2 of 8

1. МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ДОКУМЕНТІВ СЛІДСТВА В ЇХНІЙ СПРАВІ

Прочитайте документ 1 і дайте відповіді на запитання.
1. Яку мету, за словами шефа жандармів, ставили перед собою члени Кирило-Мефодіївського товариства? Якими засобами планували її досягти? 2. Чому кирило-мефодіївці зазнали переслідувань? Що найбільше налякало владу в їхній діяльності?
Процитуйте рядки джерела, які свідчать про це.

3 of 8

1. «У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уродженці мають свою мету – відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. ... товариство ... піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть не залежність.

Першим засобом для досягнення своєї мети Товариство визнавало поширення освіти між простим народом у дусі української свободи. Для цього воно мало намір заводити училища у волостях, видавати книги і журнали малоросійською мовою; для цього ж збирало гроші, запрошуючи кожного з членів до пожертвування.

Другим засобом Товариство вважало примирення племен історично ворожих. З цією метою воно розшукувало акти, припускало всілякі виправдання проступків одного народу проти іншого, виправдовуючи їх часом і обстави нами».

З повідомлення начальника ІІІ Відділення імператорської канцелярії

графа Орлова намісникові Царства Польського І. Паскевичу.

18 квітня 1847 р.

4 of 8

2. ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМОВИХ ДОКУМЕНТІВ�КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

Прочитайте фрагменти документів 2–4 й дайте відповіді на запитання.
1. Визначте, як кирило-мефодіївці передбачали розв’язати національно-релігійні та соціальні проблеми, забезпечити права і свободи громадян, добитися створення держави.
2. Яким кирило-мефодіївці бачили державно-адміністративний устрій України та інших слов’янських держав?
3. Які пункти щодо прав і свобод людини ви додали б у програму?
4. Поміркуйте, чому у програмі не йдеться про досягнення незалежності України?
5. Як гадаєте, чи була би дієвою програма кирило-мефодіївців в умовах сучасної України? Відповідь обґрунтуйте.

5 of 8

2. «…І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (з польської – республікою. – Авт.) в союзі слов’янськім».

«Книга буття українського народу»

6 of 8

3. «Головні ідеї: 1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. 2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність. 3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. 4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа. 5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні. 6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства: 1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. 2. Товариство буде старатись заздалегідь про викорінення рабства і всякого приниження нижчих класів, рівним чином і про повсюдне розповсюдження грамотності».

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

7 of 8

4. «1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися. 2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ Посполиту і управлявся, не зливаючись, з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліросерби і болгари. 3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і полишали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського. 4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года».

Відозва Кирило-Мефодіївського товариства до українців.

Кінець 1845–1846 рр