8 клас
Історія: УКРАЇНА І СВІТ
Автори підручника: І. Д. Васильків, І.) Л. Паршин, М. Д. Вітенко, І. С. Димій.
Модельна навчальна програма: «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 2) для закладів загальної середньої освіти (автори: Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І. Я.).
Автор презентації: Тетяна Муха
§ 63-64.
Побут елітних верств населення. �Життя української еліти
Сьогодні на уроці :
63-64.1. Життя європейської еліти Ранньомодерного часу
63-64.2. Українська (руська) шляхта
63-64.3. Козацька еліта: побут, уподобання, меценатство
«Дворяни мантії» джентрі облаштовували прекрасні заміські маєтки, мали багаті бібліотеки, влаштовували для сусідів щедрі бенкети й урочисті прийоми. У моді були перуки, витончені тканини, парфуми,вишукане вино, ігри у карти. У XVIIІ ст. для світського життя були створені аристократичні салони і клуби. Стара аристократія гуртувалася довкола королівського двору, запозичуючи його звичаї і манери. Популярна була іспанська мода – комірці, обрамлені жабо,короткі плащі-накидки тощо.
Від XVII ст. моду диктував королівський двір Франції: французька мова, розширені донизу жіночі сукні, високі зачіски, капелюшки зі страусиним пір’ям, прикраси. Якщо нове дворянство розумілося на грошах, то родовита знать прагнула жити по-королівськи, залізаючи у борги та віддаючи останнє (щедрість була середньовічною лицарською чеснотою, але у нових умовах вона почала виглядати марнотратством).
Цінності для буржуа формувалися під впливом протестантської етики (для неї успіх фахівця – це знак божого благовоління). Насамперед праця виховувала в людині християнські чесноти. Не менш важливою цінністю була ощадливість, яка складалася із акуратності, стриманості, передбачливості, турботи про сімейний бюджет. Купці і буржуа витрачали залежно від прибутків, а дворяни жили сьогоднішнім днем, легковажно ставилися до витрат. Проте, якщо у XVII ст. ідеї пуритан, гугенотів, лютеран і кальвіністів проголошували строгість у поведінці, скромний зовнішній вигляд, заборону на розваги, то у XVIII ст. сувора доброчесність змінювалася респектабельністю. Смак до зручностей і розкоші (дорогих меблів, порцеляни, предметів зі слонової кістки) розвивався у міру того, як буржуа багатіли й завойовували владу. Поступово вони переймали дворянський спосіб життя, наслідували аристократії.
1. Визначте, хто належав до «дворян мантії» та «дворян шпаги».
2. Які елементи моди набули поширення у XVIIІ ст.?
3. Яких змін зазнає побут буржуа?
Вір, але перевір
Дослідники української шляхти
Популяризатором теми української шляхта доби раннього модерну є відома історикиня, доктор історичних наук, авторка книги «Українські світи Речі Посполитої» Наталія Старченко. Дослідниця вважає, що шляхта усвідомлювала свою належність до Русі в межах спочатку шести воєводств: Київського, Волинського, Брацлавського, Руського, Подільського, Белзького, а від 1634 – ще й Чернігівського. «Гетьманщина – це спільний шляхетсько-козацький проєкт, в основі
якого шляхетська модель руськості з її опертям на своє право і територію», – на думку історикині. Звідси і прирівняння козацької старшини до статусу шляхти.
Ще одним відомим сучасним дослідником української шляхти, зокрема Перемишльської землі часів Речі Посполитої, є доктор історичних наук Ігор
Смуток. За його підрахунками, протягом XVI століття кількість руської шляхти зросла в 9-10 разів. Якщо в 1508 р. вона була представлена 250
дорослими чоловіками, то в 1605 — налічувала близько 2000 осіб. Як наслідок, їхні маєтки перетворилися на шляхетські осідки, де проживало від кільканадцяти до кількох сотень осіб. Завдяки такій багатолюдності
руських шляхетських родин чимало їхніх нащадків живуть в Україні та поза її межами і сьогодні. Зокрема це чисельні Кульчицькі, Терлецькі, Ільницькі, Білинські, Попелі та інші. У XVI-XVII століттях руська шляхта ревно оберігала свою релігійну
приналежність до православ’я, майже не практикувала шлюби із
католицькими родинами. Проте з другої половини XVIІ ст. руська
шляхта зближується із польською католицькою елітою.
