ІСТОРІЯ ЯК БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ У ФОРМУВАННІ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ НУШ

Підготував: консультант

ТКМЦНОІМ Андрій Вівчар

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Освітні профілі формуються закладами освіти шляхом вибору, що здійснюється здобувачами на основі аналізу власних потреб, готовності,�уподобань та зацікавлень за сприяння педагогічної спільноти, що формує відповідні пропозиції змісту, підходів та методів організації освітнього�процесу, зумовлені її баченням та спроможністю, очікуваннями батьків та�громад, запитами засновників та суспільних пріоритетів.

МЕТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

• Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між світовими, загальноукраїнськими та локальними процесами; усвідомлення своєї належності до української нації як частини європейської спільноти; формування української громадянської ідентичності як належності до України, активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права.

ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ЦИКЛАМИ�

• 3. Профільний (проблемно-тематичний) курс історії в 10 і 11–12 класах покликаний узагальнити і систематизувати знання, розуміння і вміння з історії та громадянознавства, набутих раніше. На профільному рівні пропонується два варіанти навчання:
• єдиний загальноосвітній україноцентричний курс історії, обов’язковий для всіх учнів 10 і 11–12 класів; 
• низка профільних історичних спеціальних курсів для поглибленого і проблемно-тематичного вивчення окремих історичних питань.

​

Організація профільної освіти породжує проблему викладання кожного курсу відповідно до профілю, що повністю відповідає принципу цілісності освіти. Історія відіграє визначальну роль в розвитку особистості та застосовується в багатьох сферах людської життєдіяльності, формує всебічно розвиненого громадянина, який здатний і вміє відстояти свою позицію. Тому вивчення історії має великі можливості щодо формування професійних інтересів школярів в умовах закладу загальної середньої освіти.

​

• В Концептуальних засадах зазначено, що для профільної освіти історичного спрямування найбільш затребуваними стануть спеціальні курси, такі як: історична географія; локальна/регіональна історія; інтелектуальна історія; історія культури; історія етнічних та/або релігійних громад; історія й досвід виживання/протистояння тоталітарним режимам, імперіям, під час війн; історія політичних і правових учень, історія державотворення та ін. Для профілів інших спрямувань будуть необхідними спеціальні курси, пов’язані з історією наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження довкілля, повсякдення та ін.

​

Концептуальними засадами реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти (Далі – Концептуальні засади) пропонується у профільній школі запровадження поряд з єдиним загальноосвітнім україноцентричним курсом історії низки історичних спеціальних курсів. Основне їхнє завдання – забезпечити поглиблене вивчення як актуальних (суспільно значущих за нинішніх обставин) історичних подій, явищ і процесів, так і проблематики-тематики, зорієнтованої на потреби ринку праці, скажімо, проблем-тем, що відображують історію тієї чи іншої галузей виробництва.

​

Розподіл навчального часу між освітніми компонентами і роками навчання (додаток 23 Державного стандарту профільної середньої освіти

Гуманітарний профіль у профільній школі – це спеціалізований напрям навчання в старших класах (академічних ліцеях), орієнтований на вивчення суспільства, людини, культурних процесів, мов та мистецтв, з поглибленим вивченням предметів, як-от історія, українська мова та література, іноземні мови, право, філософія, журналістика, психологія, мистецтвознавство. Він готує до гуманітарних та соціальних професій, розвиваючи комунікативні навички та емпатію, а вибір предметів залежить від інтересів учнів та можливостей ліцею.

Основний зміст профілю пов’язаний з поглибленим вивченням історії України, Європи, світу та вивчення історії права і правознавства. Обов’язково-вибірковими для формування профілю є такі предмети як суміжні історичні дисципліни, права людини, критичне

мислення.

ГУМАНІТАРНИЙ ПРОФІЛЬ ВІДКРИВАЄ ШЛЯХ ДО ТАКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Юрист: Працює в юридичних фірмах, державних органах, правоохоронних органах, займається консультуванням, представництвом клієнтів у суді.

Історик: Працює в архівах, музеях, науково-дослідних інститутах, викладає у вищих навчальних закладах, займається науковою діяльністю.

Політолог: Аналізує політичні процеси, працює в політичних партіях, громадських організаціях, аналітичних центрах.

Викладач історії та права: Працює в школах, коледжах, університетах.

Музейний працівник: Займається збереженням та популяризацією історико-культурної спадщини.

Архівіст: Працює з архівними документами, займається їх збереженням та опрацюванням.

Журналіст: Висвітлює історичні події, політичні процеси, соціальні проблеми.

Менеджер: Займається управлінням персоналом, проектами, організаціями.

