Нацисти сприяли одержавленню сільського господарства: було створено «Державний продовольчий фронт», який контролював виробництво, ринки збуту й ціни на продукцію.
  • Подолання «Великої депресії» відбувалося за рахунок контролю нацистської держави над економікою й прискорення переозброєння.

21 of 31

4. Політичне й економічне підґрунтя приходу до влади нацистів

22 of 31

Робота з поняттями

  • Націонал-соціалізм (скорочено — нацизм) — ідеологія й практика по­літичного тоталітарного руху, що сформувався в Німеччині й Австрії після Першої світової війни та ґрунтувався на ідеях німецького експансіонізму та реваншизму, фюрерства (вождизму), екстремістського націоналізму, ксенофобії, антисемітизму та «вищості арійської раси». Після поразки Німеч­чини в Другій світовій війні націонал­соціалізм був засуджений Нюрнберзьким міжнародним трибуналом, як злочин проти миру й людства.

23 of 31

Встановлення нацистської диктатури

1933р.

Право видання законів, які суперечили конституції 1933р.

Заснування таємної поліції – гестапо.

Заборона всіх партій, крім НСДАП ( 1933р.)

Мілітаризація економіки

Загальна трудова повинність ( 1938р.)

1934р. – Гітлер отримав повноваження президента

1934р.- ліквідація ландтагів

🙙

24 of 31

СТРУКТУРА ВЛАДИ В НАЦИСТСЬКІЙ НІМЕЧЧИНІ

ФЮРЕР

Вермахт

( армія )

НСДАП

( партія )

Рейхсканцелярія

СА

(штурмові загони)

СС

(загони охорони)

СД

(служба безпеки)

Гестапо

(таємна поліція)

25 of 31

Програмні засади нацизму:

  • відновлення могутності Німеччини шляхом об'єднання всіх німців;
  • утвердження панування Німецької імперії в Європі, головним чином на слов'янських землях;
  • очищення німецької території від «інородців», перш за все євреїв;
  • ліквідація парламентського режиму, заміна його відповідною німецькому духу вертикальною ієрархією, при якій воля народу уособлюється в особі вождя, який наділений абсолютною владою;
  • звільнення народу від диктату світового фінансового капіталу і всебічна підтримка дрібного та ремісничого виробництва, творчості осіб вільних професій.

26 of 31

ІДЕОЛОГІЯ

нацизму

Націоналізм

Антисемитизм

Пангерманізм

Расизм

Панування арійської раси

"Drang nach Osten»

🙙

27 of 31

Політика антисемітизму

  • Антисемітизм – одна з форм національної та•релігійної нетерпимості, во­роже ставлення до євреїв. Найогидніших форм державний антисемітизм набув у тоталітарних країнах.
  • Євреям було заборонено займатися громадськими справами, викладати в школах і університетах, практикувати лікарями, стоматологами і юристами, в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки й усім жінкам дописували ім'я Сара, а чоловікам - Ізраїль.
  • У квітні 1933 р. НСДАП закликала до бойкоту єврейських магазинів і фірм.
  • В ніч з 9 на 10 листопада 1938 р. нацисти влаштували різню, що увійшла в історію як «кришталева ніч» та примусили євреїв сплатити контрибуцію в 1 млрд марок

28 of 31

Політика геноциду гітлерівського уряду

  • Геноцид – повне або часткове знищення національної, етнічної, расової, релігійної групи людей.
  • Проведення автаназії ( до 1941р. – 70 тис.чол);
  • Примусова стерилізація

( 1934 – 1939рр.- 320тис.чол);

  • Створення спеціальних закритих районів – гето.
  • Створення концентраційних таборів ( Дахау ).

29 of 31

Сутність нацизму

30 of 31

Результати нацистської політики

31 of 31

Домашнє завдання

  • Опрацювати § 10 с. 104
  • Пегрелянути відео «Адольф Гитлер, Диктатори» https://www.youtube.com/watch?v=CWQSK1FIz4w&ab_channel\