Лінгвістичний музей КНУТШ як осередок патріотичного виховання університетської молоді�

�Ірина Голубовська

igolubovska777@gmail.com

• Автор 240 праць із метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, з питань оптимізації морфологічних описів мов, лінгвопедагогіки, проблем розвитку мови, романського та східного мовознавства, а також циклів статей з германістики, славістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики й алтаїстики. Читав лекції із загального мовознавства, вів практичні курси французької, італійської, перської, фінської, баскійської, валлійської та інших мов
• Знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов
• Науковий керівник 6 кандидатів наук
• Відзнаки й нагороди, зокрема: Лауреат премій Міністерства вищої освіти СРСР на конкурсах найкращих викладачів (1988, 1990); Премія за лідерство в гуманітарних науках Ради вчених товариств Америки (American Council of Learned Societies, ACLS); Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» («Al merito della Repubblica Italiana») — за видатний внесок до вивчення й поширення італійської мови й культури; Лицарський Орден І-го ступеня Білої Троянди Фінляндії (Suomen Valkoisen Ruusun ritarikunta, SVR) — за багаторічне викладання фінської мови у Києві та наукові досягнення з фінознавства; Орден «За заслуги» III ступеня та Відзнака «За особливі заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка»; Заслужений працівник освіти України (2008).

Засновник і багаторічний очільник �першого у світі Лінгвістичного музею �д.філол.н., професор Костянтин Тищенко �(30.07.1941- 23.07.2023)

«Усі ми родом з дитинства»�Антуан де Сент-Екзюпері

«Людина без наставляння і виховання хоч і природними доброчесностями і силами обдарована, буде нездатною і непотрібною, як і земля, хоч і найкраща, якщо не обробляється, родить лише бур’ян і пусту лободу, і як потрібно землю добре обробити, щоб плоди принесла, так треба і людину освічувати, щоб вона плідною була як самій собі, так і суспільству»

/Григорій Сковорода/

«Розвиток дитини великою мірою залежить від добробуту, мікроклімату і способу життя сім’ї, а не тільки від певних методів виховання дітей і формування їхньої поведінки. Сім’я для малої дитини – космос, де мама – сонце, тато – місяць, а родичі – планети. Саме тут вона черпає сили і енергію для життя»

/Жан-Жак Руссо/

AD FONTES..

Тищенко Микола Павлович �(1911 - 2004)

Український архітектор-художник, член Національної спілки архітекторів України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Батько Костянтина Миколайовича проєктував і реконструйовував житлові та громадські будівлі, працював також у галузі акварельного живопису та графіки, займався педагогічною роботою.�сфера наукових інтересів – архітектурне проєктування, теорія архітектури, теорія архітектурних пропорцій.

Спасо-Преображенська церква (Глухів)

​

• На початку XIX століття було споруджено муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму, яку було зруйновано в 1930 році. 1855 року архітектор А.Ассінг розробив проєкт прибудови з заходу теплої церкви, яку було здійснено 1867 року. У 1961 році святиню закрили, планувалося її знести. Церкву використовували як склад до 1979 року, коли її було оголошено пам'яткою архітектури національного значення. З 1989 року у храмі почалися реставраційні роботи: перший етап було завершено 1992 року, другий — у 2004.
• У липні 2008 р. реставратори відкрили в глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомий унікальний живопис XVIII століття. Відкриті реставраторами фрагменти композиції «Тайна вечеря» виконані надзвичайно майстерно. Смисловий та композиційний центр — зображення Ісуса у червоній багряниці, який можна датувати 70-ми роками XVIII ст. В кінці 2010 року реставратори надали церкві нового вигляду.

​

Один із сімейних наративів родини Тищенків

Шкільні роки Костянтина Миколайовича�(1948-1958)

Характеристика учня 10 класу 92-ої середньої школи м. Києва Тищенка Костянтина Миколайовича.

Університетські роки Костянтина Миколайовича (1958 – 1963). Рекомендація до аспірантури.

• За рекомендацією визначного вченого-філолога Андрія Олександровича Білецького 1968 року К. Тищенкові доручили керувати діалектологічною експедицією Київського університету ім. Т. Г. Шевченка до 5 міст на кавказькому узбережжі Чорного моря. Тоді було зібрано 10 томів діалектологічних матеріалів для Лінгвістичного атласу Середземномор'я. За високий професіоналізм та проведену величезну роботу над матеріалами з кавказького узбережжя, який готували вчені різних країн, 29-річного кандидата філологічних наук К. Тищенка 1970 року було обрано членом редакційної ради ЛАС. За рік до цього він захистив кандидатську дисертацію. 
• За результатами цієї роботи у 1976 році було видано розвідку «Морська і рибальська лексика Кавказького узбережжя Чорного моря» 

• У 1969 році Костянтин Миколайович захистив кандидатську дисертацію на тему «Дієслівна парадигма романських мов. Зіставно-типологічне дослідження».