Соціолог: Досліджує соціальні явища, проводить опитування, аналізує дані та розробляє соціальні проекти.

Консультант: Надає консультації з питань управління персоналом, організаційного розвитку, соціальної політики.

Державним стандартом передбачено, що у першому семестрі 10 класу

вивчаються однакові для усіх профілів навчальні предмети / інтегровані

курси обов’язкового освітнього компоненту за пропонованими МНП.

Обов’язковий компонент профільної історичної освіти обсягом 2 год. на тиждень може викладатися як у вигляді двох окремих предметів –«Історія України» і «Всесвітня історія», так і відповідного інтегрованогокурсу («Історія»). У тому чи тому випадку розподіл змісту між класами передбачає вивчення:

​

– у 10-му класі історії України і всесвітньої історії з 1914 по 1945 рр.;

​

– у 11 класі хронологічні рамки історії України охоплює 1945 р -

початком 90-х років і початком доби незалежності України, а всесвітня

історія - період з 1945 до 90-х років ХХ ст.;

​

– у 12 класі – обидва предмети охоплюють період - 90-ті рр. ХХ ст. –

перша чверть ХХІ ст. з виділенням годин на узагальнювальне повторення,

підготовку учнів до ЗНО/НМТ.

Обовʼязковий освітній компонент за гуманітарним профілем містить також такі навчальні предмети/інтегровані курси поглибленого рівня, та спеціальні курси (модулі) для яких розробляються модельні навчальні програми. Розподіл їх за роками навчання може бути таким.

Головна роль в профілі належить інтегрованим курсам «Історія» (або інтегрований курс «Історія України, Європи, світу» та «Історія держави та права. Правознавство».

​

Метою навчання історії на профільному рівні освіти є: формування в учнів свідомого громадянства, розуміння основ всесвітнього історичного процесу, зокрема у правовому контексті, набуття глибоких знань з історії, критичного мислення, аналітичних й дослідницьких навичок, а також підготовка до подальшого навчання у вищих закладах освіти за історико-правовим напрямом.

​

На достатньому рівні учні гуманітарного профілю можуть за бажанням вивчати такі предмети/курси.

Вибірковий освітній компонент компонент закладений у Державному

стандарті профільної освіти через компетентнісний потенціал освітніх

галузей, ціннісні орієнтири, і реалізується в гуманітарному профілі

насамперед через предмети /курси за такою логікою: 10 клас (другий

семестр) – знайомство учнів з усім спектром історичного/правового знання

для усвідомленого продовження опанування освітою даного профіля; 11 клас

– курси створюють можливість для учнів поступового поглиблення уявлень

про майбутню професійну діяльність за профілем; 12 клас – курси дають

змогу поглибити уявлення про актуальні проблеми історичного і правового

знання і підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Серед вибіркових історичних курсів гуманітарного профілю можна визначити такі:

​

Археологія,

​

Музеєзнавство,

​

Допоміжні історичні дисципліни,

​

Історична географія,

​

Історія повсякдення,

​

Мікроісторія,

​

Усна історія,

​

Історія дипломатії,

​

Історія військової справи,

​

Міжкультурна комунікація,

​

Проєктна діяльність.

10 клас

Серед вибіркових історичних курсів гуманітарного профілю можна визначити такі:

​

Історія культури,

​

Історія релігій світу,

​

Історія філософської думки,

​

Історія в особах,

​

Історія наукових винаходів,

​

Історія моди,

​

Локальна і регіональна історія,

​

Історія України й українства у світі.

11 клас

Серед вибіркових історичних курсів гуманітарного профілю можна визначити такі:

​

Медіаграмотність,

​

Опір тоталітарним та імперським режимам, протистояння насильству та агресії,

​

Історія спорту,

​

Історія світового кінематографу,

​

Історія Європейського Союзу,

​

Історія моди.

12 клас

Окрім цього, учні мають змогу опанувати курсами не обов’язково пов'язаними з профілем, але є дуже важливими з погляду майбутньої професійної діяльності. Вони можуть відвідувати проєктні заняття, гуртки,

клуби, що забезпечують освітні потреби здобувачів освіти. Серед курсів поза профілем у цьому контексті бажаними є:

1) Інформатика і штучний інтелект в історичних і правових

дослідженнях і професійній діяльності.

2) Ефективна комунікація та співпраця.

3) Креативність та вирішення проблем.

4) Емоційний інтелект і самоорганізація.

5) Лідерство та прийняття рішень.

6) Розпізнавання упереджень, стереотипів та маніпуляцій.

7) Ефективна комунікація та активне слухання.

8) Креативність та нестандартне вирішення проблем.

