ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

У XVI – XVII СТ.

​

історія України, 8 клас

Церковне життя XVI ст.

Християнська Церква

Католицька Церква

• Штаб у Римі (Ватикан)
• Керівник – Папа Римський
• Багата Церква (феодал – землі, селяни, містяни
• Високі податки (продаж індульгенцій)
• Втручання у світські справи
• Заборона інших думок

ПРОТЕСТАНТСЬКА Церква

• Проти католицької церкви
• Людина повинна сама спілкуватися з Богом рідною мовою
• Дешева церква
• Кошти на задоволення своїх потреб (матеріальних та духовних)
• 1519 р. – М. Лютер (Німеччина), Кальвін (Швейцарія), соціанська, арінська

Наслідки: частина вірян переходять у протестантські церкви�Здійснюється переклад Біблії рідними мовами (до цього латинська)

Засоби: створення освітніх закладів колегіумів (монаших – ієзуїтських), які давали якісну освіту

Інквізиція: суди, які виносили вироки єретикам – тим, хто відступив від католицької віри.

Заборона протестантських книг

Запровадження григоріанського календаря 1582 р.

1. СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В XVI СТ.

1573 р. - православна церква формально визнана рівноправною, мала урядові «вольності та привілеї».

АЛЕ:

1) Вищих церковних посадовців призначав король. В Польському королівстві й Великому князівстві Литовському існувало право патронату, або «право подавання» - призначення на митрополичу та єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Становище церкви погіршилося після Люблінської унії. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші.

2) Державні та світські особи постійно втручалися в церковні справи: судили священників, не призначали настоятелів, щоб самим отримувати доходи з церковних маєтків, обкладали церкву високими податками..

Хрестовоздвиженська церква,

місто Луцьк. Сучасний вигляд

Магнати й щляхта користувалися правом патронату щодо православних церков і монастирів. Вони мали право власності на засновані ними церкви й монастирі в своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». У зв’язку із цим життя церковної громади зале-жало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями як своєю власністю: закладали, обмінювали, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

ПАТРОНАТ – право опіки заможних осіб над церквами і монастирями,

які вони засновували чи підтримували.

3) Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицького, повинно було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов'язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ставилися до православ'я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.

4) Перехід української православної шляхти до римо-католицької церкви.

4) Ускладнення становища української православної церкви зовнішніми обставинами.

• Календарна реформа папи Григорія ХІІІ 21 лютого 1582 року Впровадження нового григоріанського календаря замість юліанського. Мета реформи: подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в 16-17 ст. становило 10 днів. Православна церква України й досі дотримується юліанського календаря.
• Ослаблення впливу Вселенського (Константинопільського) патріарха через захоплення турками-османами Константинополя.
• 1589 р. - визнання Московського патріархату та надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі.

1. Становище православної церкви в XVI ст.
2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в  Україні.
3. Церковні братства.

ПЛАН

ДАТИ І ПОДІЇ

1542 р. — створення у Львові Благовіщенського  церковного православного братства

1544 р.  — створення Миколаївського церковного православного братства у Львові 

1556-1561 pp. — на Волині українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє 

1564 р. — початок діяльності єзуїтів у Польщі

21 лютого 1582 р. — впровадження григоріанського або нового календаря

папою Григорієм ХІІІ

1586 р. — затвердження статуту Львівського братства антіохійським патріархом Йоакимом

1586 р. — заснування у Львові Успенського ставропігійного братства та братської школи

1589 р. — визнання Московського патріархату та надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі

1591 р. – видання друкарнею Львівського братства «Адельфотеса» - підручника

церковно-слов'янської та грецької мов

Криза української православної церкви у XVI ст.

Вплив Реформації

Створення та діяльність братств

Організація

та виникнення уніатської церкви (1596)

3 шляхи покращення становища української православної церкви

Діяльність магната Василя-Костянтина Острозького (кінець XVI – початок XVII ст.)

ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

Герб князів

Воронецьких

ВИСНОВОК. Можемо доказати, що князь Лев Воронецький був меценатом пра-вославної церкви.

Меценат – особа, яка надає безкоштовну благодійну допомогу.

ВИСНОВОК. Цей уривок доказує, що право патроноту впливало негативно на розвиток православної церкви в 16 ст., так як пан, тобто шляхтич мав право призначити будь-кого із власних слуг священником, незважаючи на освіту чи виховання.

ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

ВИСНОВОК. Цей уривок доказує, що діти православних переходили у католицизм з метою отримання освіти та кар'єри. Відомо, що Януш за сприяння свого батька кілька років перебував при дворі імператора Священної Римської імперії. Очевидно це і вилинуло на його погляди.

2. РЕФОРМАЦІЙНІ ТА КОНТРРЕФОРМАЦІЙНІ РУХИ В  УКРАЇНІ.

РЕФОРМАЦІЯ — суспільно-політичний антикатолицький рух ХVІ - ХVІІ ст., спрямований проти католицької церкви за її переоблаштування.

Реформаційний рух поширився в Європі в ХVІ ст. і поклав початок новому напрямку хрис-тиянського вчення – протестантизму. Із середини ХVІ ст. ідеї Реформації та протестантизму в Україні швидко поширили шляхетська та магнатська молодь, яка навчалася в європейських університетах, європейські ремісники, митці, учителі й лікарі, котрі поселялися в містах, у маєтках шляхти.

Протестантські напрямки в Україні (від 30—40-х рр. ХVІ ст.)

КАЛЬВІНІЗМ. Одним із таких вчень був кальвінізм. Засновник вчення Жан Кальвін вва-жав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадли-вими й накопичувати багатства. Не набув прихильників у народі. Створено близько 100 протестантських общин, до яких входили передусім представники шляхти, у тому числі таких родин, як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі. На території України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам.

СОЦІАНСТВО. Теоретик — Фавст Соціан: сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу Ісуса Христа, неприйняття ікон у богослужінні, необхідність ліквідувати смертну кару. Соціани відкривали школи, друкарні, поширювали літературу; їхніми покровителями виступали князі, посадовці.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — напрямок у протестантизмі, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Реформація НЕ найшла підтримки в українських землях.

​

Основний здобуток Реформації – це:

1. Перепис і створення Пересопницького Євангелія в 1556-1561 рр. в місті Пересопниця живою мовою українського народу.
2. Збільшення кількості шкіл та появі закладів, які надавали середню й вищу освіту.
3. Поширення практики підтримки церкви і нагляду за нею братствами – об'єднаннями прихожан.

Заради свого захисту католицька церква організувала контрреформаційний рух. Порятунок католицизму його учасники вбачали в перебудові й пристосуванні до нових настроїв та умов життя. Найдієвішим захисником католицької церкви став орден єзуїтів.

Єзуїти (від латин. Jesus — Ісус) — члени католицького чернечого ордену, заснованого в 1534 р. Статут затверджено папою римським 1540 року.

Єзуїти згуртували навколо себе значні інтелектуальні сили. Їхніми головними засобами були написання й друкування книг, проголошення натхненних проповідей, переконування людей у приватних бесідах; . засновання шкіл й колегіумів, у яких молодь могла здобути добру освіту.

Єзуїти все більше спрямовували свої зусилля проти православ’я.

Рівень освіти, який надавали єзуїтські навчальні заклади, приваблював українських магнатів і шляхти-чів як із протестантських, так і з православних сімей. До того ж їх випускники мали можливість поглиб-лювати освіту в європейських університетах.

Але разом із знаннями педагоги-єзуїти прищеплювали молодим людям зневагу до рідної культури та віри, усіляко переконували перейняти католицьку віру, польські культуру й мову.

КОНТРРЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ

НАПРЯМКИ КОНТРРЕФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Від 1569 р. на українських і білоруських землях діє єзуїтський орден, представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення.

Від 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій — навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.

Поширюються ідеї об’єднання (унії) православної та католицької церков, які знаходять підтримку як серед католицького, так і серед православного духівництва.

3. ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА

СТАВРОПІГІЯ  — автономна (незалежна) православна церковна одиниця, яка під-порядковується не місцевим ієрархам, а безпосередньо патріарху й користується спеціальними правами.

ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА  — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, що створювалися православними міщанами при церковних парафіях України в  XV—XVII  ст.

1591 р. – видання друкарнею Львівського братства «Адельфотеса» - підручника церковнослов'янської та грецької мов

1542 р. — створення у Львові Благовіщенського  церковного православного братства

1544 р.  — створення Миколаївського церковного православного братства у Львові 

1586 р. — затвердження статуту Львівського братства антіохійським патріархом Йоакимом

1586 р. — заснування у Львові Успенського ставропігійного братства та братської школи

За правом ставропігії Львівське братство безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право зверхності перед іншими братствами та контролю над духовенством.

Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров..

Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків, що утримувалася коштами братчиків.

Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах

Фрагмент привілею Львівському

Братству антіохійським патріархом

Йоакимом

Львівські братчики.

Аматорський малюнок

Сторінка статуту Львівської братської школи, 1587 р.

Православні

Папа Римський

Католицькі священники

Речі Посполитої

• отримання привілеїв як католицька церква;
• захист від братств;
• підняття авторитету православної церкви;

• прискорена полонізація – перехід до католицької віри;

​

​

• організація хрестового походу проти Османської імперії;
• збільшення надходів до казни Папи Римського

​

Кінець XVI - перша половина XVII століття - виникнення та розвиток полемічної літератури. Полеміка - це … .

1596 рік - Берестейська унія. Створення уніатської церкви. Перший митрополит уніатської церкви Михайло Рогоза.

1613- 1637 рр. - митрополит уніатської церкви Йосиф Рутський. Курс на примирення “Русі з Руссю” (1621)

1615 р. - Створення Богоявленівського братства у Києві. Заснування братської школи.

1620 рік - вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним до Києвського Богоявленівського братства.

1620 р. - Обрання митрополитом Йова Борецького.

​

​

1

Петро Скарга - «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем» (1577)�Герасим Смотрицький – “Ключ Царства Небесного” (1587)�Мелетій Смотрицький – “Тренос” (“Плач”) – (1610)�Іван Вишинський – “Послання до єпископів”

Козаки підтримали православну церкву = кошти + військова оборона =

1620

• вступ до Київського братства Війська Запорозького
• відновлення під опікою і за підтримки козаків Київської православної ієрархії (митрополит Йов Борецький)

Козаки підтримали православну церкву = кошти + військова оборона =

1632

• король Владислав IV підписав “Статті для заспокоєння народу руського”
• - обрання митрополитом Петра Могили
• - об’єднання лаврської та братської школи в єдину колегію

Ідеї Контрреформації:

Підвищення (відновлення) авторитету католицької церкви

Як?

– інквізиція (церковний суд) над відступниками

- знищення книжок інших Церков

- організація єзуїтського монашого ордену

- відкриття єзуїтських колегіумів

“Сім вільних мистецтв”

Мова викладання – латинь

“Трівіум” (3) - граматика, риторика, діалектика

“Квадріум” (4)– геометрія, арифметика, музика, астрономія + богослов’я

​

Ректор – Герасим Смотрицький

Йов Борецький,

Дам’ян Наливайко

Петро Конашевич-Сагайдачний

​

​

Братські школи

Стефан та Лаврентій Зизаній

Йов Борецький

1586 – “Порядок шкільний”

​

Києво-Могилянська академія

Лаврська школа у Києво-Печерському монастирі (16310

Братська школа у м.Києві (1615)

Київський колегіум

(1632)

“Сім вільних мистецтв”

+ староукраїнська мова, латинь, старослов’янська, церковнослов’янська, польська +

12 років

Учні – спудеї (бурсаки) – у гуртожитку

Для дітей всіх станів

КНИГОДРУКУВАННЯ

Друкарні при монастирях

Найвідоміша – при Києво-Печерській лаврі

Друкарня князя Василя-Костянтина Острозького

Братські друкарні

Яка тематика книг?

Релігійні, навчальні, про життя святих монахів

Найвідоміший друкар – Іван Федоров (Федорович)

Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561 рр.

Євангеліст Іоанн із  Прохором. Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1556— 1561  рр.

Мініатюра з Пересопницького

Євангелія. 1556— 1561  рр.

Пересопницьке Євангеліє, 1556— 1561  рр.

Перекладачем був архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря Григорій. Переписав переклад син протопопа із Сянока Михайло Василевич.

Написано на пергаменті, 482 сторінки.

Титульна сторінка Острозької Біблії (1581)

Апостол (1574)

Каплиця Трьох Святителів

Успенська церква у Львові

З дзвіницею (вежею

Корнякта)

За сприяння Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до кращих в Україні пам'яток ренесансної архітектури.

Він складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).