САМОВРЯДУВАННЯ,� ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ �АКТИВНОСТІ УЧНІВ�НА ПРИКЛАДІ�ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО ЗЗСО�РОМЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ�СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ�

• Будь-якій людині, яка потрапила в бурхливе море, в дрімучий ліс, в безкраю пустиню, завжди знадобиться компас, якщо вона захоче вибрати вірну дорогу і не збитися зі шляху. Коли ж людина береться вести по складній дорозі інших, їй необхідно знати не тільки напрямок; їй знадобляться знання того, як повести людей за собою, як зробити так, щоб вони тобі повірили, як організувати їх.
• Учнівське самоврядування відкриває невичерпні можливості для постійного вдосконалення, сприяє розвитку дитячої ініціативи, яка стає джерелом нових знахідок та перемог.
• Виконуючи функції організаторів, ми проходимо першу школу громадянства, набуваємо навичок суспільної діяльності, на власному досвіді осягаємо складне мистецтво управління. Відповідаючи за різні розділи роботи, беручи участь у діяльності різних секторів, ми організовуємо своїх товаришів на виконання різних завдань, плануємо, контролюємо та перевіряємо одне одного. Беручи участь у роботі органів учнівського самоврядування, ми набуваємо цілого ряду звичок та навичок, умінь та знань, а також вчимося вмінню керівництва, веденню ділових документів. А це розвиває певні моральні якості та риси характеру: особиста відповідальність за доручену справу, принциповість, вимогливість до себе та своїх товаришів.
• Головне завдання - максимально розвинути потенційні здібності кожної дитини, сформувати у школярів високу конкурентоспроможність, ініціативу, творчість, відвертати від асоціальних форм поведінки.
• А ще: спілкування з ровесниками, організація і проведення змагань, забав, зустрічей, свят, екскурсій, мандрівок.
•  

​

• У школі створена та діє модель шкільного самоврядування ─ президентсько-парламентська шкільна республіка.
• При його формуванні за основу було взяте сучасне поняття самоуправління як права під свою відповідальність вирішувати частину питань шкільного життя. Педагогічний колектив виходив також з того, що через участь у вирішенні суспільних справ діти отримають можливість максимальної самореалізації. Мета педагогів — виховати дітей дбайливими господарями школи, класу, які вміють співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму, приймати рішення під власну відповідальність.
• Процес створення учнівського самоврядного органу почався також з правового забезпечення. Були опрацьовані нормативні правові акти, що регламентують діяльність органів самоврядування. Це Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про освіту», Закон України «Про громадські організації».
• На підставі цих документів було визначене коло питань, які буде вирішувати учнівське самоврядування.
• Наступним кроком стало формування структури учнівського самоврядування. Після обговорення в учнівському та педагогічному колективах структура була остаточно сформована і отримала закінчений вигляд.

​

�

• На чолі учнівського колективу є Президент школи, який обирається учнями 5—11 класів на основі прямих, рівних вільних виборів, шляхом таємного голосування. Ним може стати учень, який досяг віку 14-ти років і є активним учасником шкільного життя. Право прийняття рішень від імені учнівського колективу отримав парламент школи, який формується з учнів 5—11 класів. Кожний клас обирав на класних зборах 1 представника до парламенту шляхом голосування. Із членів парламенту були сформовані міністерства - їх 5: міністерство з питань освіти, міністерство дозвілля, міністерство захисту прав, міністерство з питань здоров'я, міністерство інформації.

​

• Так була сформована структура учнівського самоврядування, в основу якої покладені принципи виборності самоврядних органів. Учні разом з педагогом-організатором розробили проєкти положень про Президента школи, парламент школи, вибори Президента школи. Робота над цими документами дала учням знання та досвід у формуванні органів учнівського самоврядування. В ході розробки проєктів положень школярі вивчили нормативно-правові акти, що регламентують діяльність виборних осіб на місцевому та державному рівнях. В результаті були сформовані проєкти положень, що відображають найсучасніші виборчі та представницькі технології. Проєкти цих документів були внесені на обговорення парламенту школи. Парламентарі внесли зміни та доповнення до окремих статей. Так, при обговоренні проєкту Положення про Президента школи був доповнений розділ «права Президента».
• Також окремим пунктом у цей розділ було внесено право «вето», яке має Президент щодо рішень парламенту. Активно обговорювали члени парламенту і проєкт положення про парламент школи.
• Визначилися щодо віку учнів, які можуть стати членами парламенту — 11—17 років. Розширений був перелік прав шкільного парламенту.

​

• Одне з найважливіших місць у шкільному самоврядуванні займає посада Президента школи. Ця посада має високий статус завдяки тому, що Президента має обирати вся школа.
• Відповідно до Положення про вибори Президента школи право висунення кандидатів на посаду президента отримали учні 9—10 класів. Для організації та проведення виборів була утворена виборча комісія. Завданням виборчої комісії стало забезпечення організації та проведення виборів Президента школи. Виборча комісія зареєструвала претендентів. Згідно положення про вибори кандидати протягом трьох днів проводили передвиборчу агітацію серед класів і учнів школи
• День виборів був заздалегідь підготовлений виборчою комісією, яка працювала чітко і злагоджено.
• У ході формування шкільного самоврядування вибори Президента школи стали найяскравішою подією, яка мала велике значення у формуванні правової свідомості учнів, виховання громадської активності. По-перше, у виборах були задіяні усі учні школи: учасники груп підтримки, члени виборчої комісії, учасники виборчого процесу.
• По-друге, учні відчули відповідальність за рішення, яке вони приймають. Дітям пояснювали, що участь у виборах — справа добровільна, але жоден з них не відмовився від голосування.

• По-третє, учні обирали лідера шкільного колективу, з діяльністю якого пов'язували покращення шкільного життя, поліпшення стосунків між учнями і вчителями, між учнями і батьками.
• По-четверте, важливою обставиною процесу було чітке правове забезпечення кожної процедури. Слід визначити ту обставину, що всі учасники виборчого процесу проявили себе як законослух'яні суб'єкти.
• Таким чином у школі сформована і діє сучасна модель шкільного самоврядування.
• Звичайно, без підтримки і допомоги вчителя учнівське самоврядування малоефективне, тому і у Президента школи, і у голів комітетів є вчителі-консультанти. Вони допомагають учням сформувати проблему, допомагають визначити порядок її вирішення, підтримують дитячу ініціативу, не нав'язують свою точку зору, а на очах дітей і разом з ними обмірковують справи.

• Отже, участь учнів у шкільному самоврядуванні сприяє навчальній та творчій діяльності учнів. Формує особистість з глибоко усвідомленою громадською позицією. Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість. Забезпечує захист прав і інтересів учнів. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів у конкретних справах. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

​

​