9) Як вести конструктивний діалог і уникати конфліктів.

10) Основи публічного виступу.

11) Тайм-менеджмент і планування.

12) Прийняття рішень.

13) Етика та мораль у сучасному світі.

ПЕРШИЙ ІНДИКАТОР

Відповідно перед вчителями історії на даному етапі стоїть ключове завдання забезпечення можливості учням мати вибір спеціальних курсів, їх має бути достатньо і вони мають бути цікавими, практичними, дієвими. Новий Закон України “Про освіту” дозволяє використання в освітньому процесі авторських програм з історії. Наявність та використання таких програм закладом освіти свідчить про потенціал до реалізації гуманітарного профілю закладом, можливості пошуку та впровадження нових шляхів, методів та механізмів досягнення освітніх цілей.

Тому цей індикатор необхідно не тільки враховувати а й посилено над ним працювати. Вчителям історії спільно із адміністрацією закладу потрібно залучити розробників, експертів та колег із зовні та згенерувати певну кількість авторських освітніх програм та спеціальних курсів. Бажано щоб їх було більше двадцяти для гарантування можливості вибору для учнів.

​

ДРУГИЙ ІНДИКАТОР

Другим індикатором є відповідність матеріально-технічного забезпечення гуманітарного профілю у даному закладі. Тут педагогам спільно з адміністрацією закладу освіти необхідно зробити дії для забезпечення процесу викладання курсів демонстраційним, лабораторним, дидактичним, мультимедійним, комп’ютерним, програмним обладнанням, доступом до мережі Інтернет, електронних бібліотек тощо. Поетапно спланувати наповнення історичного, правового кабінету роздатковими матеріалами, підручниками, посібниками, історичними картами.

​

ТРЕТІЙ ІНДИКАТОР

Третім індикатором є активність вчителів. Участь вчителів у міжшкільних, регіональних, всеукраїнських, міжнародних освітніх, наукових, дослідницьких та інших заходах, їх постійне прагнення до самовдосконалення, пошуку інновацій, пропагування власних досягнень, здатність навчатися протягом усього часу роботи за професією.

​

ЧЕТВЕРТИЙ ІНДИКАТОР

Четвертий індикатор - наявність дієвих угод співпраці з стейкхолдерами з питань розвитку та функціонування гуманітарного профілю. Вчителям історії потрібно зробити моніторинг щодо можливості залучення політиків, науковців, істориків, юристів, ветеранів війни, представників галузевих підприємств, установ, університетів, громадських організацій до процесу становлення гуманітарного профілю. Після здійснення моніторингу запропонувати адміністрації закладу підписати угоди із такими стейкхолдерами, організувати з ними зустрічі, налагодити дієву співпрацю.

П’ЯТИЙ ІНДИКАТОР

П’ятий індикатор здійснення складної розмови з батьками та учнями щодо їх інтересу для вибору гуманітарного профілю, які переваги на них чекають, що це їм дасть при вступі у вищий заклад освіти та у подальшому житті. Тут у першу чергу слід враховувати довгострокові інтереси дітей та їх батьків.

​

ШОСТИЙ ІНДИКАТОР

Шостий індикатор полягає у тому, що навчання в умовах гуманітарного профілю передбачає допрофільну підготовку, яка реалізує завдання розвиту пізнавального інтересу до суспільних наук, необхідності опанування історії, права, громадянської освіти в сучасному світі для особистісного розвитку, вироблення цілісного світогляду, уміння формувати й висловлювати власні думки, переконливо аргументувати їх.

​

СЬОМИЙ ІНДИКАТОР

Сьомий індикатор розвиток технології формування індивідуальних освітніх траєкторій навчання. Через індивідуальну освітню траєкторію реалізується принцип варіативності навчання, тобто педагог спільно з адміністрацією має забезпечити учням можливість вибирати профіль, предметні курси за вибором, курси загальнокультурного розвитку, гуртки, платні послуги, індивідуальні консультації, послуги додаткових освітніх ресурсів, які може надати заклад по гуманітарному профілю, олімпіади, творчі, дослідницькі роботи, проєкти, наукові конкурси, практика в установах та громадських організаціях відповідного напрямку.

​

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ СТАВИТЬ ВЧИТЕЛІВ ПЕРЕД НЕОБХІДНІСТЮ ЗДІЙСНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ РОБОТИ ЩОДО ЙОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТА ДЛЯ ГАРАНТУВАННЯ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЯКІСНОГО ОВОЛОДІННЯ СУСПІЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ, ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ В ЖИТТІ ЗАВДЯКИ ОБРАНОМУ ПРОФІЛЮ