Аспірантські роки Костянтина Миколайовича (1963 – 1966).�Науковий керівник – професор Андрій Білецький �(1911 – 1995)

Початок викладацької діяльності на кафедрі загального мовознавства та класичної філології

Досить повну інформацію про наукову й педагогічну діяльність професора Костянтина Тищенка див. тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87�

Урочисте відкриття Лінгвістичного музею відбулося 11 вересня 1992 року, про що Київський університет повідомив 165 університетів світу

• З наказу про створення ЛНМ: «… для кращого інформаційного забезпечення навчальної роботи з мовознавства створити в Київському університеті Лінгвістичний навчальний музей на основі експозиційного фонду, зібраного й виготовленого під керівництвом д-ра філол.н. К.М. Тищенка». (1992)

• «Завідувачем музею, відповідальним за його наукову, навчальну та освітньо-екскурсійну роботу призначити д-ра філол. н. �К.М. Тищенка, доцента кафедри романської філології»

​

Проректор Л.В. Губерський

З інформаційного листа професора К. Тищенка Ректору КНУТШ В. Бугрову від 07.12.2021

• «У 2001 році Лінгвістичний музей отримав статус Міжфакультетського і отримав з огляду на результативність його роботи три штатні одиниці».
• «Міжфакультетський лінгвістичний музей вийшов на друге місце у світовому рейтингу серед 65 мовних музеїв 31 країни світу».
• «Завдяки системному унаочненню в експозиції проблем мовознавства, за ці роки глибше засвоїли його курс майже 3000 майбутніх сходозгавців»
• «У вільний від занять час Музей приняв 11 тисяч екскурсантів з десятків країн».
• К. Тищенко, 7.12.2021

​

​

​

• Саме період з 2001 по 2011 рр. можна вважати періодом бурхливого розвитку і розквіту Музею.
• У березні 2020 року, під час пандемії COVID-19, почався ремонт Музею.
• 24.02.2022 почалася російсько-українська війна…

​

“…сама ідея - музей мов - тут зреалізована в дуже ясний і всеобіймаючий спосіб” /акад. О.Й.Пріцак/

• Основні розділи систематичної екпозиції такі: лінгвістична метатеорія, мови світу, діалекти, ідіолекти, мовні структури, мовні знаки, географія та історія мов. Експозиція вперше дозволила застосувати синоптичний метод викладання мовознавчих дисциплін.

За периметром залу понад фризом

розміщено галерею мов світу ̶̶

це зразки текстів різними мовами.

Серед унікальних експонатів ̶ матеріали екзотичними мовами,

колекція букварів, зібрана доц. І.І.Магушинцем,

ретороманські видання, передані проф. С.В.Семчинським.

На жаль, колекція звукозаписів мов світу, розпочата професором А. Білецьким, не зберіглася..

Так виглядала експозиція Лінгвістичного музею до ремонту

Професор К. Тищенко, Лінгвістичний музей, студенти

Подивіться на щасливі обличчя студентів

і викладачів…�Як ви думаєте, чому вони такі щасливі на цих світлинах?

• «Часто чуємо й кажемо: знання – сила. З цієї рушійної думки Френсіса Бекона, що вже сама по собі містить енергію розщепленого атома, зробили затертий до лиску млявий афоризм. Не часто первісний його смисл для нас оживає усією своєю потужністю – стається таке лише на справжньому святі Її Величності Науки. Побувати на такому святі можна, оглядаючи екпозицію унікалього Лінгвістичного музею, що його було 1992 року відкрито в Київському університеті ім. Т. Шевченка з ініціативи і за сприяння університетського Товариства української мови».
• /доц. В.Д. Радчук, голова університетської філії «Товариства української мови» (1989 – 2013)/

На це питання можна дати багато різноманітних відповідей…Ось тільки одна з них

«Світла, простора, довжелезна зала музею з порога інтригує й налаштовує на високі думки, привчаючи до строгої наукової систематизації… У музеї ми побачимо генеалогічну, складену за мовними сім’ями, класифікацію мов світу й дізнаємося, які слова якої мови запозичені до української і з української, визначимо ранг мови за тим, скільки у неї носіїв, скільки видань з неї і на неї перекладається».

«А ще творець музею вам наочно продемонструє на численних прикладах з поширених і екзотичних мов, що у сучасних мовах різної будови й віку збереглися застиглі ступені формування людського менталітету. Словом, музей вчить мислити».

