Письменники-земляки
Кісілюк Вероніка 8-Б
Вінницька область може «похизуватись» відомими українськими літераторами, які народились в нашому регіоні та прославили рідний край. В кожного – унікальна біографія зі злетами та падіннями, таємницями та цікавинками, які надихнули митців на створення віршів, казок та інших літературних творів.
Михайло Коцюбинський
Серед українських письменників Вінницької області важливе місце займає постать Михайла Коцюбинського. Він народився в обласному центрі – місті Вінниці 17 вересня 1864 року. Хлопчика змалечку виховувала матір, вона прищепила сину любов до прекрасного та творчі здібності, навчила грамоті. Далі Михайло пішов до початкової школи, а згодом і до Шаргородського духовного училища
У зв’язку з сімейними труднощами юний Коцюбинський рано почав працювати. У 1882 році він взявся за репетиторство, навчав дітей заможних вінничан, а також вчителював у ближніх селах. Всього український митець викладав дітям 10 років.
Майже одночасно з цим у Коцюбинського відбулись перші «проби пера». Його перша праця «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма», побачила світ у 1884 році. Тоді критики оцінили твір скептично і навіть радили Михайлові перестати писати.
Коцюбинський продовжував свою справу. Він обирає для себе політику відстоювання права на життя української мови, а навколо себе гуртує місцеву інтелігенцію, яка поділяє ідеали письменника. Завдяки Михайлу Коцюбинському світ побачив такі відомі твори, як «Intermezzo», «Fata morgana»,« Тіні забутих предків »
Переживши репресії, відвідавши країни Центральної та Західної Європи, Італію, Німеччину, Швейцарію, Михайло Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року від хвороби, зробивши вагомий внесок в українську літературу.
Степан Руданський
6 січня 1834 року в родині священника з’явився на світ український поет, сатирик, перекладач античної літератури та лікар Степан Руданський. Його мала батьківщина – село Хомутинці Вінницького повіту на Поділлі (нині Калинівського району Вінницької області– ред.). Освіту Степан Васильович здобував спочатку в парафіяльній і духовній школі Шаргорода, потім – духовній семінарії Кам’янця-Подільського.
У літератора був конфлікт з власним батьком, який категорично не сприймав українську мову та культуру. Тож дуже скоро Руданський залишився без будь-якої батьківської підтримки. Тим не менш, це не завадило йому стати знаним письменником серед української громади в Петербурзі. Він підтримував знайомство з Миколою Пироговим, Михайлом Драгомановим, Миколою Костомаровим, Іваном Айвазовським та іншими діячами.
Перші публікації творів Руданського датовані 1859 роком, коли щотижнева газета опублікувала його баладу «Розбійник», чотири гуморески та ліричну поезію «Могила». 1861 року деякі твори письменника побачили світ в «Основі» – першому українському часописі, який теж видавався у Санкт-Петербурзі.
На жаль, видатний українець мав слабке здоров’я, через що заслаб на холеру і помер 3 травня 1873 року.
Найвідоміші твори: «Запорожці у короля», «Вечорниці», «Баба в церкві»
Євген Гуцало
Значно пізніше Україна побачить творчість ще одного відомого вінничанина – письменника, поета, журналіста та кіносценариста Євгена Гуцала. Він народився 14 січня 1937 року в селі Новоживотів Оратівської громади Вінницької області в родині сільських учителів. Сам письменник згадував, що ще будучи дитиною полюбляв читати різноманітну літературу.
Подробицями свого дитинства письменник згодом ділився у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». У 1959 році Євген Гуцало закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому якийсь час працював у редакціях газет. З часом вирішив повністю присвятити себе письменницькій діяльності.
З 1961 року Євген Гуцало почав працювати в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник». А через рік вийшла друком перша його повноцінна книжка: збірка оповідань «Люди серед людей». Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.
Упродовж того десятиліття йому вдавалося себе зреалізовувати й разом з Ліною Костенко, Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Григором Тютюнником та іншими українськими митцями. Євгена Гуцала не стало 4 липня 1995 року, його життя обірвалось на 59 році.
Найвідоміші книжки: «Олень Август» (1965), «Пролетіли коні» (1966), «З горіха зерня» (1967), «У лелечему селі» (1969)