Реставраційне проектування та документування
Кафедра декоративно-прикладного мистецтва
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЗАКАРПАТСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ
Виконала студентка
4 курсу Реставрація:
Грешко С.
Викладач: КЛІСА К.
УЖГОРОД 2025
Ікона “Різдво Пресвятої Богородиці” 1808 рік.
До реставрації
Назва : Різдво Пресвятої Богородиці. Орієнтовна дата створення — 1808 рік, ім’я автора невідоме. У центрі композиції зображені дві фігури: зліва — святий Йоаким, справа — свята Анна, а над ними, у центрі, — маленька Марія.
Дерев’яна основа зазнала ушкоджень через деревоїдного шкідника — шашеля.
Опис лицевої сторони :
Картуш обрамлений різьбленням з рослинними мотивами.
Робота перебувала у “реставрації”, оскільки частина зображень була вимита від забруднень, а також у ділянках переписів було знято забруднення, внаслідок чого частково пошкоджено написи, виконані чорною фарбою. У деяких місцях простежуються чіткі перемиви фарбового шару.
До реставрації
Між дошками була вставлена паловка, яка деформувалася внаслідок скріплення. Вона має численні втрати та пошкодження по краях, зокрема торочення ниток, а також значне осипання левкасу з фарбовим шаром в місцях контакту з паловкою та основою.
На поверхні основи зафіксовано численні отвори від жуків деревогризів, особливо на центральній дошці. У кількох місцях чітко видно завершення дерев’яних тиблів.
На зображенні святого Йоакима зафіксовано значні осиплення левкасу та живопису — зокрема втрати помітні на чолі, волоссі, одязі, в зоні з’єднання дошок, а також у нижній частині дошки. У фігурі святої Анни спостерігаються суттєві втрати у нижній частині обличчя, руках, одязі та верхній частині німба. Також наявні пошкодження з втратою левкасу в центральній частині гілок і у верхній частині квітки білої лілії, а зліва від неї видно механічні пошкодження.
До реставрації
Опис тильної сторони:
Основа складається з трьох дерев’яних дошок. Між першою та другою дошкою наявна вузька вставка 1,5 см, яка, ймовірно, слугувала для їх з'єднання. Також можливо, що дошки скріплювалися за допомогою тиблів. Авторські пізні клапани не збереглися, залишилися лише сліди від тиблів.
Розміри:
До реставрації
Усі три дошки з'єднані пізнішою дерев’яною конструкцією, яка закріплена до авторського шару металевими шурупами. Первісна система скріплення, ймовірно, була дерев’яною, але наразі втрачена. Про її наявність свідчать світлі сліди від старої конструкції.
Між першою та другою дошкою вставлено тонку дерев’яну планку товщиною 1,5 см. Частина дерев’яних тиблів, які використовувались для фіксації, збереглася частково.
Також фрагмент лівого верхнього кута, ймовірно, був навмисно обрізаний автором, можливо, для встановлення якоїсь конструктивної деталі.
На дошках присутні незначні отвори від жуків деревогризів, а також стійкі забруднення. Уздовж країв видно численні плями різного походження. У місцях, де залишилися тиблі, спостерігаються тріщини авторської деревини.
У верхній частині зафіксована тріщина довжиною 7,5 см, у правій частині середньої дошки — 2 см, а також ще одна тріщина завдовжки 7 см у правій верхній частині.
До реставрації
На дошках присутні незначні отвори від жуків-древогризів, а також стійкі забруднення. Спостерігаються пошкодження левкасу та авторського живопису, у зв’язку з чим робота осипалась. Для зміцнення лицевої сторони було застосовано натуральний 7% кролячий клей вторинний шпатель та ватні тампони.�Проведено зондажі для зняття стійких нерівномірних забруднень з метою відкриття авторського живописного шару.
Під час реставрації
Після тривалого періоду експозиції робота почала осипатися, тому ми повторно укріпили її поверхню. Далі перейшли до ґрунтування: спочатку на ділянки втрат наклеїли шматочки марлі, а потім нанесли левкас. Це було зроблено для того, щоб шар левкасу міцніше тримався на поверхні. Потім ми перейшли до ґрунтування втрат на живописному шарі ґрунтовкою, а також заповнили цією ґрунтовкою отвори від жуків-деревогризів.
Під час реставрації
Під час реставрації
Під час реставрації
Далі поверхню левкасу обережно пошліфували, а забруднення вимили слабким мильним розчином. А під кінець покрили сатиновим лаком.