​

Професор Костянтин Тищенко ̶̶ Автор цілісної концепції походження української мови та українців як етнокультурної спільноти

«… він неспростовно показав, що українці, як і будь-яка інша європейська нація, є продуктом взаємодії абсолютно різних, далеких одне від одного племен і несуть у собі в прихованому вигляді сліди всіх цих впливів, у цьому наша універсальність (на противагу провінційній ізольованості, яку відстоюють деякі співвітчизники старосвітського штибу). І друге: українська мова не є похідною від «колиски трьох братніх народів», вона розвивалася цілком самостійно, безпосередньо від «праслов’янського Адама» й споріднена з російською лише тією мірою, що й із болгарською, словацькою або верхньолужицькою. Ніякі ми не брати, в кращому (гіршому) разі кузени»

/Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, ексголовред «Тижня», випускник Київського університету, учень Костянтина Миколайовича/

«Фантазії професора Тищенка базуються на неосяжному емпіричному матеріалі ономастики, діалектології, популяційної генетики, а також — і в цьому була його унікальна пропозиція — тих кількохдесят мов різних континентів, у яких він знаходив необхідні підказки й аргументи».

«Фахова спільнота Тищенка, звісно ж, поважала, але ставилася обережно, як до дивака з екзотичними теоріями. А він і був диваком, хрестоматійним професором, який жив переважно в світі своїх ідей і досліджень. Утім умів бути й бездоганно світським, носієм високої української культури: батько — відомий архітектор, декан Київського художнього інституту, нині НАОМА, мати — філологиня, приятелька Зерова, свідок останніх спалахів Розстріляного відродження. Що ж до певного скепсису колег, а вони так і не спромоглися висунути його ані в академіки, ані навіть у членкори, на що він безумовно заслуговував, то не треба шукати надскладних пояснень. Надто визивними були його прозріння, надто багато усталених уявлень вимагали переглянути».

«Тищенко був у ті роки єдиним на факультеті, крім викладачів української мови та історії України, який спілкувався з нами… українською! Він власним прикладом показував нам, як це — бути українським інтелектуалом, аванґардовим, проривним, універсальним, як не бути конформістом і пристосуванцем. Він зарядив нас українськістю найвищого, світового ґатунку. Гадаю, кожен із його учнів може також сказати це про себе. Костянтин Миколайович Тищенко встиг зробити все, що мав і хотів. Нам лишається це підхопити й не розтринькати».

​

VITAM IMPENDERE VERO

https://tyzhden.ua/kostiantyn-tyshchenko-in-memoriam/

https://www.youtube.com/watch?v=0zOkHk0mREw&t=2s

https://www.youtube.com/watch?v=YqA99r0JBXM&t=1s

https://www.youtube.com/watch?v=DBD7NWW6OHg

https://www.youtube.com/watch?v=YqA99r0JBXM

https://www.youtube.com/playlist?list=PLR2oD8aVAzQS1bIspfQPZ4-35sRwNn5LF

З вересня 2023 року в Музеї почалися реноваційні роботи, в яких взяли найактивнішу участь студенти ННІФ, зокрема студенти-сходознавці

ШАНОВНІ СТУДЕНТИ КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА!

Перший у світі Лінгвістичний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка потребує Вашої допомоги!

Створений у 1992 році зусиллями геніального українського вченого-лінгвіста доктора філологічних наук, професора Костянтина Миколайовича Тищенка (1941 – 2023), ідейного натхненника і багаторічного завідувача Музею, наразі він потребує Вашої доброї підтримки, Ваших працьовитих рук, Вашого бачення, Ваших новітніх ідей, Ваших організаційних умінь!

У 2001 році Музей отримав міжфакультетський статус, який прописаний у чинному Положенні про Лінгвістичний музей. А це означає, що кожен може долучитися не тільки до його відновлення після ремонту, а й згодом до інтердисциплінарних проєктів і грантів, які можна буде пропонувати на базі Музею.

 Волонтерство зараз у серці у кожного з нас.

Чекаємо всіх бажаючих долучитися до цієї державної загальноуніверситетської справи кожного четверга з 11-ої ранку до п`ятої вечора. Адреса: вул. Володимирська 60, ауд. 455 (від центрального входу в червоний корпус направо до кінця коридору, перед поворотом – зліва сходи біля ліфту ̶ піднімаєтеся на четвертий поверх, а там – направо).

Питну водичку, цукерки і тістечка гарантуємо!)

З повагою і надією на співпрацю

Завідувач Музею

професор Ірина Голубовська

та її команда

Достойні учні свого Вчителя

І щоб я без вас усіх робила???

Дякую за Вашу увагу і за Вашу допомогу!

清聴ありがとうございました！

أشكر لك إهتمامك!

Million thanks! https://dacf.in.ua/ex-1.html