1. Порівняйте становище української, польської та литовської
шляхти в Речі Посполитій. 2. Які сфери свого життя відстоювала руська шляхта у влади Речі Посполитої. 3. Визначте
ставлення української еліти до Козацької революції.
Під час урочистих прийомів іноземних послів чи просто дорогих гостей
пригощалидичиною, рибою, м’ясом свійських тварин, кашами.
На десерт могли подати імпортні фрукти, привезені здалеку спеції.
При старшинських обідах полюбляли алкогольні напої (вино, пиво, горілку,
різноманітні наливки). Козацька еліта знала також про турецьку каву (її
полюбляли гетьмани Б. Хмельницький і І. Виговський; зрештою,
одну із перших кав’ярень у Відні відкрив козак Юрій Кульчицький).
Картина, написана на межі 19 та 20 століть, яка змальовує кав’ярню «Під синьою пляшкою» у Відні, що була створена Юрієм Кульчицьким
Приналежність до старшинського середовища відкривала
додаткові можливості. Наприклад, високим юридичний статусом володіли жінки. Вони успадковували майно, могли судитися з батьками, захищати свої шлюбні плани, мали вплив на політику. Важливо, що чимало жінок уміли читати і писати. Загалом, у старшинському середовищі було прийнято дарувати дорогоцінні
подарунки на свята (у тому числі й книжки), листуватися, дбати проосвітні установи та опікуватися нужденними.
«Параскева Сулима» (дружина полковника Семена Сулими,
фрагмент парного портрета), невідомий художник, перша половина XVII ст.
1. Охарактеризуйте побут козацької еліти. 2. Який статус мала жінка зі старшинського роду? 3. Поміркуйте, чому меценатство стало невід’ємною частиною життя козацької старшини.
«Тодішня Чернігівщина робить враження країни багатої і гарно
загосподареної. Москаль у кожній коморі знаходить борошно пшеничне і
житнє – у декотрих козаків на цілі вози! Далі – солонину, пшоно, пиво,
«горяче вино» [=горілка], пироги; в стодолах стоїть незмолочений хліб, на
дворі є сіно; є худоба, а передовсім є всюди коні, між ними багато дорогих
расових «бахматів»; в кожній скрині є дещо готівки. Але багатство не
кінчиться на предметах щоденного ужитку: в кожну козацьку хату
заходить вже розкіш, показуються вищі потреби й бажання...
Майже все із срібла: срібні чарки, стакани срібні золочені мірою за
кварту, стакан великий срібний мірою пів гарнця, достокани срібні, кубок
срібний в два гарнці, горщик срібний, срібні тарілки, срібні ложки; мідний
є тільки ківш, а стальні – ложки. Такої дорогої посудини буває в одній
хаті по кілька штук, приміром у одного козака 8 срібних стаканів, у
другого – 24 срібних ложок, у иншого – 6 ложок і 6 тарілок. Ще більше
розширена «біла посуда»: 6 тарілок, 4 полумиски, 2 білі фляші [=пляшки];
6 штук білої посуди; великий білий стакан; 40 штук білої посуди, 60 штук
такого ж начиння, і знову 60 штук!
Ознайомтеся із фрагментом цієї праці. Дайте відповіді на
апитання. 1) Яку роль відігравали срібні та інші дорогі предмети в побуті козаків? 2) Як зображено в тексті взаємозв'язок
мирного життя козаків з їхньою військовою діяльністю? Які артефакти
свідчать про постійну готовність до бою?
Що можна сказати про культурні уподобання козаків на основі опису їхніх домів та майна? Які елементи свідчать про їхні зв'язки з іншими культурами?
Присяга їх милостивих панів шляхти пінської, дана гетьману Богдану Хмельницькому 20 червня 1657 року
Підсумуємо:
Працюємо разом
Укладіть ментальну мапу «Українські еліти Раннього Нового часу».
Вправа «Дискусія». Проведіть обговорення питання «Українська еліта: будівники чи руйнівники?»
Домашнє завдання:
Опишіть особливості життя європейської
ранньомодерної еліти.