4 of 13

Причини самотравмування

Психологічний дистрес Депресія, тривога, посттравматичний стресовий розлад і інші психічні захворювання.	Травматичний досвід Фізичне, сексуальне або емоційне насильство, смерть близької людини.	Соціальні фактори Ізоляція, булінг, негативне оточення, невідповідність соціальним нормам.	Біологічні фактори Генетична схильність, гормональні зміни, недолік нейромедіаторів в мозку	Сімейні Конфліктні стосунки з батьками; депресії членів сім’ї, психологічний тиск або нехтування	Індивідуальні причини Причини знаходять в ході інтерв’ю та діагностик

5 of 13

Прояви селфхарму

Вербальні

Висловлювання про бажання нашкодити собі
Розмови про смерть, самогубство, біль
Відмова від допомоги і підтримки
Висловлювання про почуття невдачі, власної непотрібності, втрати надії.

Невербальні

Пошкодження шкіри (різання, дряпання)
Самоприниження, вживання наркотиків або алкоголю
Ізоляція, дратівливість, відмова від контакту з оточенням
Спілкуваня з тими, хто також наносить ушкодження.
Зміни активності і настрою (наприклад, підвищена агресивність, ніж зазвичай).
Підліток носить одяг лише на довгий рукав, довгі плаття, відмовляється носити шорти навіть у спекотну погоду.

6 of 13

Які бувають форми самопошкодження:

Порізи та роздряпування шкіри за допомогою гострих предметів;
невпорядковані статеві відносини;
перетискання та удари по частинах тіла;
обпалення шкіри;
заштрикування голок;
перешкоджання загоєнню ран;
висмикування волосся.

8 of 13

Чому потрібна допомога?

У деяких підлітків може розвинутися залежність від такої поведінки (систематичне навмисне нанесення ушкоджень самому собі) і перейти у спосіб отримання задоволення.
Формується звичка вирішувати проблеми через самоагресію (агресія, направлена на себе самого).
Формується поведінкова модель способу вирішення проблем, яка впливатиме на всю життєдіяльність.
Самоушкодження стає способом реагування на будь-яку стресову ситуацію – легше нанести ушкодження самому собі, аніж знайти конструктивне рішення.

9 of 13

Міфи про самоушкодження

У такий спосіб підлітки прагнуть привернути увагу.
Намагаються маніпулювати дорослими.
Таке роблять лише дівчата-підлітки.
Такі люди мають якісь психічні відхилення або є небезпечними для оточення.
Свідчення про невдалу спробу самогубства.
Якщо рани не є важкі, то не все так погано.

10 of 13

Що робити вчителеві, якщо йому стало відомо про випадки самоушкоджень (селфхарму)в учнів

Не робити поспішних висновків.
Поцікавтеся проблемами дітей. Запитайте, чи є безпечне місце в дитини, куди б вона могла піти, щоб зібратися з думками
Визначити межі конфіденційності. Дана ситуація не є приводом для публічного обговорення. Порадьте поговорити про цю проблему з тим дорослим, якому вона довіряє
Порадьте звернутися до психолога за порадою
Не варто повідомляти про це батькам дитини без її згоди, а особливо, якщо дитина попросила вас цього не робити. Обов’язково скажіть про це психологу школи

11 of 13

�Що робити вчителю�у разі сильної травматизації

Звернутися до медичних працівників;

Залучити інших дотичних до прийняття колегіального рішення працівників закладу, фахівців;

Повідомити уповноважених дорослих (батьків, опікунів, в присутності дитини, починаючи з 12 років).

12 of 13

Рекомендації для батьків

Не ігнорувати.
Не приймати передчасних спонтанних рішень.
Не панікувати.
Не звинувачувати.
Не засуджувати.
Не сприймати такі дії за маніпуляцію.
Не намагатися стежити і контролювати.
Більше розмовляти з дитиною і бути готовими почути навіть неприємні речі.
Дозволити собі злитися на себе.
Залишатися поруч.
Підтримувати.

Нагадуйте своїй дитині, що метою вашого підвищеного інтересу до даних проявів є турбота, а не покарання.
Привчіть дитину обробляти рани. Це вбереже від негативних наслідків зараження ран і поступово виробить бажання піклуватися про своє тіло.
Діти, які піддаються зовнішнім впливам, можуть переймати такий стиль поведінки від своїх друзів, авторитетних і популярних однолітків. У такий спосіб вони прагнути підняти рівень своєї значимості та вирізнитися у соціумі. Як правило, це діти зі заниженою самооцінкою, невпевнені у собі.
Не панікуйте і зверніться до психолога. Такі дії підлітків, як селфхарм або самоушкодження зовсім не є ознакою, що ви погані батьки чи ваша дитина якась не така. Справа у тому, що такі риси характеру як скромність, сором’язливість, педантичність, образливість є основою для аутоагресії у випадку виникнення проблем (агресія, направлена не на когось, а на самого себе). А самоушкодження і є проявом аутоагресії.

1 of 13

2 of 13

3 of 13